Загальні засади організації державної влади в Україні.

Конституція України проголошує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це означає, що саме народ має приймати найважливіші рішення в житті держави чи окремого району, міста, області, тільки народ може довірити своїм обранцям здійснювати владу. Ніхто не має права позбавляти народ чи окремого громадянина можливості висловити свою думку з будь-яких питань життя країни. Воля народу — найвища воля.

При цьому всі органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України й законами України.

Конституція України визначає шляхи здійснення народом свого

права на народовладдя.

З курсу правознавства 9 класу пригадайте, які форми народовладдя (демократії) передбачено Конституцією України.

Громадяни мають право безпосередньо здійснювати свою владу. Для цього передбачено проведення всенародних голосувань — референдумів. Безпосередньо воля громадян виявляється також під час проведення виборів народних депутатів України, депутатів органів місцевого самоврядування, Президента України. Свою волю громадяни України можуть висловити й під час загальних зборів громадян за місцем проживання, сільських або селищних сходів, обговорення проектів законів чи інших рішень, винесених на загальнонародне обговорення, під час громадських слухань із різних питань суспільного життя.

Водночас у складному житті суспільства багато питань необхідно розв'язувати швидко й оперативно. Зробити це шляхом прямої участі кожного громадянина неможливо: це дорого коштує, складно організувати технічно, не кожне питання привертатиме увагу громадян, через те важко забезпечити їхню участь у референдумі. Тому Конституція та законодавство України передбачають, що народ може здійснювати владу не лише безпосередньо, а й через обраних представників — депутатів. У нашій країні функціонують обрані народом Верховна Рада України й органи місцевого самоврядування, народ обирає главу держави — Президента України.

Уперше в незалежній українській державі загальнодержавний референдум відбувся 1 грудня 1991 р., на ньому було підтверджено Акт проголошення незалежності України. До цього в УРСР проводили загальнореспубліканське опитування, громадяни республіки брали участь у загальносоюзному референдумі СРСР 17 березня 1991 р-

16 квітня 2000 р. в Україні відбувся загальнонародний референдум, який був призначений Президентом України за народною ініціативою. Під час проведення референдуму виникло чимало проблем, більшість із яких була зумовлена неузгодженістю між Законом України «Про Всеукраїнський та місцеві референдуми» (прийнятим ще у 1991 р.) і Конституцією України, неврегульованістю значної частини питань. Це стало приводом для критики референдуму рядом міжнародних організацій, два з шести запропонованих питань референдуму були визнані неконституційними Конституційним Судом України. Питання референдуму стосувалися зміни конституції щодо статусу народних депутатів, чисельності та підстав розпуску Верховної Ради України тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 6. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні.	\|	Поняття і призначення референдуму в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.