Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




УМОВАМИ ПРОЕКТУВАННЯ ДОРОЖНІХ ОДЯГІВ

ДОРОЖНЬО-КЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ ЗА

КАЛЕНДАРНА ТРИВАЛІСТЬ БУДІВЕЛЬНОГО ПЕРІОДУ

ПОВТОРЮВАНІСТЬ НАПРЯМКУ ВІТРУ ТА ШТИЛІВ

Таблиця 2.1 – Повторюваність напрямку вітру та штилів для областей України

Область, місто     Повторність напрямку вітру, % штилів, %
січень липень
пн пн-сх сх пд-сх пд пд-з з пн-з штиль пн пн-сх сх пд-сх пд пд-з з пн-з штиль  
Вінницька область
Вінниця
Жмерінка
Могилів-Подільський      
Волинська область
Луцьк
Луганська область
Луганськ
Дніпропетровська область
Дніпропетровськ  
Кривий Ріг
Нікополь
Донецька область
Амвросієвка
Донецьк
Маріуполь
                                                                     

 



Интернет реклама УБС

Продовження таблиці 2.1

 

Житомирська область
Житомир
Коростень
Новоград-Волин­ський
Закарпатська область
Берегове 4
Ужгород
Хуст
3апорізська область
Запорожжя
Мелітопіль
Івано-Франківська область
Івано-Франківськ  
Киівська область
Київ
Кіровоградська область
Кіровоград

 

 

Продовження таблиці 2.1

 

Кримська область
Євпаторія
Керч
Севастополь
Сімферополь
Судак
Феодосія
Ялта
Львівська область
Дрогобич
Львів
Миколаївська область
Миколаїв
Первомайськ
Одеська область
Ізмаіл
Одеса
Полтавська область
Полтава
Ровенська область
Ровно
Сарни
Сумська область
Конотоп
Суми

 

Продовження таблиці 2.1

 

Тернопільська область
Тернополь
Харківська область
Ізюм
Харків
Херсонська область
Генічеськ
Херсон
Хмельницька областъ
К’амянець-Подільський    
Хмельницький   6
Черкаська областъ
Умань
Чернігівська область
Прилуки
Чернігов
Чернівецька область
Чернівци

Таблиця 3.1 – Календарна тривалість будівельного періоду Тк (дні) за кліматичними умовами

Номер області Область, республіка Групи робіт Швидкість відта- вання ґрунту a, см/добу
І ІІ ІІІ IV
початок будівель-ного сезону Т1 закін-чення будіве- льного сезону Т2 трива- лість будівель-ного сезону Тк Т1 Т2 Тк Т1 Т2 Тк Т1 Т2 Тк
Волинська 11/ІІІ 25/ХІ 5/IV 2/X 25/IV 2/X 28/V 3/IX 2,5
Вінницька 14/ІІІ 25/ХІ 6/IV 3/X 27/IV 3/X 25/V 9/IX 2,5
Дніпропетровська 9/ІІІ 29/ХІ 30/III 15/X 21/IV 15/X 9/V 22/IX 2,0
Донецька 18/ІІІ 29/ХІ 7/IV 7/X 26/IV 7/X 15/V 14/IX 2,0
Житомирська 17/ІІІ 22/ХІ 8/IV 2/X 25/IV 2/X 26/V 4/IX 3,0
Запорізька 6/ІІІ 6/ХІІ 29/III 17/X 20/IV 17/X 11/V 23/IX 2,0
Закарпатська 22/ІІ 14/ХІІ 19/III 16/X 15/IV 16/X 13/V 16/IX 2,5
Київська 19/ІІІ 19/ХІ 8/IV 3/X 28/IV 3/X 21/V 7/IX 3,0
Кіровоградська 16/ІІІ 22/ХІ 6/IV 7/X 26/IV 7/X 17/V 12/IX 2,0
Кримська АР 16/ІІ 30/ХІІ 23/III 23/X 22/IV 23/X 17/V 20/IX 2,0
Львівська 5/ІІІ 5/ХІ 2/IV 7/X 28/IV 7/X 29/V 13/IX 2,5
Луганська 16/ІІІ 22/ХІ 3/IV 7/X 21/IV 7/X 11/V 13/IX 3,0
Миколаївська 11/ІІІ 25/ХІ 2/IV 12/X 24/IV 12/X 13/V 21/IX 2,0
Одеська 8/ІІІ 28/ХІ 30/III 18/X 20/IV 18/X 12/V 16/IX 2,0
Полтавська 21/ІІІ 16/Х 8/IV 5/X 27/IV 5/X 17/V 11/IX 3,0
Рівненська 11/ІІІ 23/ІХ 6/IV 3/X 28/IV 3/X 24/V 5/IX 3,0
Сумська 24/ІІІ 13/ХІ 11/IV 30/IX 30/IV 30/IX 23/V 4/IX 3,0
Тернопільська 13/ІІІ 25/ХІ 6/IV 2/X 29/IV 2/X 28/V 31/VIII 3,0
Харківська 21/ІІІ 16/ХІ 8/IV 1/X 28/IV 1/X 20/V 6/IX 3,0
Херсонська 28/ІІ 13/ХІІ 26/III 20/X 18/IV 20/X 10/V 25/IX 2,0
Хмельницька 10/ІІІ 25/ХІ 3/IV 2/XI 26/IV 9/X 20/V 13/IX 2,5
Черкаська 18/ІІІ 21/Х 8/IV 28/X 28/IV 4/X 23/V 8/IX 2,5
Чернігівська 22/ІІІ 15/ХІ 10/IV 30/IX 29/IV 30/IX 21/V 3/IX 3,0
Чернівецька 7/ІІІ 28/ХІ 31/III 9/X 24/IV 9/X 24/V 11/IX 2,5

 

. На території України виділено 16 дорожніх районів. Дорожнє районування України приведено на прикладеній карті (рис. 4.1). На карті шифровка районів приведена в такий спосіб – перша (римська) цифра позначає дорожню зону; букви Р чи Г позначають дорожню область (рівнинна чи гірська) і третя (арабська) – дорожній район.

 

 

 

Рисунок 4.1- Дорожнє районування України

 

У таблицях 4.1 – 4.7 приведені характеристики основних природних умов дорожніх районів України. Ці дані можуть бути використані при проектуванні, будівництві й експлуатації автомобільних доріг України.

 

 

Таблиця 4.1 – Дати температурних переходів навесні

№ дорожніх районів Темпе-ратура повітря січня, °С Температура повітря липня, °С Дати переходу у весняний період середньодобової температури повітря через
10° 15°
-5,9 +18,8 10.III-21.III 5.IV-10.IV 25.IV-28.IV 19.V-24.V
-4,9 +18,4 9.III-13.III 5.III-7.III 26.IV 21.V
-5,6 +18,7 17.III 8.IV 27.IV 18.V
-7,5 +19,7 17.III-24.III 7.IV-11.IV 23.IV-26.IV 14.V-16.V
-5,9 +19,2 15.III-18.III 6.IV-9.IV 26.IV-29.IV 19.V-26.V
-4,7 +19,8 5.III-10.III 30.III-4.IV 20.IV-25.IV 11.V-18.V
-4,6 +18,6 4.III-9.III 2.IV-4.IV 26.IV-29.IV 28.V-29.V
-3,2 +20,0 28.II-15.III 23.III-17.IV 17.IV-9.V 14.V-2.VI
-6,7 +21,5 14.III-18.III 2.IV-5.IV 21.IV-24.IV 8.V-10.V
-6,5 +21,0 18.III 5.IV 20.IV 8.V
-6,5 +21,0 16.III 2.IV 20.IV 8.V
-5,3 +21,6 11.III-14.III 2.IV-4.IV 23.IV-24.IV 12.V-13.V
-5,3 +22,6 16.III 5.IV 22.IV 10.V
-4,0 +22,4 1.III-16.III 30.III-5.IV 19.IV-22.IV 8.V-10.V
-3,4 +23,5 6.III 26.III 18.IV 9.V
-3,0 +24,0 2.II      

 

Таблиця 4.2 – Дати температурних переходів восени

 

№ дорож-ніх районів Дати переходу в осінній період середньодобової температури повітря через Число днів у році із сере-дньодобовою темпер-атурою повітря вище
10° 15° 10° 15°
24.XI-17.XI 28.X-24.X 3.X-30.IX 2.IX-3.IX
26.XI-25.XI 30.X-27.X 7.X-4.X 4.IX
21.XI 28.X 2.X 3.IX
16.XI-20.XI 24.X-26.X 29.IX-3.X 7.IX-6.IX
23.XI-19.XI 27.X-30.X 4.X-6.X 1.IX-10.IX
27.XI-30.XI 2.XI-6.XI 8.X-15.IX 10.IX-16.IX
30.XI-25.XI 2.XI-31.X 6.X-9.X 1.IX-11.IX
31.XII-1.XII 15.XI-8.XI 22.X-13.X 20.IX-12.IX
19.XI-23.XI 29.X-2.XI 7.X-12.X 12.IX-17.IX
21.XI 30.X 10.X 16.IX
21.XI 29.X 8.X 14.IX
24.XI-25.XI 2.XI-5.XI 10.X-12.X 13.IX-21.IX
22.XI 31.X 10.X 15.IX
26.XI-20.XII 3.XI-9.XI 4.X-27.X 19.IX-30.IX
8.XII 9.XI 20.X 25.IX

Таблиця 4.3– Температура ґрунту, вологість повітря

№ дорож-ніх районів Температура ґрунту на глибині 40 см Сонячна радіація, ккал/см2 тепле півріччя Відносна вологість повітря, %
бере-зень-квітень червень-липень вере-сень, жовтень холодне півріччя весна літо осінь
3,6 17,8 12,1 75-80 22-23
2,1 16,8 11,6 22-23
2,1 16,8 11,6 22-23
2,5 18,1 13,2 80-85 23-25
2,6 17,0 12,3 80-85 23-25
2,3 17,4 11,8
2,5 17,0 12,0 гірський район
2,6 17,5 12,8
4,2 21,7 14,5 24-26
3,4 18,8 14,6 85-90 27-25
3,4 21,1 14,3 85-90 27-25
4,3 20,5 15,0 85-90 27-26
4,3 19,8 15,6 26-27
3,6 21,2 15,6 90-95 26-28
6,7 22,2 16,6 90-85 27-29
6,0 22,3 17,5 90-95-100 30-28

 

Таблиця 4.4 – Кількість опадів для умов України

 

№ дорожніх районів Сума опадів за рік, мм Сума опадів за літній період Кількість днів з опадами більш 5 мм Коливання (чисельник) і середньо максимальна вологість за зиму декадна, висота снігу (знаменник), см
IV V VI VII VIII IX
600-500 400-500 2,6 3,7 4,9 4,5 4,6 3,5
400-500 2,7 3,5 5,0 5,0 4,3 3,4
400-500 2,5 3,6 4,5 4,6 4,0 3,3
500-400 300-400 4,3 3,2 4,1 4,0 3,7 2,9
700-500 500-400 2,9 4,3 4,9 4,8 4,1 2,8
400-500 300-400 3,0 4,0 4,8 5,2 3,8 2,7
гірський район гірський район 3,6 4,7 6,0 5,6 4,4 4,0
3,7 4,5 6,2 5,4 4,0 4,0
300-350 3,0 3,2 4,0 3,2 2,9 2,2
400-500 300-350 2,2 2,8 4,0 3,2 2,4 1,7
400-500 300-350 2,4 3,3 3,5 3,3 2,4 2,0
400-500 250-300 2,4 3,1 3,8 3,2 3,0 2,5
400-500 250-300 2,4 3,2 2,9 2,8 3,0 2,9
350-400 200-250 1,8 2,3 3,2 2,4 1,8 1,5
350-400 200-250 1,7 2,3 3,0 2,5 1,6 1,4
400-350 гірські райони 400-350 гірські райони 1,6 2,0 2,5 2,0 1,2 1,0

 

Таблиця 4.5 – Характеристика ґрунтів України

 

№ дорож-ніх районів Кіль-кість днів з сніго-вим покро-вом Кіль-кість днів у році з ожелед-дю Типові ґрунти Типові грунти Межа текучості, %
від – до серед-ня
60-105 20-30 Підзольні та дерново-підзольні грунти з торф’яно-болотними Супісок, пісок 15,5-17,93 16,7
60-90 20-30 Суглинок 31,9-28,5 30,2
90-105 Супісок, пісок, суглинок 13,8-28,0 20,8
90-105 10-20 Чорноземи типичні мало- і середньо гумусовані Суглинок 33,3-33,2 33,2
75-90 20-30 Чорноземи типові, опідзолені грунти Суглинок 34,0-35,5 34,5
75-90 Опідзолені сірі та світло-сірі грунти Важкий суглинок, глина 44,4-43,0 43,5
60-90 гірські райони 5-10 Каштанові та дерново-підзоляні Суглинок, щебеневий грунт 34,0-34,3 34,2
Дернові та лукові глеюваті, глеєві Супісок, суглинок, важкий суглинок 36,0-38,5 37,2
90-105 10-20 Чорноземи звичайні середньо- та малогумусовані Важкий суглинок, глина 43,0-44,1 43,6
Важкий суглинок, глина 44,6-42,1 43,4
20-25 Чорноземи на твердих безкарбонатних породах Важкий суглинок, глина, щебеневий грунт 44,6-38,2 41,3
45-75 10-20 Чорноземи звичайні середньо- та малогумусовані Важкий суглинок 41,4 41,3

 

Продовження таблиці 4.5

 

60-75 10-20   Важкий суглинок, глина, щебеневий грунт 39,9-42,4 41,6
30-60 5-10 Чорноземи південні каштанові солонцюваті Важкий суглинок, солонець 36,0-36,1 36,0
45-30 5-10 Темно-каштанові середньо солонцюваті та солонці Супісок, пісок, солонець 27,6-30,8 29,0
30-15 гірські райони Бурі лісні грунти щебеневі Щебеневий грунт, важкий 39,4-37,3 38,0

 

Т а б л и ц я 4.6 – Показники вологості ґрунтів

 

№ дорож-ніх районів Середньо відносна вологість ґрунту у верхній частині поля Опти-мальна вологість ґрунту, % Стан-дартна щіль-ність ґрунту, г/см3
весна літо осінь
% Відно-сна % Відно-сна % Відно-сна
13,2 0,79 9,8 0,58 11,0 0,59 1,93
22,4 0,74 19,1 0,63 18,6 0,62 18,1 1,75
20,9 1,0 19,1 0,93 17,4 0,87 12,5 1,85
23,9 0,72 22,5 0,68 20,5 0,61 19,8 1,68
24,5 0,69 22,8 0,66 21,4 0,60 20,7 1,66
28,7 0,67 28,0 0,64 25,4 0,58 25,9 1,54
25,6 0,75 23,0 0,67 20,2 0,59 20,5 1,67
25,4 0,68 24,2 0,65 22,4 0,60 22,3 1,62
25,6 0,64 24,6 0,57 21,5 0,52 26,6 1,53
28,6 0,66 24,0 0,55 23,3 0,53 26,0 1,54
27,1 0,66 22,4 0,54 21,7 0,52 24,8 1,55
26,7 0,65 27,0 0,50 22,0 0,52 24,8 1,55
25,1 0,60 20,9 0,50 18,5 0,45 24,8 1,55
22,4 0,62 16,6 0,46 17,2 0,48 21,6 1,64
17,5 0,49 14,8 0,41 14,1 0,39 17,4 1,73
28,6 0,75 20,6 0,54 24,4 0,64 22,8 1,60

 

Таблиця 4.7 – Характеристика рослинності для умов України

 

№ дорожніх районів Типова рослинність в дорожньому районі
Ліса дубові, соснові, березові
Ліса дубові, соснові, березові
Ліса з дубу черешчатого та берези
Луково-степові ліса з дубу черешчатого
Луково-степна, грабово-дубові ліса
Степова, широколистяні, грабово-дубові ліса
Ялинкові карпатські, букові, гірсько-карпатські ліса
Пойменні луки в сполученні з дубовими лісами Закарпаття
Різнотравно-типчаково-ковильністепи
Різнотравно-типчаково-ковильні степи
Різнотравно-типчаково-ковильні кам’яні степи
Різнотравно-типчаково-ковильні степи
Різнотравно-типчаково-ковильні степи
Типчаково-ковильні та полинно-злакові степи
Типчаково-ковильні степи на супісях та пісках
Широколистяні ліса гірського Криму

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. ДБН В.2.3 – 4 – 2000. Автомобільні дороги. Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики України. – К., 2000.

2. ДБН Д.2.2 – 1 – 99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. - Держбуд України. – К., 2000.

3. ДБН 2.2 – 27 – 99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 27. Автомобільні дороги. - Держбуд України. – К., 2001

4. ДЬН Д.2.2 – 30 – 99. Ресурсні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 30. Мости і труби. - Держбуд України. – К., 2000.

5. ДСТУ Б – В.2.7 -119 – 2003. Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови. – Держбуд України. – К., 2000.

6. ВБН Д.2.2 – 218 – 045 – 2001. Відомчі ресурсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів. К., 2001.

7. Строительные нормы и правила. Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.01.01-82. Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1984. – 136 с.

8. Строительная климатология. Справочное пособие к СНиП 2.01.01-82.- М.: НИИСФ Госстроя СРСР, 1989. – 64 с.

9. Зинченко В.Н., Усань В.П. Климатические характеристики районов строительства автомобильных дорог. Раздаточный материал. – Харьков: ХАДИ, 1989. – 30 с

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. VII. Етап проектування
  3. VII. Етап проектування
  4. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
  5. Атестація робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці.
  6. Атестація робочих місць за умовами праці
  7. Атестація робочих місць за умовами праці
  8. Атестація робочих місць за умовами праці
  9. Варіантне проектування будівельного виробництва.
  10. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
  11. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
  12. Вибір способу виготовлення заготовки. Попереднє проектування заготовки.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.