Основні види шинування

Направлення патологічної рухомості будь-якого завжди визначене і залежить від розміщення його в зубній дузі. Для одних зубів(моляри і премоляри)- лінії їх рухомості лежать в майже паралельних площинах, для інших(різці і ікла)- в площинах, розміщених під кутом один до одного. Найкращий результат при шинуванні одержується, якщо шина об’єднує зуби, лінії рухомості яких лежать в площинах, що пересікаються. Для передньої групи зубів добра стійкість шиную чого блоку досягається, якщо шина об’єднує різці і ікла. Така іммобілізація зубів називається передньою(фронтальна). Вона вигідна тому, що по-перше, пародонт ікол буває менш пошкоджений і приймає на себе частину тиску, розгружуючи послаблений пародонт різців; по-друге, відновлюється єдність групи зубів, які мають однакову функцію; по-третє, зуби розміщені по дузі і в відповідності з цим шина набуває більшу стійкість.

Іммобілізація зубів, при якій шина розміщується в передньо-задньому напрямку, називається боковою(сагітальною). Під цим розуміють стабілізацію малих і великих корінних зубів. Бокова іммобілізація дозволяє створити блок зубів, стійких до зусиль, які розвиваються у вертикальному, поперечному і передньо-задньому напрямках. При непреривності зубної дуги бокову іммобілізацію можна підсилити, включивши в шину передні зуби. Для цієї цілі до коронок на премоляри припаюють кламери, які своїми плечами розміщуються на іклах. Багатоланкові шини по своїм фіксуючим можливостям уступають монолітним шинуючим апаратам. Кламерне зєднання робить шину більш стійкою до бокових сил, які виникають при жуванні, в той же час не перешкоджають окремому ланцюгу шини здійснювати самостійні вертикальні екскурсії. В зубній дузі включеними дефектами в бокових відділах її сагітальна стабілізація може бути підсилена поперечною, тобто яка йде пемпердикулярно піднебінному шву.

Подібна стабілізація досягається дуговим протезом, тобто сполученням незнімних апаратів із знімним шинуючим протезом. При подібній системі шинування бокова нагрузка, що виникає на одній стороні, частково розповсюджується і на протилежну, чим і досягається розгрузка малих і великих корінних зубів робочої сторони. При вертикальній силі робоча сторона діє самостійно, не одержуючи підтримки від симетрично розміщеного блока зубів.

Крім розглянутих вище, відомий ще один метод шинування, отриманий назву кругового. Він заключається в тому, що всі зуби об’єднуються в блок безпреривною або багатоланковою шиною. Монолітна незнімна шина має і недоліки, що обмежує її використання. При відсутності паралельності зубів шину накласти важко. При ускладненні захворювання і видаленні зубів в зв’язку з цим простіше замінити одну ланку, ніж зняти і знову виготовити монолітну кругову шину. По цій причині слід віддати перевагу єдиній для всього зубного ряду знімній шині.

7.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:1 Клінічна картина захворювань пародонта зубів. 2.Ортопедичне лікування пародонтопатій. 3.Види стабілізації зубних рядів при пародонтопатіях.4. Огляд конструкцій знімних і незнімних шин і вимоги до них. 5.Шарнірне з’єднання кламерів з протезами-шинами при захворюваннях пародонта зубів. 6.Професійна гігієна та догляд за порожниною рота. 7.Рекомендації пацієнту щодо догляду за протезами-шинами при захворюваннях пародонта зубів. 8.Роль гігієніста зубного в пародонтологічному кабінеті.

8.Матеріали для самопідготовки студентів:

а) по темі, що викладена в лекції.

Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Власенко А.З., Стрелковський К.М. Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. — К.: Здоров’я, 2005.Удовицька О.В. Дитяча стоматологія. — К.: Здоров’я, 2000.Стрелковський К.М., Філіпчик Й.С., Варава Г.М. Ортодонтія і технологія виготовлення ортопедичних конструкцій для дітей. — К.: Здоров’я, 1997.Стрелковський К.М., Варава Г.М. Техніка виготовлення щелепно-лицьових протезів. — К.: Вища школа, 1992.

Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001

б) по темі наступної лекції
Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001.Мастеров Ю.І., Скрипнікова Т.П., Семенець В.Г. Захворювання зубів і порожнини рота. — Полтава, 2002.
Перелік основних питань:
1.Щелепно-лицева ортопедія як частина ортопедичної стоматології, зміст, цілі, завдання.2. Класифікація травм і переломів щелеп, методи ортопедичного лікування.3. Ускладнення при травмах щелепно-лицевої ділянки. 4.Класифікація щелепно-лицевих апаратів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Шини для бокових зубів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.