Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






МУЗИЧНА І ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА ГРЕЦЬКИХ М1СТ-КОЛОНІЙ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА СКІФІЇ

ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

СТАРОДАВНЬОЇ ДОБИ

МУЗИЧНА І ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА

Давня музика – найзагадковіша сторінка історії будь-якої національної культури. Хіба можна уявити музику, що не звучить? У давні часи не було ні технічної апаратури для звукозапи­су, ні навіть нотного письма. Тому му­зика наших пращурів не збереглася. Про неї нам «розповідають» насампе­ред археологічні джерела – первісні музичні інструменти, знайдені під час розкопок, або їх зображення на різ­них предметах. За географією поши­рення на теренах України пам'яток періодів палеоліту, неоліту та пізні­ших епох сучасні дослідники можуть визначити роль музики в духовному житті людини.

До найдавніших пам'яток музично­го мистецтва належать духові інстру­менти доби палеоліту - сопілки і флейти з рогів тварин, дудочки з пта­шиних кісток, що нагадують флейту Пана. На Чернігівщині на вже згадува­ній стоянці, неподалік від с. Мізин ар­хеологи знайшли залишки предметів із кісток мамонта, що нагадують ударні та шумові інструменти. Серед них – набірний браслет, що «шумить», «мо­лоток» з рогу північного оленя тощо. На думку вчених, на цих інструментах грали музиканти, які б могли утворити цілий ансамбль.

Під час розкопок скіфських курга­нів у різних регіонах України було знайдено чимало зразків музичних ін­струментів. Це металеві дзвіночки, бу­бонці, брязкальця різних форм і роз­мірів. Під час обрядових дійств (освя­чення речей і житла) використовували своєрідний шумовий інструмент - три­зубці. На кінцях зубців цього інстру­мента були пташки, що тримають у дзьобиках кільця із дзвіночками.

На фресках, коштовностях трапля­ються зображення музикантів. На­приклад, на скіфській золотій пласти­ні від головного убору (знайденій поб­лизу с. Сахнівка на Київщині) можна побачити бородатого співака, який грає на струнному інструменті, подіб йому до грецького, на фресках – скіфа з грецькою лірою, а також жінок, що танцюють.

Майстерні візерунки срібної оправи слов'янських рогів тура, знайдених у Чернігівському кургані, мають певні ознаки скіфського звіриного стилю і водночас їм уже притаманний місцевий колорит. Вважають, що ці роги вико­ристовували як сигнальні інструменти.

Важливими джерелами дослідження вітчизняної музичної культури періоду розквіту античних міст Північного При­чорномор'я є ювелірні прикраси, вази, вироби з теракоти, фрески, скульпту­ри, на яких зображено виконавців на різних інструментах. Античний інстру­ментарій був надзвичайно багатий. До нього входили інструменти всіх груп:

■ струнні: ліра, кіфара, арфа;

■ духові: авлос (подвійна флейта), сиринга (або флейта Пана) - флейта з кількох з'єднаних трубочок;

■ ударні: тимпани (бубни), кротали - металеві тарілочки на зразок су­часних кастаньєт.

Як відомо з грецької історії, елліни з дитячих років вчилися не лише чита­ти і писати, а й грати на музичних ін­струментах, співати і танцювати. На­приклад, під час розкопок в Ольвії бу­ло знайдено теракотову статуетку, що зображує навчання дитини гри на лірі. Про значущість цього найпоширенішо­го музичного інструмента в грецьких містах-колоніях свідчить карбування ліри на пантікапейських та ольвійських монетах (на останніх карбували також тимпани).

Знайдені у Північному Причорно­мор'ї зображення інструментів грець­кого зразка підтверджують давні зв'яз­ки слов'янської музичної культури з античною.

За архаїчної доби люди не уявляли свого життя без різних обрядів, свят, видовищ. З античних часів дійшли до нас письмові свідчення про театри Ольвії, Херсонеса, Боспору. Зберегли­ся також зображення масок, статуетки акторів. У Херсонесі було знайдено за­лишки античного театру, що розташу­ванням у просторі нагадує грецькі те­атральні споруди.

В античному театрі література, му­зика й танці були нероздільні: під час усіх вистав хор з інструментальним супроводом виконував роль комента­тора події, що відбувалася на сцені. Лише згодом музика і танці стали входити до п'єс як інтермедії (вставні номери), а потім остаточно виокреми­лися.

Які твори ставились у театрах Пів­нічного Причорномор'я, достеменно не відомо. Однак у трагедії славетно­го Еврипіда «Іфїгенія в Тавриді» опо­відається про події, що сталися на північних берегах Понту Евксинського.

У театрах відбувалися не лише вис­тави, а й концерти, а за римських ча­сів – ігри-бої гладіаторів. Античні ав­тори згадують, що у Боспорі виступав запрошений з Еллади відомий співак і кіфаред Арістонік. Як і в самій Гре­ції, у містах-колоніях під час різних видовищ, свят, спортивних ігор прово­дилися агони – художні змагання хо­рів, музикантів, танцюристів. Наприк­лад, збереглася згадка про змагання в танцях зі співом на майданах Херсоне­са. Під час розкопок на території північнопричорноморських міст було знайдено амфори, якими нагороджува­ли переможців у змаганнях із кулачно­го бою, бігу та гри на кіфарі.




Переглядів: 2920

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МИСТЕЦТВО СХІДНИХ СЛОВ'ЯН | КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.