МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вимоги до вчителя іноземної мови.Державний освітній стандарт з іноземних мов. Державний освітній стандарт – “це норми та положення, що окреслюють державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантій держави в її досягненні громадянами”(Закон України ”Про освіту”). Зміст середньої освіти в Україні складається з : 1.Державного компонента освітнього мінімуму – це складова частина змісту середньої освіти, що задається інваріантною частиною базового навчального плану (тобто визначає освітні галузі, обов’язкові для вивчення в усіх загально освітніх школах), формується на державному рівні і є обов’язковим для вивчення ( з зазначенням мінімуму знань та мінімум тривалості їх вивчення. 2. Регіональний компонент – відображає національна своєрідність регіону ( історію, культуру, традиції). Може частково включатися в державний компонента бо формується на регіональному рівні і є обов’язковим для вивчення в загально освітніх школах регіону. 3.Шкільний компонент – добирається з урахуванням інтересів та здібностей учнів школи, можливостей педколективу і визначає специфіку даного навчального закладу. Формується кожною школою. Регіональний та шкільний компоненти реалізується за рахунок варіативної частини базового навчального плану, в котрій зазначено години на вивчення предметів і курсів, котрі учні мають обов’язково обрати понад інваріантно запропонованих, а також години на факультативні заняття. Читати з ІМ 1998 № 1- С.5 “Проект державно освітнього стандарту з іноземної мови (загальна середня освіта ) 5-9 класи. ” (С.5-14).
Вчитель іноземної мови повинен вміти сформувати в учнів мовленнєву, мовну, соціокультурну, соціолінгвістичну, як власне і складають зміст іншомовної комунікативної компетенції. ІМ 2002 -№ 2 – С.9 (див стор№7а). Студенти повинні набути певного рівня сформованості методичної компетенції, достатнього для успішного формування в учнів всіх видів іншомовних мовленнєвої компетенції як на уроках, так і в позакласній роботі. Професійна компетенція вчителя іноземних мов включає: 1) мовну компетенцію (дає уявлення про знання системи іноземних мов та про вміння нею користуватися для розуміння мовлення інших людей і для вираження власних думок в усій або письмовій формі, а також, для аналізу мовлення учнів з точки зору його відповідності нормах виучуваної мови). 2) Мовленнєву і комунікативну компетенцію – здібність до використання іноземної мови як засобу спілкування в різних сферах і ситуаціях. 3) Методичну компетенцію – здібність користуватися іноземною мовою у професійних цілях, навчаючи мови. Методичну компетенцію вчителя іноземних мов як уміння планувати педагогічну діяльність, уміння адекватно використовувати широкий спектр метод прийомів стосовно віку учнів і поставлених цілей навчання, вміння орієнтуватися в сучасній методичній літературі, здійснюючи відповідно до умов вибір посібників та інших засобів навчання, готовність і бажання підвищувати свій професійний рівень. Це сукупність його знань, навичок, умінь і здібностей щодо формування в учнів кожного виду іншомовних комунікативних компетенцій як на уроках, так і в позакласній роботі з іноземної мови. ІМ – 1998 - № 2 – С8-9. Мовна компетенція – комплексів зунів, оволодіння котрих дозволяє породжувати граматично правильне і лексично коректне іншомовне мовлення, характерне для науково педагогічних та навчально педагогічних сфер спілкування, а також лінгвістично коректно інтерпретувати зміст різних типів висловлювань у зазначених сферах спілкування. Мовленнєва компетенція – комплекс комунікативних знань, мовленнєвих навичок і вмінь, котрі дозволяють комунікативно прийнятно будувати, наповнювати іншомовне мовлення. Лігвокраїнознавча компетенція – соціокультурні зуни, викладати чи переповідати рідною мовою суть професійних іншомовних матеріалів. Культурознавча компетенція – знання про релігійні, філософські і соціологічні смисли освіти в країнах виучуваної іноземної мови. Лінговодидактична компетенція – комплекс умінь описувати описувати мовні одиниці в навчальних цілях, формулювати правила вживання мовних одиниць, складати мовні лінгвокраїнознавчі мінімуми.
Читайте також:
|
||||||||
|