МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальна характеристика структури особистості школяра в плані її профорієнтації.Профорієнтаційна психодіагностика людини за змістом залежить від системно-структурного розуміння особистості. В різні часи особистість розглядалась в залежності від концептуальних підходів в психології, а ще раніше — в філософії. Слово особистість вживається нами тільки стосовно людини і притому починаючи лише з відповідного етапу її розвитку. Роздвоєння особистості, але не індивіда. Особистість є спеціальне людське утворення, яке не може бути виведене із її діяльності з пристосування, як не можуть бути виведені з неї її свідомість або її людські потреби. Особистість, як відмічають психологи – психологічне обличчя людини як дієздатного члена суспільства, який усвідомлює свою роль в ньому. Психологічне обличчя складається з вроджених задатків і досвіду, які визначають своєрідність протікання психічних процесів і станів, які стали під впливом спрямованості особистості не тільки її окремими властивостями, але і загальними якостями: характером і здібностями. Дієздатність, як найголовніша із рис особистості, обумовлюється тим, що вона проявляється і формується в процесі спрямованої діяльності особистості разом з оточуючими людьми, в постійному спілкуванні з ними. Усвідомлення своєї ролі в суспільстві визначається участю в суспільних справах; оцінкою корисності цієї участі оточуючими і самооцінкою результатів своєї діяльності. Таким чином, у структурі особистості можна виділити три її психологічні характеристики: - стійкість властивостей особистості; - єдність особистості; - активність особистості. У структурі особистості також можна умовно виділити три основні блоки: - спрямованість особистості (система її ставлення до навколишнього світу – мотиви, потреби, інтереси, ідеали); - можливості особистості (загальні і спеціальні здібності); - психологічні особливості поведінки (темперамент і характер). У структурі особистості також розрізняють три складові: 1. Внутрііндивідуальна (інтраіндивідна) підсистема – подана в будові темпераменту, характеру, здібностей людини; 2. Інтеріндивідна – подана сукупністю предметних взаємовідношень індивідів; 3. Метаіндивідна (надіндивідна) – подана “вкладами” в інших людей, які індивід вільно чи невільно здійснює засобами своєї діяльності (цей процес отримав назву персоналізації). У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зводяться до виявлення поведінки (В) людини, яка залежить від внутрішніх суб’єктивно-психологічних властивостей (Р), або соціального оточення чи особливостей ситуацій (Е), в якій особистість знаходиться. 1. Психодинамічні теорії В = F (Р) – поведінка особистості залежить тільки від внутрішніх психологічних властивостей індивіда. 2. Соціодинамічні теорії В = F (E) – у поведінці особистості головна роль відводиться зовнішнім ситуаціям. 3. Інтеракціоністичні теорії В = F (Р, E) – взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні актуальними діями людини. 4. Експериментальні теорії – на аналізі і узагальненні зібраних дослідницьким шляхом фактів. Є й не експериментальні – спираються на спостереження, досвід, не звертаючись до експерименту. 5. Структурні – виявлення структури особистості і системи понять, якими вона описується. 6. Динамічні – перетворення, зміна і розвиток особистості, тобто її динаміка – основна її тема. У практиці профорієнтації широко використовуються різні структури особистості. Одна з них побудована на основі концепції С.Я.Рубінштейна. Вона включає 6 основних психологічних сфер особистості: 1) потребо-мотиваційна сфера (інтереси, нахили, наміри, мотиви); 2) характерологічні особливості (основні риси характеру, які проявляються в системі провідних ставлень особистості до праці, людей, себе, навколишнього світу: ініціативність, наполегливість, любов до праці, лідерство, готовність до співпраці, спілкування, конфліктність, самоврівноваженість, віра в свої сили, бережливість, акуратність тощо); 3) емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість і напруженість, тривожність, емоційні переживання, особливості прийняття рішення, вольові якості); 4) інтелектуальна сфера (показники продуктивності і своєрідності інтелектуальної діяльності, які будуються на основі психічних процесів пам'яті, уваги, мислення, уяви); 5) комунікативна сфера (показники комунікативних якостей, стилю міжособистісного спілкування); 6) психофізіологічні особливості (основні властивості нервової системи — сила, врівноваженість, рухливість) Але у профорієнтаційній роботі дуже поширена динамічна функціональна структура особистості, розроблена К.К.Платоновим. Про особистість людини, яка спить, нічого не можна сказати. Але як тільки людина починає діяти, відразу ж проявляються різні властивості і особливості її особистості. Чим активніша діяльність людини, тим чіткіше, яскравіше будуть проявлятися особливості її особистості. Рис особистості дуже багато. В українській і російській мовах більше 1800 слів, які їх характеризують (в грузинській – більше 4 тис., а в англійській – біля 5,6 тис.). І не всі риси особистості можуть бути позначені одним словом. Розібратися в їх різноманітті, як відмічає К.К.Платонов, було б неможливо, якби особистість не мала динамічну функціональну структуру і всі особливості кожної особистості не вкладалися б в 4 необхідні і достатні для цього її підструктури, або розташовувались на її межах.. Назви цих підструктур, як і будь-які назви, умовні, тому їх не можна відривати від тих загальноприйнятих психологічних явищ, які входять до кожної з них як підструктури або елементи. У зв'язку з тим, що соціальні закони визначають і перетворюють прояв багатьох біологічних особливостей, виділені 4 підструктури можуть бути розташовані у порядку зменшення ролі соціального і зростання біологічного фактору. Перша, яка є виключно соціально обумовленою підструктурою особистості, включає спрямованість (бажання, інтереси, нахили, ідеали, світогляд, переконання, потреби), ставлення (до праці, до людей, до себе, до навколишнього середовища) і моральні якості (принциповість, людяність, патріотизм, цілеспрямованість, ініціативність, оптимізм, новаторство, самокритичність, дисциплінованість, комунікативність і т.д.) особистості. Ці якості формуються шляхом виховання. Друга підструктура особистості включає її досвід: знання, уміння, навички і звички, які набуваються шляхом навчання і на них уже впливають біологічно обумовлені властивості особистості, але в них значно більше соціального. Ця підструктура інколи називається індивідуальною культурою або підготовленістю людини. Третя підструктура особистості — індивідуальні особливості окремих психічних процесів і функцій (індивідуальні особливості форм відображення) —включає відчуття, сприйняття, почуття, емоції, волю, увагу, пам'ять, уяву і мислення. Біологічно обумовлені особливості в ній проявляються ще в більш значній мірі, так як форма відображення є функцією мозку. Ця підструктура розвивається шляхом вправ. Четверта підструктура включає біопсихічні властивості (темперамент, статеві, вікові, патологічні та фармакологічно обумовлені властивості), які майже повністю біологічно обумовлені і можуть тільки частково змінюватися (перероблятися) за допомогою тривалих тренувань. Ці підструктури, як видно зі схеми ІІ.2.1, перебуваючи в ієрархічному
Схема ІІ.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|