Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки

Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років ХХ ст.

Причинами, що викликали голод 1921-1923 pp., вважають:

- посуху і неврожай 1921 p., що охопили найважливіші регіони Росії й південні та степові райони України;

- скорочення посівних площ, занепад сільськогосподарського виробництва внаслідок більшовицьких соціально-економічних експериментів;

- надмірні реквізиції продовольства.

Серед наслідків голоду 1921-1923 pp. можна виділити такі:

- людські втрати: тільки в 1921 р. в Україні вмерли від голоду сотні тисяч селян;

- придушення повстанського руху на півдні України. В умовах голоду повстанський рух позбавився підтримки селянства і пішов на спад; для більшовицького режиму голод став фактором, який втихомирював селян ефективніше, ніж каральні експедиції більшовицьких військ;

- за рахунок українського селянства більшовики вирішили проблему постачань продовольства в промислові центри і змогли втримати владу в умовах кризи.

Таким чином, у 1921-1923 pp. в Україні вперше був використаний терор голодом як форма здійсненнядержавної політики.

Основні причини Голодомору

Основною причиною голоду на Україні деякі сучасні політики, які не визнають існування Голодомору в 1932-1933 роках, вважають сильну посуху, яка охопила майже всю територію України, але архівні документи не тільки спростовують це хибне твердження, а й беззаперечно називають істинні причини цього лиха. Самі творці Голодомору - Сталін і Молотов - у листі до генерального секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора і голови Раднаркома В.Чубаря від 27 червня 1933р. вбачали основну причину зриву хлібозаготівель у республіці у проведенні хаотичної, безладної, рвацької видачі авансів, у хижацькій траті хліба на так зване громадське харчування.

Голод 1932–33 років став трагедією України:

1. Окрім очевидних людських втрат та величезного морального удару голод завдав непоправної шкоди українському національному життю. Він практично знищив старе українське село з його багатими народними традиціями. Замість нього з'явилось колгоспне село, яке вже ніколи не повставало проти радянської влади.

2. Колективізація приглушила почуття індивідуалізму, яке було основним для ідентичності українського селянина.

3. На декілька поколінь голодомор інплантував у свідомість селянства соціальний страх, політичну апатію і пасивність.

4. Голод перервав тяглість поколінь у розвитку української національної еліти.

5. Голод призупинив "українізацію" міст Сходу і Півдня України, після нього поповнення міського населення відбувалося в основному за рахунок імміграції з Росії тощо.

Репресії в Україні є однією з найстрашніших сторінок в історії нашого народу.

1. Репресії в Україні були цілеспрямованою політикою винищення

соціальної бази українського національного руху.

2. Репресії призвели до страшних наслідків. Один лише голодомор 1932 –

1933 р. забрав близько 9 млн. життів; скільки ж українців загалом було

розстріляно, замордовано в застінках НКВС та померло в таборах невідомо

й досі.

3. Репресії в Україні були не “викривленням” ленінської політики, а її

логічним продовженням, що витікала з самої суті радянської тоталітарної

системи, яка, в свою чергу, спиралася на традиційний російський

великодержавний шовінізм, що сягає ще часів Російської імперії.

Більшовицька ідеологія і практика комуністичного будівництва принесли

нашому народу незліченні страждання, висвітлення питання репресій в

Україні є тому неспростовним підтвердженням, як підтверджує воно і

правильність того шляху, який обрала Україна наприкінці ХХ століття –

шляху побудови самостійної, незалежної, соборної Української держави.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сталінська соціально-економічна політика 20-х та 30-х рр.. в Україні та її наслідки	\|	Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.