ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яка роль КФ?

2. Описати взаємозв’язок м’язових АТФ та КФ під час спринтерської діяльності.

3. Чому систему АТФ-КФ та гліколітичну систему утворення енергії вважають анаеробними?

4. Яку роль відіграє кисень у процесі аеробного метаболізму?

5. Розказати про проміжні продукти утворення енергії за рахунок АТФ, гліколізу та окиснення.

6. Що таке дихальний коефіцієнт? Пояснити його застосування для визначення окиснення вуглеводів та жирів.

7. Який взаємозв’язок між споживанням кисню та утворення енергії?

8. Що таке поріг лактату?

9. Як на основі вимірювання споживання кисню можна оцінити продуктивність при виконанні вправи?

10. Чому спортсмени з вищим МСК показують кращі результати у видах спорту, що потребують прояву витривалості, порівняно з тими, у котрих ці показники нижчі?

Під час фізичного навантаження в організмі людини відбуваються численні фізіологічні зміни. Підвищується інтенсивність використання енергії. Проміжні продукти метаболізму, котрі мають виводитися з організму, часто починають накопичуватися. Вода переміщується між компартментами клітини й виводиться з потом. Навіть у стані спокою внутрішнє середовище організму перебуває у стані постійних змін, котрі під час фізичного навантаження можуть перетворитися на хаотичні.

Життєдіяльність людини залежить від збереження гомеостазу. Чим значніше навантаження, тим важче підтримувати гомеостаз. Основну регулюючу роботу під час виконання фізичного навантаження перебирає на себе нервова система. Однак не менш активну участь бере й інша система, котра постійно стежить за станом внутрішнього середовища, помічаючи усі зміни і швидко реагуючи на них, щоб не допустити різкого порушення гомеостазу. Це — ендокринна система, що здійснює контроль за допомогою гормонів, котрі вона виділяє.

М'язова діяльність основана на координованій взаємодії багатьох фізіологічних та біохімічних систем. Ця взаємодія можлива лише у тому випадку, якщо різні тканини й системи організму можуть підтримувати між собою зв'язок. Хоча у процесі забезпечення зв'язку між різними системами та тканинами організму величезну роль відіграє нервова система, «настроювання» фізіологічних реакцій організму на будь-яке порушення його рівноваги здійснює ендокринна система. Ці дві системи сумісно забезпечують взаємодію та контроль рухів, а також усі щодо них фізіологічні процеси. Нервова система функціонує дуже швидко, справляючи нетривалі локальні впливи, а ендокринна система функціонує набагато повільніше і справляє триваліший та більш загальний вплив.

Ендокринна система включає усі тканини та залози, що секретують гормони. Вони секретують гормони безпосередньо у кров. Гормони діють подібно до хімічних сигналів по усьому організму. Вони виділяються ендокринними клітинами та транспортуються кров'ю у спеціальні клітини-мішені. Доки вони не дістануться місця свого призначення, вони не можуть контролювати активність тканини-мішені. Характерною рисою гормонів є те, що вони переміщуються від клітин, з котрих вони виділилися, і впливають на активність інших клітин та органів. Одні гормони діють на багато тканин, інші — тільки на певні клітини-мішені.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОКИСНЮВАЛЬНІ ЗДАТНОСТІ М'ЯЗІВ	\|	Функції гормонів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.