Чергування.

Надурочна робота.

Надурочними роботами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.52,53,61 КЗпП України). Як правило, застосування таких робіт не допускається . Проведення їх можливе лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і ст.62 КЗпП України:

1) при проведенні робіт , необхідних для оборони країни, а також для відвернення стихійного лиха. Виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько – необхідних робіт по водо , газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правила їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може привести до псування або загибелі державного чи громадського майна. А також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування. Коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно – розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає на зміну. Коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни іншим працівником, оскільки забороняється залучення працівника до роботи протягом 2 змін підряд.

Закон встановлює і заборону на залучення до таких робіт :

- вагітних жінок, жінок які мають дітей віком до 3 років;

- осіб молодше 18 років;

- працівників, що навчаються в загальноосвітніх школах і ПТУ без відриву від виробництва, в дні занять .

Жінок, що мають дітей віком від 3 –14 років, або дитину інваліда до таких робіт можна залучати тільки за їх згодою. Те ж умови залучення і інвалідів. за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Для проведення надурочних робіт необхідна згода профспілкового комітету і наказ ( розпорядження) власника або уповноваженого ним органу.

Надурочна робота компенсується підвищеною оплатою. Такі роботи не провинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Чергування – це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові дні для оперативного розв’язання невідкладних питань, які не входять в коло обов’язків працівника за трудовим договором. Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою профспілкового комітету. Не допускається залучення працівника до чергування частиш 1 разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов’язок щодо перевірці перепусток на вході та виході з підприємства, обов’язки сторожів, прийому пошти, прибирання приміщень, тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного дня має бути перенесений на пізніший час.

Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня.

Чергування у вихідні й святкові ( неробочі) дні компенсується наданням відгулу тієї же тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів (п.2 постанови Секретаріату ВЦСПС “ О дежурставах на предприятиях и в учреждениях” від 2.04.54р.

Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов’язків на змінних роботах, що виконуються за графіком у вихідні . святкові дні, нічній час. Наприклад, не є чергуванням нічне чергування ед працівників, водія.

3. Поняття часу відпочинку.

Під часом відпочинку розуміється час. Протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов2язків і вправі використовувати його на власний розсуд.

Законодавством встановлені наступні види часу відпочинку:

- перерви протягом робочого дня;

- щоденний відпочинок ( між змінами перерва);

- вихідні дні ( щотижневий відпочинок);

- святкові і неробочі дні;

- відпустки.

Ст 66КЗпП України вказує що перерва для відпочинку і харчування надається тривалістю не більш 2 годин і як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється ПВТР. Перерви для відпочинку і харчування включаються в робочий час і не оплачуються. На роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникам повинна бути надана можливість приймання іжі протягом робочого дня. При роботі на відкритому повітрі в холодну пору року за рішенням роботодавця встановлюються перерви для обігрівання. Тривалість їх і місце власник узгоджує з профспілковим комітетом. Ці перерви включаються в робочий час.

Додаткові перерви для годування дитини встановлюються жінкам, котрі мають дітей віком до 1,5 року. Вони надаються не рідше ніж через 3 години після початку роботи тривалістю не менше 30 хвилин кожна. При наявності 2 і більш грудних дітей тривалість перерви має бути не менш 1 години. Строки і порядок перерв встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профкомом і з врахуванням бажання матері. Ці перерви включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Жінки, які працюють неповний робочий час також користуються такою перервою.

За бажанням жінок і в залежності від тривалості робочого дня допускається:

- приєднання перерви для годування дитини до перерви для відпочинку і харчування;

- перенесення 1 або в сумарному вигляді 2 перерв для годування дитини на кінець робочого дня, тобто більш раннє закінчення роботи.

4.Щотижневий безперервний відпочинок.

Згідно за ст.70 КЗпП України тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше 42 годин. При 5-денному робочому тижні працівникам надається 2 вихідних дня на тиждень, як правило, підряд ( субота, неділя). При 6 денному робочому тижні надається 1 вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Якщо при 5- денному робочому тижні надати підряд 2 вихідних дня неможливо, то другій вихідної надається в інший день тижня визначеному графіком роботи і який погоджений з профспілковим комітетом. На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути припинена в загальний вихідний день, вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП України). Це стосується обслуговуючих підприємств ( магазинів, театрів тощо). Відповідно до ст. 68 КЗпП України на підприємствах, зупинення роботи на яких неможливо з виробничо – технологічних умов або у зв’язку з необхідністю безперервного обслуговування населення , а також на навантажувально – розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожний групі працівників згідно графіку змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом і погоджується с профспілковим комітетом.

Робота у вихідні дні забороняється (ст.71). Залучення працівників до роботи в таки дні допускається з дозволу профспілкового комітету у виняткових випадках:

1) для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства , установи , організації в цілому або на окремих його підрозділах;

4) для виконання невідкладних навантажувально – розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Власник або уповноважений ним орган повинен видати наказ чи розпорядження про роботу у вихідний день. Така робота компенсується наданням іншого дня відпочинку або у грошової формі у подвійному розмірі (ст.72 КЗпП України).

Не дозволяється залучати до таких робіт:

- працівників до 18 років;

- вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст.176).

Однак це правило не застосовується до працівників на безперервно діючих підприємствах.

5.Святкові і неробочі дні.

Ст.73 КЗпП України дає перелік святкових і неробочих днів, робота в які не проводиться:

Святкові дні:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 17. Тема: Робочий час і час відпочинку.	\|	Право на відпустку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.