АРХІТЕКТУРА

Тема 4. Художня культура польсько-литовської доби.

Змістовий модуль ІІ. Художня культура України ХІV –ХVI ст.

Монголо-татарська навала завершила процес розпаду давньоруської держави, завдавши нищівного удару її культурі, мистецтву, а найбільше – монументальній архітектурі. Будівництво великих кам'яних споруд на Придніпров'ї на тривалий час припинилося.

Культурний центр України перемістився на захід, до Галицько-Волинського князівства, що постраждало від нашестя меншою мірою. Завдяки мудрій політиці та державницькій діяльності галицьких і волинських князів, передусім такої видатної постаті, як Данило Галицький, там зберігалися й шанувалися високі набутки попередньої епохи, творилося нове українське мистецтво. Можна сміливо стверджувати, що саме завдяки Галичині й Волині українська культура не загинула в один із найскрутніших періодів своєї історії.

У ХІУ-ХУ ст. значного розвитку в Галицько-Волинських землях досягла архітектура. її особливості визначалися певними історичними й суспільними обставинами: боротьбою з іноземними поневолювачами, міжфеодальними усобицями, а також географічним положенням, тобто близькістю до країн Центральної Європи. Перший чинник зумовив потребу в широкому розгортанні оборонного будівництва - замків, веж, укріплених садиб, монастирів з високими мурами, другий сприяв поширенню в архітектурі Західної України ознак, притаманних європейській культурі.

Спорудження величних неприступних замків – одна з відмітних рис культури ХІУ-ХУ ст. У цей період, як і в попередні часи, більшість замків були дерев'яними, тому до наших днів жоден з них не зберігся. У цих спорудах поєдналися архітектурні традиції Київської Русі й ще більш ранніх епох.

Одним із найвеличніших був Київський замок на горі Киселівці – справжня окраса місцевого ландшафту. Його історія сягає прадавніх часів. Дослідники давнього Києва довели, що саме на Замковій горі (як іще називають Киселівку) оселився й збудував перше городище легендарний засновник Києва - князь Кий. Замок згорів у XVII ст.

Найстарішою кам'яною фортецею України є Верхній замок у Луцьку. Його споруджено в середині XIV ст. Навколо нього були розташовані Нижній (околишній) замок та міські укріплення. Від них збереглися лише кам'яна споруда та вежа. Змуровані з цегли прямокутні вежі та стіни замка вражають уяву поєднанням величі й простоти. Луцький замок – одна з найбільших цегляних споруд в. Україні.

Справжніми архітектурними перлинами України є замки в Кам'янці-Подільському, Меджибожі, Хотині, Одеську, Мукачевому та інших містах. Упродовж кількох століть їх добудовували й перебудовували. У ті часи навіть церкви зводили, ніби фортеці. Наприклад, до наших днів збереглася унікальна Покровська церква-фортеця в селі Сутківцях на Поділлі, (XV ст.), яка була цілком придатна до оборони.

У XVI – на початку XVII ст. в українську культуру проникли художні ідеї Відродження. Провідну роль у розвитку мистецтва цієї доби відігравав Львів – одне з найкрасивіших міст Європи, яке по праву можна назвати містом-музеєм. У Львові стрілися Схід і Захід. Українські зодчі, скульптори, живописці працювали тут поруч з німецькими, італійськими, голландськими, польськими. Нові мистецькі віяння, що приходили із Заходу, українські митці творчо поєднували з національними традиціями.

Найбільше збереглося у Львові пам'яток міської архітектури. Після спустошливої пожежі 1527 р. на залишках середньовічних готичних споруд зводилися кам'яниці (так називали муровані житлові будівлі) у стилі Ренесанс. На площі Ринок стоїть найбільша львівська кам'яниця – знаменитий будинок заможного купця Корнякта. Будинок нагадує справжній палац. Його було споруджено архітектором Петром Барбоном у 80-х роках XVI ст. Шестивіконний триповерховий фасад увінчано високим аттиком – декоративною стінкою над карнизом. Пізніше, у XVII ст., на ньому встановили статуї рицарів. Вікна прикрашені красивим обрамленням. Особливо чарує триярусна відкрита аркада внутрішнього дворика, що нагадує італійські палаци доби Відродження.

Архітектурне обличчя Львова склалося під впливом європейської католицької культури. Це. було наслідком політичного та культурного панування Польщі на західноукраїнських землях. Постає природне запитання: а що було суто українського в мистецтві Львова цієї доби?

Наприкінці XVI – на початку XVII ст. на замовлення православного Львівського ставропігійського братства, навколо якого гуртувалися українці, у місті було зведено визначний архітектурний ансамбль. До нього увійшли Успенська церква (архітектори П. Римлянин і В. Капінос), Вежа Корнякта (архітектор П. Барбон) та каплиця Трьох святителів (архітектор А. Підлісний). У цих спорудах використано традиції української народної дерев'яної архітектури – будівництва так званих тридільних церков, що складалися з трьох частин, розташованих на одній осі, та високих багатоярусних дзвіниць. У зовнішньому оформленні споруд відповідно до смаків часу було застосовано вишукані ренесансні форми. Завдяки цьому ансамбль Успенської церкви став по-справжньому новаторським витвором архітектурного мистецтва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міський транспорт	\|	СКУЛЬПТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.