Соціально-економічні права громадян України за Конституцією України.

У Конституції України зафіксовано такі основні соціально-економічні права:

(Економічні права – це права у сфері економічних і насамперед майнових відносин)

1) право власності як непорушне (ст. 41);

2) право на підприємницьку діяльність (ст. 42);

3) право на працю(ст. 43);

4) право на страйк (ст. 44);

(Соціальні права– забезпечують людині гідний рівень життя і соціальну захищеність, а тому вони є завжди пріоритетними)

5) право на житло (ст. 47);

6) право на достатній життєвий рівень (ст. 48);

7) право на охорону здоров'я (ст. 49);

8) право на забезпечене життя та здорове довкілля (ст., 50);

9) право на відпочинок (ст. 45);

10) право на соціальний захист(ст. 46);

(Культурні права- це можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу чи нації та усього людства.)

11) право на освіту (ст. 53);

12) право на свободу творчої діяльності (ст. 54).

Конституція України надає громадянам право розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41), право на підприємницьку діяльність (ст. 42), право на працю (ст. 43), право на страйк (ст. 44), право на відпочинок (ст. 46), право на житло (ст. 47), право на достатній життєвий рівень (ст. 48), право на охорону здоров'я (ст. 49), право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50), право, зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також захистом материнства, батьківства, дитинства і сім'ї (ст. 51, 52),

Стаття 41 закріплює принцип приватної власності, яка є економічною основою громадянського суспільства, розвитку ринкових відносин.

Конституція України визначає гарантії свободи підприємництва на території України і основи його державної підтримки. Ст. 42 Конституції встановлює певні обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності окремими категоріями громадян: депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Держава правовими засобами забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, встановлює розумні види і межі монополій, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів робіт і послуг.

Наповнено новим змістом конституційне право на працю, закріплено право на страйк. Праця - право кожної людини. Право на працю внесено до Загальної декларації прав людини і конституцій багатьох держав. Воно полягає в можливості заробляти собі на життя працею, яку вільно обираєш, право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб (ст. 43). В умовах переходу до ринкової економіки право на працю полягає в можливості отримання не будь-якої роботи за бажанням громадянина, а з урахуванням суспільних потреб, тобто за наявності вільних місць за певними професіями, спеціальностями.

Держава створює умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни праці і не є шкідливими, забезпечує заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Конституція застерігає про неможливість використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах, гарантує захист від незаконного звільнення. Закон захищає право на своєчасне одержання винагороди за працю.

Для захисту своїх економічних і соціальних інтересів ті, хто працюють, мають право на страйк (ст. 44). Порядок здійснення права на страйк, як і заборона страйку, можливі лише на підставі закону.

Важливим соціально-економічним правом громадян України, яке пов'язане з правом на працю, є право на відпочинок (ст. 45). Відповідно до Конституції України це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини, гідний людини життєвий рівень передбачає забезпечення її та її сім'ї їжею, одягом, житлом, медичним доглядом та необхідним соціальним обслуговуванням. Це право на достатній життєвий рівень формулює ст. 48 Конституції України.

Конституція України забезпечує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості (можливі інші випадки, передбачені законом) (ст. 46). Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування і соціального забезпечення. Одним з видів соціального забезпечення є виплата пенсій, які повинні забезпечувати рівень життя людей, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Громадяни України мають право на житло (ст. 47). Ніхто не може бути позбавлений житла без законних підстав. Держава створює умови, за яких кожний громадянин, відповідно до своїх потреб і можливостей, зміг би спорудити житло, придбати його у власність чи взяти в оренду. Соціальне незахищеним громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, житло надається безоплатно або за доступну для них плату.

Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49). Для ефективного і доступного усім громадянам медичного обслуговування держава повинна створити необхідні, належні умови. В Україні забезпечується безоплатна медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, і в той же час держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Стаття 50 Конституції України кожному надає право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особисті (громадянські) права і свободи громадян України за Конституцією України.	\|	Конституційні обов'язки людини та громадянина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.

Соціально-економічні права громадян України за Конститу­цією України.

Соціально-економічні права громадян України за Конституцією України.