Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принципи формування активів підприємства

Формування активів підприємства пов'язане з трьома основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

1. Створення нового підприємства. Це найбільш відповідальний етап формування активів (процес первісного їх формування), особливо при створенні великих підприємств. Формовані на цьому етапі активи багато в чому визначають потребу в стартовому капіталі, умови генерування прибутку, швидкість обороту цих активів, рівень їх ліквідності і т.п.

2. Розширення, реконструкція та модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення та оновлення складу активів діючого підприємства здійснюється відповідно до стратегічних завдань його розвитку з урахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.

3. Формування нових структурних одиниць діючого підприємства (дочірніх підприємств, філій і т.п.). Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів (на базі нового їх будівництва) або придбання готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу (варіантами такого придбання є приватизація діючого державного підприємства, купівля збанкрутілого підприємства тощо). Другий і третій етапи формування активів являють собою форми інвестиційної діяльності діючого підприємства. Їх специфіка буде розглянута в розділі «Управління інвестиціями».

Для забезпечення ефективної діяльності підприємства в майбутньому періоді, процес формування його активів повинен носити цілеспрямований характер. Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреби в окремих їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.

З урахуванням цієї мети, процес формування активів створюваного підприємства будується на основі таких принципів (рис. 1.)

1. Облік найближчих перспектив розвитку операційної діяльності та форм її диверсифікації, формування активів підприємства при його створенні підпорядковане в першу чергу завданням розвитку його операційної діяльності. При цьому слід мати на увазі, що на початкових стадіях життєвого циклу підприємства обсяг операційної діяльності зростає досить високими темпами (за умови правильного вибору підприємством своєї ринкової ніші). Тому що формуються на початковій стадії активи підприємства повинні розташовувати певним резервним потенціалом, що забезпечує можливості приросту продукції і диверсифікації операційної діяльності в найближчому майбутньому періоді.

2. Забезпечення відповідності обсягу і структури формованих активів обсягу і структурі виробництва і збуту продукції. Така відповідність повинна забезпечуватися в процесі розробки бізнес-плану створення нового підприємства шляхом визначення потреби в окремих видах активів. Склад активів новостворюваного підприємства має ряд відмінних особливостей:

а). У складі необоротних активів підприємства на стадії його створення практично повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення - вони формуються в процесі подальшої інвестиційної його діяльності; б). У складі оборотних активів підприємства на початковій стадії їх формування практично повністю відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще не розпочиналася. Крім того, до мінімуму зведені (а в більшості випадків - цілком відсутні) короткострокові фінансові вкладення. Вони включаються до складу активів тільки в тому випадку, якщо внесок засновників у статутний фонд внесений у формі таких короткострокових фінансових інструментів.

З урахуванням викладеного, розрахунок потреби в активах новостворюваного підприємства здійснюється в розрізі наступних їхніх видів:

• основних засобів;

• нематеріальних активів;

• запасів товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують виробничу діяльність;

• грошових активів;

• інших видів активів.

Потреба в основних засобах розраховується за окремими їх групами:

а) виробничі будівлі та приміщення;

б) машини й устаткування, що використовуються у виробничому технологічному процесі;

в) машини і обладнання, використовувані в процесі управління операційною діяльністю.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються у виробничому технологічному процесі. Принципова формула розрахунку цієї потреби має такий вигляд:

Поб = ВП х Се / Пре

де Поб - потреба у виробничому устаткуванні конкретного виду; ВП - планований обсяг виробництва продукції, що вимагає використання даного виду устаткування; ПРЕ - експлуатаційна продуктивність розглянутого виду обладнання (нормативний обсяг виробництва продукції в розрахунку на одиницю устаткування); Се - вартість одиниці розглянутого виду устаткування; У - вартість установки розглянутого виду устаткування;

На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв'язку тощо).

На третьому етапі визначається потреба в приміщеннях (будинках) для здійснення безпосереднього виробничого процесу (з усіма допоміжними його видами) і розміщення персоналу управління.

Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з використовуваної технології здійснення операційного процесу.

При визначенні вартісного обсягу позаоборотних операційних активів, необхідних підприємству, враховується форма задоволення потреби в окремих їх видах - придбання у власність, фінансова або оперативна оренда.

Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей розраховується диференційовано в розрізі таких їх видів:

а) потреба в оборотному капіталі, авансованих в запаси сировини і матеріалів: б) потреба в оборотному капіталі, авансованих в запаси готової продукції (для промислових підприємств); в) потреба в оборотному капіталі, авансованих в запаси товарів (для торгових підприємств). Потреба в оборотному капіталі, авансованих в запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденного їх витрати на норму запасу в днях. Норми запасів товарно-матеріальних цінностей кожного виду встановлюються кожним підприємством, самостійно виходячи з галузевих та інших особливостей його господарської діяльності (по новим підприємствам ці норми включаються до складу показників бізнес-плану).

Для усереднених розрахунків у закордонній практиці при розробці бізнес-планів застосовують такі стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам - 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, реалізованим підприємствами торгівлі - 2 місяці ( 60 днів).

Потреба в грошових активах визначається на основі майбутнього їх витрачання на розрахунки з оплати праці (виключаючи нарахування на неї); за авансовими і податкових платежах: по маркетинговій діяльності (витрати по рекламі); за комунальні послуги та інші. У практиці формування грошових активів новостворюваних підприємств потреба в них визначається в розрізі перерахованих видів платежів на майбутні три місяці (що забезпечує достатній запас платоспроможності на першому етапі функціонування підприємства). У процесі подальшої господарської діяльності нормативи активів у грошовій формі знижуються (особливо в умовах інфляції).

Потреба в інших активах установлюється методом прямого рахунку за окремим їх різновидам з урахуванням особливостей створюваного підприємства. Розрахунок потреби в інших активах здійснюється окремо по позаоборотними оборотних активів.

За результатами проведених розрахунків визначається загальна потреба у позаоборотних і оборотних активах новостворюваного підприємства.

Потреба у позаоборотних активах розраховується шляхом підсумовування потреби в основних засобах, нематеріальних активах та інших видах необоротних активів. Відповідно потреба в оборотних активах визначається шляхом підсумовування потреби в запасах товарно-матеріальних цінностей, грошових активів та інших видах оборотних активів. Розрахунок потреби в активах нового підприємства пов'язаний із вибором альтернативних рішень: а) орендою, будівництвом або придбанням будівель (приміщень), б) орендою або придбанням машин, механізмів та обладнання; в) формуванням більшого або меншого розміру запасів товарно-матеріальних цінностей; г) придбанням готових технологічних рішень (у формі нематеріальних активів) або їх самостійної розробки; д) формуванням більшого або меншого рівня платоспроможності, а відповідно і розміру грошових активів і т.п. Тому розрахунок потреби в активах нового підприємства доцільно здійснювати в трьох варіантах:

1) мінімально необхідна сума активів, що дозволяє розпочати господарську діяльність;

2) необхідна сума активів, що дозволяє розпочати господарську діяльність із достатніми розмірами страхових запасів по основних видах оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума активів, що дозволяє придбати у власність всі використовувані основні засоби та необхідні нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів з усіх видів оборотних активів, потрібним на первинному етапі діяльності.

У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім у рамках цих її меж формується необхідна їхня сума. Максимальний варіант потреби в активах може бути використаний згодом для першої стадії розширення підприємства.

При визначенні мінімально необхідної загальної суми активів нового підприємства слід враховувати вимоги чинного законодавства до формування статутного фонду підприємств різних сфер діяльності (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів і компаній тощо) та організаційно-правових форм (акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю). Загальна сума формованих активів по цих підприємствах не може бути нижче мінімального розміру їх статутного фонду, визначеного законодавством.

3. Забезпечення оптимальності складу активів з позицій ефективності господарської діяльності. Така оптимізація складу активів підприємства спрямована з одного боку на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їх видів, а з іншого - на підвищення сукупної потенційної їх спроможності генерувати операційний прибуток. Процес цієї оптимізації здійснюється за наступними трьома етапі.

На першому етапі оптимізується співвідношення сукупних розмірів позаоборотних і оборотних активів підприємства, що використовуються в процесі його операційної діяльності.

На другому етапі оптимізується співвідношення між активною і пасивною частиною позаоборотних активів. До активної частини необоротних активів належать машини, механізми та устаткування, безпосередньо задіяні у виробничому технологічному процесі. До пасивної частини позаоборотних операційних активів належать будівлі та приміщення; машини і обладнання, використовувані в процесі управління операційною діяльністю: нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес.

На третьому етапі оптимізується співвідношення трьох основних видів оборотних активів - суми запасів товарно-матеріальних цінностей; суми дебіторської заборгованості; суми грошових активів. Оптимізація складу позаоборотних і оборотних активів потребує врахування галузевих особливостей здійснення операційної діяльності, середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, а також оцінки позитивних і негативних особливостей функціонування цих видів активів.

Необоротні активи характеризуються такими позитивними особливостями: а) вони практично не схильні втрат від інфляції, а) отже краще захищені від неї; б) їм властивий менший комерційний ризик втрат у процесі операційної діяльності підприємства; вони практично захищені від недобросовісних дій партнерів по операційним комерційних справах в) ці активи здатні генерувати стабільний прибуток, забезпечуючи випуск різноманітних видів продукції відповідно до кон'юнктури товарного ринку; г) вони сприяють запобіганню (або істотного зниження) втрат запасів товарно-матеріальних цінностей підприємства в процесі їх зберігання; д) їм притаманні великі резерви суттєвого розширення обсягу операційної діяльності в період підйому кон'юнктури товарного ринку.

Разом з тим, необоротні активи в процесі операційного використання мають ряд недоліків:

а) вони схильні моральному зносу (особливо активна частина виробничих основних засобів і нематеріальні операційні активи), у зв'язку з чим, навіть будучи тимчасово виведеними з експлуатації, ці види активів втрачають свою вартість;

6) ці активи важко піддаються оперативному управлінню, тому що слабко мінливі в структурі в короткому періоді; внаслідок цього будь-який тимчасовий спад кон'юнктури товарного ринку призводить до зниження рівня корисного їх використання, якщо підприємство не перемикається на випуск інших видів продукції;

в) у переважної частини вони належать до групи слаболіквідних активів і не можуть служити засобом забезпечення потоку платежів, що обслуговує операційну діяльність підприємства.

Оборотні активи характеризуються такими позитивними особливостями:

а) високим ступенем структурної трансформації, в результаті якої вони легко можуть бути перетворені з одного виду в інший при регулюванні товарного і грошового потоків в операційному процесі;

б) більшою пристосованістю до змін кон'юнктури товарного і фінансового ринків - вони легко піддаються змінам у процесі диверсифікації операційної діяльності підприємства;

в) високою ліквідністю; при необхідності значна їх частина може бути конвертовані в грошові активи, необхідні для поточного обслуговування операційної діяльності в нових її варіаціях;

г) легкістю управління; основні управлінські рішення, пов'язані з їх обігом, реалізуються протягом короткого періоду часу.

Разом з тим їм властиві такі недоліки:

а) частина оборотних активів, що перебувають у грошовій формі та у формі дебіторської заборгованості, значною мірою схильна втраті реальної вартості в процесі інфляції;

б) тимчасово вільні (зайво сформовані) оборотні активи практично не генерують прибуток (крім вільних де ніжних активів, які можуть бути використані в короткострокових фінансових вкладеннях); більш того, зайві запаси товарно-матеріальних цінностей, не тільки не генерують прибуток, але викликають додаткові операційні витрати з їх зберігання;

в) запаси оборотних товарно-матеріальних цінностей у всіх їх формах схильні до постійних втрат у зв'язку з природним спадом;

г) значна частина оборотних активів схильна до ризику втрат у зв'язку з недобросовісністю партнерів по господарських операціях, а іноді і власного персоналу.

Для оцінки результатів оптимізації співвідношення оборотних і необоротних активів використовується показник - коефіцієнт маневреності активів, який розраховується за такою формулою:

КМА = ОА / А

КМА - коефіцієнт маневреності активів підприємства;

ОА - сума оборотних активів підприємства;

А - загальна сума всіх сформованих активів підприємства.

Забезпечення умов прискорення обороту активів у процесі їх використання. Необхідність реалізації цього принципу пов'язана з тим, що прискорення обороту активів надає як пряме, так і непрямий вплив на розмір формованої операційного прибутку підприємства.

Прямий вплив прискорення обороту активів на розмір прибутку визначається тим, що підвищення швидкості обороту активів відповідно до раніше розглянутої Моделлю Дюпона призводить до пропорційного зростання (за інших рівних умов) суми операційного прибутку, що генерується цими активами.

З вище написаного видно, що при незмінному обсязі операційних активів та коефіцієнті рентабельності реалізації продукції сума операційного прибутку підприємства буде залежати тільки від коефіцієнта оборотності операційних активів.

Непрямий вплив прискорення обороту активів на розмір прибутку визначається тим, що зниження періоду обороту цих активів призводить до відповідного зниження потреби в них. А зменшення розміру використовуваних операційних активів викликає зниження суми операційних витрат, що за інших рівних умов веде до зростання суми операційного прибутку. У цьому випадку вплив прискорення обороту активів на розмір операційного прибутку опосередковується зниженням суми операційних витрат, що досягаються за рахунок скорочення обсягу використовуваних активів.

Розмір скорочення обсягу використовуваних операційних активів в процесі прискорення їх обороту можна розрахувати за наступною формулою:

Еопа = (ПОАф - ПОАп) х Оро,

де Едпд - розмір економії суми операційних активів, що досягається в процесі прискорення їх обороту; ПОАф - період обороту операційних активів підприємства у передплановому періоді, в днях; ОРД - планований одноденний обсяг реалізації продукції.

Висока роль прискорення обороту активів у формуванні операційного прибутку визначає необхідність постійного управління цим процесом. Процес цього управління повинен враховувати характер кругообігу сукупних активів і окремих їх видів при здійсненні операційної діяльності.

З метою ефективного управління оборотом операційних активів їх прийнято підрозділяти на підприємстві на такі три групи:

а) високооборачіваемие операційні активи. До них належать виробничі запаси, із закупівлею і доставкою яких немає проблем, а відповідно і немає необхідності формування страхових і сезонних їх розмірів; запаси готової продукції, що користуються попитом споживачів; короткострокова дебіторська заборгованість; грошові активи в національній та іноземній валюті, Постійно обслуговуючі операційний процес ;

б) операційні активи з нормальною оборотністю. До них відносять інші види оборотних операційних активів підприємства, IHC ввійшли до складу першої групи. Як правило, вони складають переважну частину оборотних операційних активів підприємства;

в) нізкооборачіваемие операційні активи. До них відносяться необоротні операційні активи - виробничі основні фонди і нематеріальні активи, що використовуються в операційному процесі. Всупереч своїй назві необоротні операційні активи здійснюють постійний вартісний кругообіг (як і оборотні активи), хоча тривалість цього обороту в часі досить велика й у багато разів перевищує тривалість операційного циклу (період обороту оборотних операційних активів).

4. Вибір найбільш прогресивних видів активів з позицій забезпечення росту ринкової вартості підприємства. Сучасний ринок засобів і предметів виробництва, а також фінансовий ринок пропонують для формування активів підприємства ряд альтернативних об'єктів та інструментів. У процесі їх конкретного вибору слід за інших рівних умов враховувати їх перспективність, багатофункціональність, спроможність генерувати прибуток в різних господарських ситуаціях і відповідно підвищувати ринкову вартість підприємства/

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синтаксичні засоби переконливості професійного спілкування.	\|	Управління оборотним капіталом організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.