Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Телебачення

Радіомовлення

Це ЗМК, що через радіоканали передає необмеженій кількості слухачів мовленнєві, музичні, драматичні та інші передачі з метою інформативно-емотивного впливу.

Види радіомовлення: кабельне («брехунці»), ефірне, державне (внутрішнє, закордонне), комерційне.

Типи радіопередач

За тематикою:

— інформаційні (новинні);

— суспільно-політичні;

— освітні;

— релігійні;

— економічні;

— спортивні;

— музичні;

— літературно-драматичні;

— рекламні;

— інформаційно-розважальні.

За аудиторією: масові, жіночі, дитячі, підліткові, молодіжні, сімейні.

За періодичністю: щогодинні, щоденні, щотижневі, щомісячні, щоквартальні.

За методом відображення: мовленнєві, музичні, змішані, ігрові.

Загальноукраїнські державні («Ера»), комерційні й приватні («Довіра», «Наше радіо», «Мелодія»).

Місцеві («Край», «Радіо-Трек»).

Локальні (підприємства, установи, заклади).

Специфіка радіовпливу

1. Зосередження уваги слухача на одному — слуховому — каналі сприйняття інформації розвиває його образне мислення. Можна уявити себе безпосереднім учасником події, пофантазувати, домислити те, що сказав автор…

2. Всеохоплюваність радіомовлення — слухати в будь-якому місці.

3. Ненав’язливість — можна слухати радіо і займатись своїми справами.

4. Оперативність — прямі трансляції з місць події.

5. Диференційованість передач, кілька програмність радіо, альтернативні радіостанції — для будь-якої категорії слухачів.

6. Часова обмеженість — не можна відкласти слухання радіопрограми на інший час. Це можна зробити в онлайнових версіях радіопрограм.

Офіційно вважається, що електронне телебачення розпочалося у 1911 році, коли російський професор Б.Розінг, створивши електропроменеву трубку (кінескоп), передав зображення в лабораторії на віддаль кількох метрів. Насправді першу в світі передачу зображення людини на відстані 20 м здійснив у Ташкенті син українського поета Павла Грабовського — Борис, який створив перший телеприймач. Але винахід не був зареєстрований на його ім’я.

Публічне телебачення найперше з’явилося в Англії у 1936 році, а в 1939 — у Нью-Йорку в США. Того ж року Московський радіотехнічний вузол почав регулярні телепередачі, які приймали аматори на саморобних приймачах у Ленінграді, Києві, Смоленську та інших великих містах європейської частини СРСР.

Телевізійні станції: програмні (телецентри) та передавальні (ретрансляційні).

Структура телебачення

Супутникове: «WorldNet» («Євронет» (Європа), «Арнет» (Карибський басейн, Південна та Центральна Америка), «Афнет» (Африка), «Іанет» (Південно-Східна Азія), «CNN», «EuroNews».

Внутрішнє: національне (загальнодержавне), обласне, міське, місцеве, локальне.

За фінансуванням: державне та комерційне.

За способом поширення телесигналу: кабельне, ефірне, аналогове, цифрове (кабельне та інтернетне).

За видом доступу: абонентське, умовно безкоштовне, безкоштовне.

Базові принципи телебачення

— серійність — глибока розробка певних тем, та сітка мовлення, регулярність передач;

— оперативність;

— сітка телемовлення;

— трансляційність — збіг події та її сприйняття телеглядачами;

— тривалість інформативного процесу, що не має видимого фіналу;

— дискретність — роздільне, уривчасте повідомлення, що є ніби фрагментом інформаційного випуску, програми.

Типи телепередач аналогічні радіопередачам, додається лише ток-шоу та прямі телеігри (лотереї).

Специфіка телекомунікацій

1. Екранність — дивимось на прямокутну площину.

2. Наочність — розповідь і показ події створюють ефект присутності.

3. Пряма трансляція з місця події.

4. Одночасний вплив на органи зору і слуху.

5. Використання всіх каналів передачі інформації: лінгвістичного, пара лінгвістичного, кінетичного.

6. Примусовість сітки телепрограм націлює телеглядача на перегляд телепередач в один і той самий час, відриваючись від інших проблем і робіт.

Телекомунікацію на рівні телеглядача та медіапродукту можна умовно розподіляється на три групи:

— пасивний тип сприйняття медіапродукції, наприклад, кінофільму, коли глядач очікує від перегляду лише отримання емоційного задоволення, розваги, відпочинку;

— активний тип сприйняття характеризується тим, що глядач очікує отримати інтелектуально-емоційне задоволення від перегляду; він схильний до аналізу застосованих у фільмі/програмі прийомів і технологій, аналізу поведінки героїв/ведучих, розгортання сюжетної лінії, авторського задуму;

— креативний тип сприйняття передбачає здатність телеглядача до переосмислення медіа-тексту, встановлення невидимих смислових, інверсійних зв'язків (що може привести до несподіваних висновків), а також здатність до перетворення несмішного фрагмента відео-, кіносюжету на жарт та інше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зображувальні СЗМК	\|	Візуальна комунікація через види мистецтв

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.