Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Постсинаптична мембрана

Пресинаптична частина синапса

Постсинаптичне Пресинаптичне

Через синапс

Види центрального гальмування

Процес гальмування – обмежовує потрапляння нервових імпульсів до еферентних нейронів, це має визначне значення для координації діяльності ЦНС, звільняє її від переробки несуттєвої інформації.

Гальмування – це зменшення, або повне припинення відповідної реакції на подразнення.

В ЦНС гальмування – активний процес а не втома нейронів.

Гальмування зв’язане з існуванням гальмівних нейронів, які вони іннервують (вставні нейрони Реншоу, а в мозочку нейрони Пурпіньє).

Механізм передачі нервового імпульса

Пресинаптичне і постсинаптичне гальмування

Гальмування – це активний нервовий процес, результатом якого є припинення, або повне послаблення збудження.

Розрізняють два типи гальмування:

гіперполярізаційне деполярізаційне

Збуджуючий Гальмівні ІІ і ІІІ синапси
     

І – збуджуючий

ІІ – постсинаптичне (гіперполярізаційне) гальмування

ІІІ – пресинаптичне (деполярізаційне) гальмування

2. – синаптична щілина

ЗБ – збудження

Г – гальмування

М+ - збуджуючий медіатор

М- - гальмуючий медіатор

ЗПСП – збуджуючий постсинаптичний потенціал

ГПСП – гальмуючий постсинптичний потенціал

ПД – потенціал дії

Постсинаптичне (гіперполярізаційне гальмування) Пресинаптичне (деполярізаційне гальмування)
Характеризується тим: 1. Що в нервових закінченнях гальмівних нейронів під впливом нервових імпульсів, що надходять по аксонах в синаптичну щілину. 2. Виділяється гальмівний медіатор ГАМК (або гліцин). 3. Який не деполярізує . 4. А навпаки – гіперполярізує постсинаптичну мембрану. 5. І таким чином знижує, або припиняє збудливість мембрани соми чи дендритів нейрона. Виникає за умов: 1. Зменшення або припинення вивільнення збуджуючого медіатора із пресинаптичної частини синапса. 2. Таке гальмування викликається деполяризацією, яка розвивається в 3. Спеціальних додаткових аксоаксональних синапсах на пресинаптичних аксонних закінченнях (закінченнях з пресинаптичною потовщенною частиною). 4. Тривала деполяризація пресинаптичних аксонних закінчень створюється аксоном спеціального гальмівного нейрона.
Гіперполярізація (збільшення мембранного потенціала) пояснюється тим, що: 1. Гальмівні медіатори підвищують проникливість мембрани для іонів хлору і калію. 2. Аніони хлору (Cl-) входять в середину клітини. 3. А катіони калію (К+) виходять на поверхню мембрани. 4. Внаслідок цього збільшується негативний заряд внутрішньої сторони мембрани і 5. Збільшується позитивний заряд зовнішньої сторони мембрани 6. Настає гіперполярізації мембрани 7. Яка усуває можливість деполяризації, що лежить в основі збудження.

Крім розглянутих цих двох типів синаптичного гальмування, існує вторинне гальмування, яке здійснюється без участі спеціальних гальмівних структур і без гальмівних медіаторів. Вторинне гальмування може розвиватися при сильному збудженні збудливих нейронів.



Интернет реклама УБС

6. Інтегративна функція ЦНС:

- конвергенція

- дивергенція

- сумація

- іррадіація збуджень

Інтеграція – це узгодження і об’єднання діяльності різних систем в єдине ціле.

Встановлено ряд загальних законів, які об’єднують різні системи в єдине ціле – це принципи:

1. Конвергенція – імпульси, які приходять в ЦНС, можуть сходитись до одних і тих же рухових нейронів. 3. Сумація збудження при тривалому і частому надходженні подразників підпорогової сили – ці подразнення накопичуються і проявляються залпом відповідної реакції. Наприклад, ефект чихання. 2. Дівергенція – це здібність нейрона встановлювати чисельні зв’язки з іншими нейронами. Звідси, одна й таж нервова клітина приймає участь в різних нервових процесах і реакціях, котролювати інші нейрони, тобто, кожен нейрон може забезпечувати розповсюдження імпульсів – іррадіацію збудження. Дівергенція більш типова для чутливого відділу ЦНС 4. Іррадіація збудження – нервові імпульси при потраплянні в ЦНС при сильному і тривалому подразненні рецепторів викликають збудження не тільки рефлекторного центра, але й інших нервових центрів.

7. Координаційна функція ЦНС:

- реципронна іннервація

- принцип домінанти

- принцип кінцевого шляху

Координація – це узгоджувальна взаємодія окремих рефлексів з метою пристосування до умов існування. (Який рефлекс в першу чергу, який в другу, в третю…).

Принцип реципронності. Суть цього принципу полягає в тому, що при збудженні одних нервових центрів діяльність інших може галмуватись.

Цей принцип реципронності був показаний на діяльності м’язів антагоністів – згинаючій і розгинаючій.

Принцип загального кінцевого шляху. Чутливих нейронів набагато більше ніж рухових, й тому різні аферентні шляхи зводяться до загальних вихідних шляхів.

Принцип зворотнього зв’язку. При скорочені скелетних м’язів подразнюються їх пропріорецептори, які посилають імпульси в ЦНС, які контролюють силу та інші характеристики м’язового скорочення.

Принцип домінанти лежить в основі узгоджувальної діяльності організму.

Домінанта – тимчасово пануюче вогнище збудження в ЦНС, яке визначає характер відповідної реакції організма на зовнішнє і внутрішнє подразнення.

Ухтомський винайшов, що подразнення аферентного нерву, звичайно ведучого до скорочення м’язів кінцівок при переповненому у тварини кишківнику, визиває акт дефекації. В даному випадку центр дефекації гальмує рухові центри, а центр дефекації починає реагувати на сторонні для нього сигнали.

Властивості домінантного центру збудження

І – підвищена збудливість. Його нейрони мають високу збудливість, що сприяє надходження до них збуджень з інших центрів.

ІІ – здібність до сумації. За рахунок цих імпульсів активність домінанти ще більше збільшується, а діяльність інших центрів гальмується.

ІІІ - стійкість і інертність. Збудження характеризується стійкістю і інертністю, тобто зберігається після дії стимулу.

Вважають, що в кожний момент життя виникає домінантне вогнище збудження, яке підкоряє собі діяльність всієї НС і визначає характер пристосувальних реакцій. Формування умовних рефлексів та їх гальмування також зв’язане з наявністю домінуючого вогнища збудження.

Безумовні рефлекси:

1. Це прості дії, які здійснюються через нижчі відділи ЦНС (спинний, довгастий мозок, підкоркові центри)


Читайте також:

  1. Динаміка мембран. Рухливість фосфоліпідних молекул у мембранах.
  2. МЕМБРАНИ МІКРОБНИХ КЛІТИН. Цитоплазматична мембрана.
  3. Постсинаптична частина.
  4. Фізичний стан і фазові переходи ліпідів у мембранах




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пурини та нуклеотиди (АТФ) | ТОВАРОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.