L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.

Дозування (переміщення строго визначеної маси і, деколи, за визначений час) сипучих матеріалів на даному етапі розвитку інженерії не є до кінця вирішеним питанням. Через це в хімічних технологіях завжди робиться спроба перейди від дозування сипучих матеріалів до дозування їх розчинів. Для цього в багатьох випадках в технологічних схемах передбачається стадія розчинення сипучого матеріалу і в розчиненому вигляді переміщення його в реактор. В першу чергу це пов’язано з небажанням ускладнювати протікання хімічної реакції одночасним розчиненням в реакційній суміші твердих реагентів (проте деколи це є зручним методом контролю за перебігом реакції). Але немало важливим в цій проблемі є і те , що конрольовано дозувати рідини є значно простіше ніж сипучі матеріали. Про те повністю відмовитись від дозування сипучих матеріалів неможливо. Тому розроблено ряд засобів признаних для виконання даної задачі.

При дозуванні вирішується дві основні задачі:

· Завантаження – заповнення тари визначеним об’ємом (масою) сипучого матеріалом з необхідною його підготовкою (наприклад роз рихленням або подрібненням);

· Дозування – відбір з силосу визначеного об’єму (маси) матеріалу за певний час з метою забезпечення протікання реакції в безперервному режимі.

Доволі часто, якщо маса реагенту не перевищує розумних меж (100-200 кг) і ця операція виконується не більше 1-2 рази за виробничий цикл, задачу завантаження можна вирішити ( і найчастіше саме так вона вирішується) за допомогою ваги та переносної тари – відер, каністр). Зрозуміло, що в такому випадку завантаження в реактор або мірник відбувається в ручну. При введені в технологічний регламент ручного завантаження слід особливу увагу звертати на токсичність, небезпечність, здатність утворювати пилюку, або горючість даного реактиву. При наявності хоча б одного з перерахованих факторів слід особливу увагу звертати на обладнання місця зважування та завантаження (місцевими витяжним зондом, відповідними засобами пожежогасіння, збору та знешкодження випадково пролитого чи просипаного реактиву) та забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту (захисним щитком, окулярами, распіраторами).

Задачу дозування реактиву в реактор вирішувати вручну неможливо. Для цього слід передбачати відповідні механічні засоби – дозатори сипучих матеріалів. На рисунку 4/1.20 схематично приведені конструкції найбільш поширених дозаторів сипучих матеріалів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пневмовакуумні та пневматичні транспортні установки.	\|	Лопатевий дозатор.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.