Глобальна екологія вивчає біосферу Землі в цілому, її структуру і функції, глобальні екологічні процеси і проблеми.

Синекологія (екологія угруповань) вивчає асоціації популяцій різних видів рослин, тварин і мікроорганізмів, які утворюють біоценози, шляхи формування та розвитку біоценозів, їх структуру і динаміку, взаємодію з факторами довкілля, енергетику, продуктивність.

Аутекологія – розділ екології, що вивчає взаємовідносини організму з довкіллям, досліджує індивідуальні організми на стику з фізіологією.

Екологія в стратегічному сенсі– наука виживання людства та виходу з екологічної кризи, яка набула глобальних масштабів – в межах всієї планети Земля.

Екологія – наука про умови існування живих організмів, їх взаємодії між собою та довкіллям.

Усвідомлення того, наскільки велика залежність людського суспільства від стану природи, необхідність перебудувати економіку у відповідності з екологічними законами.

Етапи розвитку екології як наукової та практичної діяльності.

Найважливіша проблема для людства – проблема охорони довкілля, її розумного і раціонального використання на основі екологічних законів.

Перший період – з давніх часів до 1866 р:

• Дано визначення поняття екологія і обґрунтування її в якості самостійної наукової дисципліни (у 1866 р. Е. Геккель)

• Відсутність властивого для екології понятійного апарату

Другий період – з 1866 р. по 1935 р.:

• Дано визначення поняття екосистема (1935 р.)

• Період факторіальної екології – вивчення закономірностей відношення тварин і рослин з різноманітними абіотичними факторами

Третій період – з 1936 р. до початку 1970-х рр.:

• Період синекологічних досліджень – вивчення взаємовідносин популяцій в екосистемах

• Основою методології екології стає системний підхід

• Оформлення екології як фундаментально – теоретичної дисципліни

Четвертий період – з початку 1970-х рр. до середини 1980-х рр.:

• Труднощі у виявленні яких-небудь загальних законів розвитку угруповань

• Постійні порушення рівноважних станів

• Вивчення екосистем у їх розвитку

П'ятий період – останні 15 – 20 рр.:

• Становлення справжнього системного підходу до вивчення екологічних об'єктів

Екологія - міждисциплінарний системний науковий напрямок, що включає концепції технології математики, фізики, хімії, біології.

Екологія:

• Аутекологія

• Демекологія

• Ейдекологія

• Синекологія

• Глобальна екологія

Основна задача аутекології – встановлення меж існування особин (організмів) та тих меж фізико – хімічних факторів, які вибирає організм з всього діапазону їх значень.

Демекологія вивчає природні групування організмів одного виду – популяції (елементарні надорганізмові макросистеми).

Ейдекологія – екологія видів.

Прикладні напрямки екології:

• Інженерна екологія

• Медична екологія

• Хімічна екологія

• Космічна екологія

• Агроекологія

• Екологія людини

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Людство, що населяє біосферу, знаходиться в повній залежності від дії екологічних законів.	\|	Біоценоз – це сукупність усіх живих організмів в рамках даної екосистеми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.