Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальні положення 4 страница

Рахунок 26 "Готова продукція"

Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Рахунок 28 "Товари"

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно–матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь–яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Рух запасів відображається в журналі – ордері № 5 та 5А та Відомості 5.1 аналітичного обліку запасів( записи в регістрах ведуться на підставі первинних і зведених документів.)

Типові проводки по обліку запасів:

а) виробничі запаси:

1. Оприбутковані виробничі запаси із виробництва Д20 К23

2. Зменшено суму браку на вартість відходів Д20 К24

3. Оплачено витрати , пов’язані з транспортуванням виробничих запасів Д20 К31

4. Відображено надходження виробничих запасів в погашення дебіторської заборгованості Д20 К37

5. Оприбутковані виробничі запаси у рахунок внеску до статутного капіталу Д20 К40

6. Надійшли запаси від постачальника Д20 К63

7. Відпущено запаси зі складу до виробництва Д23 К20

8. Витрачено матеріали на виправлення браку Д24 К20

9.Списано запаси для :

– загально виробничих потреб Д91 К20,

– адміністративних потреб Д92 К20,

– збутових потреб Д93 К20

10. Відображено суму нестачі запасів у складі витрат звітного періоду

Д947 К20

б) готова продукція:

1. Оприбуткована готова продукція із виробництва Д26 К23

2. Відвантажена ГП покупцям Д36 К70

3.Списана фактична собівартість відвантаженої ГП Д90 К26

4.Оприбутковано надлишки ГП виявлені під час інвентаризації Д26 К719

5. Списано ГП , втрачену внаслідок надзвичайних подій Д99 К26

в) брак :

1. Списано витрати від невиправного браку, виявленого в основному виробництві Д24 К23

2. Нараховано зарплату та зроблені нарахування органам соцстраху робітникам, які задіяні в виправленні браку Д24 К66,65

3. Відображено вартість робіт по виправленню браку сторонніми організаціями Д24 К685

4. Оприбутковані запаси, що залишилися після виправлення браку Д20 К24

5. Віднесено на собівартість продукції втрати від браку Д23 К24

6. Пред’явлено претензії підприємствам, винуватцям виникнення браку Д374 К24

7. Віднесено втрати від кінцевого браку на винних осіб Д375 К24

8. Списано на витрати вартість втрат від браку у випадку не встановлення винних осіб Д94,99 К24

4. Інвентаризація ТМЦ

Інструкція по інвентаризації ОЗ, ТМЦ, грошових коштів і документів, розрахунків .

Задачі інвентаризації ТМЦ :

1) виявлення фактичної наявності та дотримання правил зберігання ТМЦ,

2) виявлення не використовуваних ТМЦ,

3) перевірка реальності ТМЦ, що обліковуються на балансі.

Терміні проведення інвентаризації :

- 1 раз у рік – не раніше 1 жовтня;

- 2 рази на квартал – грошових коштів .

Проведення інвентаризації запасів обов’язкове у випадках:

– зміні МВО,

– виявленні зловживань, розкрадань ТМЦ,

– надзвичайних подіях...

Наказом керівника підприємства призначається дата проведення інвентаризації та інвентаризаційна комісія.

До початку інвентаризації в бухгалтерії повинно бути закінчено обробку всіх документів по надходженню і витраченню запасів , здійснено записи , визначено залишки на день інвентаризації.

На складах матеріальні цінності повинні бути розкладено за найменуваннями, сортами та розмірами.

Дані інвентаризації заносяться в Інвентаризаційний опис ( ф. М –21), яка складається в двох екземплярах :

1 – віддається МВО,

2– для бухгалтерії, де фактичні залишки ТМЦ , які зафіксовані в описах, звіряються з даними бух. обліку.

Матеріальні цінності, за якими виявлено розбіжності, записують в Звіряльну відомість, а МВО повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції комісія оформлює протоколом і подає на утвердження керівнику підприємства, який повинен у 5 –ти денний термін після закінчення інвентаризації затвердити протокол.

Проводки щодо відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:

1) оприбутковані виявлені надлишки запасів

Д20,22,26 К746 "Дохід від безкоштовно отриманих активів".

2) відображено нестачі та порчі ТМЦ, якщо винуватця не встановлено

Д947"Нестачі і втрати від псування цінностей" К20,22,26…

3) Відображено суму нестачі, що відноситься на винну особу

Д375 Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" К746

4) Відшкодування винними особами нестачі ТМЦ

Д30,66 К375

5)Сума нестач у межах норм природного убутку

Д91 К20

Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 "Списані активи".

З винуватих осіб в нестачі виробничих цінностей стягуються суми відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

(4.1.1)

де Р – розмір збитків (у гривнях);

Б_в – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);

І_інф – загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях);

А_зб – розмір акцизного збору (у гривнях);

В_п – фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

В_р – фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

2– це коефіцієнт, він може мати і інші значення ( спирт етиловий – 3, тварини – 1,5 , бланки цінних паперів – 5. )

5. Методи обліку вибуття ТМЦ

Облікова ціна – ціна, за якою запаси відображаються у поточному обліку.

Причина використання облікових цін – коливання ціни на один і той же вид запасів протягом звітного періоду.

Підприємство самостійно обирає метод оцінки запасів при вибутті. На підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних запасів різні методи. Вибір методу оцінки запасів при їх вибутті повинен бути обов'язково зафіксований в наказі про облікову політику..

Методи визначення облікових цін:

1. ідентифікованої собівартості одиниці запасів;

2. середньозваженої собівартості;

3. собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4. нормативних затрат;

5. ціни продажу.

За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, що використовуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Розрахунок можна проводити за формулою:

(4.1.2)

де С_с – середньозважена собівартість

С_п– собівартість запасів на початок періоду

К_п – кількість запасів на початок періоду

С_н – собівартість запасів на кінець періоду

К_н – кількість запасів на кінець періоду

Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво або продаж, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей, цін.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вибір методу визначення облікових цін є надзвичайно важливим питанням фінансового менеджменту, оскільки визначає підходи до розмежування витрат на придбання запасів між використаними у виробництві запасами і їх залишком на складі на початок нового звітного періоду.

Контрольні питання за темою:

1. Що таке запаси?

2. Яким чином класифікуються запаси підприємства?

3. Дайте визначення виробничих запасів.

4. Якими документами оформлюється рух виробничих запасів?

5. Що таке МШП? На якому рахунку вони обліковуються?

6. Які методи вибуття запасів ви знаєте?

7. Порядок проведеня інвентаризації

8. Відображення у обліку результатів івентаризації

Тема 4.2 Облік витрат виробництва

1. Прямі та непрямі витрати

2. Облік операційних витрат

3. Облік витра від фінансової , іншої та надзвичайної діяльності.

4. Облік витрат за елементами

5. Принципи та методи калькуляції собівартості

1. Прямі та непрямі витрати

До складу виробничої собівартості продукції включають прямі та непрямі витрати.

До прямих витрат відносять :

1) прямі матеріальні витрати – це вартість сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, що без посеред нього відносяться до конкретного об’єкту;

2) на оплату праці – зарплата та інші виплати робітникам, що задіяні в виробництві продукції;

3) інші прямі – відрахування на соц. заходи, амортизація, втрати від браку...

Облік прямих витрат ведеться на рахунку 23 « Виробництво. » Кількість субрахунків 23 рахунку підприємтмсво визначає самостійно, виходячи із умов кожного підприємства.

За дебетом 23 рахунку відображають прямі виробничі витрати : Д 23 К 20, Д 23 К 661, Д 23 К 65, Д 23 К 685, 63, Д 23 К 91

За кредитом 23 рахунку відображають вартість:

- готової продукції для реалізації Д 26 К 23

- напівфабрикатів , які не призначені для продажу Д 25 К23

- виконаних робіт та послуг Д 903 К 23

- браку продукції Д 24 К 23

- інструменту Д 22 К 23

- обладнання для власних потреб Д 153 К 23

До непрямих витрат належать загальновиробничі витрати, до яких входять:

1) витрати на управління виробництвом ( оплата праці апарату управління цехами, ), відрахування від їх ФЗП органам соц. страхування (Д91 К66,65);

2) оплата службових відряджень персоналу цехів, ділянок ( Д91 К372);

3) амортизація ОЗ цехового призначення (Д91 К13);

4) ремонт, експлуатацію ОЗ цехового призначення (Д91 К20,66,65);

5) опалення, освітлення, водопостачання цехів (Д91 К685);

6) охорона праці, техніка безпеки...

Синтетичний облік загально виробничих витрат ведеться на активному рахунку 91 „Загально виробничі витрати”: по Д91 – збираються заг.–виробничі витрати, а за К 91 – списуються на виробництво. Наприкінці місяця загально виробничі витрати, що збиралися по Д 91 необхідно розподілити за об’єктами пропорційно ЗП основних робочих, потужності Д23 К91

Нерозподілениі постійні загально виробничі витрати списуються на собівартість Д 90 К 91

Прямі та загальногосподарські витрати складають виробничу собівартість продукції.

2. Облік операційних витрат

До операційних витрат відносять:

1) адміністративні витрати,

2) витрати на збут,

3) інші операційні витрати.

1. Адміністративні витрати обліковуються на активному рахунку 92 „Адміністративні витрати”:

Д92 – збирання адміністративних витрат,

К92 – списання витрат на фінансовий результат ( в кінці місяця рахунок закривається , С–до не має).

До адміністративних витрат відносяться :

– загальні корпоративні витрати ( організаційні витрати, на проведення зборів),

– витрати на службові відрядження та утримання апарата управління ,

– витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення( арен до, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона...),

– витрати на зв’язок...

Синтетичний облік адміністративних витрат ведеться в 1 розділі журналу – ордеру № 5 (за К92).

Типові проводки за рахунком 92 „Адміністративні витрати ”:

– списані витрати матеріалів на потреби адміністрації Д 92 К 20

– нараховано зарплату амін. Персоналу Д92 К66,

– нараховано органам соц. страхування Д92 К65

– списані витрати на оплату послуг телефонного, поштового зв’язку , юридичних та аудиторських послуг Д 92 К 685

– нарахована амортизація необоротних активів загальногосподарського призначення Д92 К13

– списано адміністративні витрати на фінансовий результат Д791 К92

2. Витрати на збут обліковуються на активному рахунку 93 „Витрати на збут”:

Д93 – накопичення збутових витрат,

К93 – списання витрат на фінансовий результат.

До збутових витрат відносять :

– витрати на пакувальні матеріали, на ремонт тари,

– оплата праці робітників відділу збуту ( продавці, торгові агенти...)

– витрати на реклами, вивчення ринку,

– на відрядження робітників відділу збуту,

– витрати на утримання ОЗ , пов’язаних зі збутом продукції,

– витрати на транспортування , страхування готової продукції..

Облік витрат на збут ведеться в журналі – ордері № 5.

Типові проводки по рах.93:

1) нарахована зарплата робітникам відділу збуту Д93 К66,

2) нараховано органам соц. страхування Д93 К65

3) списані витрати матеріалів на упакування готової продукції Д93 К204

4) нараховано амортизацію ОЗ збутового призначення Д93 К13

5) створення резерву на гарантійний ремонт та обслуговування продукції

Д93 К47

6) відображено заборгованість стороннім організаціям за послуги ( реклама, перевезення , страхування вантажів...) Д93 К685

7) списані витрати на збут Д791 К93

3. Інші операційні витрати – обліковуються на активному рахунку 94 „ Інші витрати операційної діяльності”:

Д94 – збираються інші операційні витрати,

К 94 – списання витрат на фінансовий результат.

До інших операційних витрат відносять :

– витрати на дослідження та розробки,

– собівартість реалізованої іноземної валюти,

– собівартість реалізованих виробничих запасів ,

– списана сума безнадійної дебіторська заборгованість,

– створення резерву сумнівних дебіторських боргів,

– втрати від знецінювання запасів,

– визнані штрафи, пені,

– виплата матеріальної допомоги...

Облік ведеться в журналі – ордері № 5.

Типові проводки по рахунку 94 :

1)відображено собівартість реалізованої валюти Д942 К312

2) відображена собівартість реалізованих виробничих запасів Д943 К20

3) створений резерв сумнівних боргів Д9444 К38

4) відображені втрати від курсових різниць Д945 К302,312..

5)відображені втрати від знецінювання запасів Д946 К 20,26,28

6) відображена вартість втрат від порчі цінностей Д947 К20,26,28

7) відображені признані економічні санкції Д948 К63,65,66

8) списані інші операційні витрати на фінансовий результат Д791 К94

3. Облік витра від фінансової , іншої та надзвичайної діяльності

Витрати, пов’язані з фінансовою діяльністю.До витрат, пов’язаних з фінансовою діяльністю , відносять :

1) фінансові витрати,

2) втрати від участі в капіталі.

Фінансова діяльність – діяльність, яка приводить до зміни розміру власного та залученого капіталу підприємства. До них відносять витрати за відсотки ( за користування кредитами, за облігаціями , за фінансовою орендою) .Фінансові витрати обліковуються на активному рахунку 95 „ Фінансові витрати” :

Д95 – відображають суму визнаних витрат,

К 95 – списання витрат на фінансові результати.

Д951 „ Відсотки за кредит”– облік витрат, пов’язаних з нарахуванням та виплатою відсотків за використання кредитом,

Д952 „ Інші фінансові витрати”– витрати, пов’язані з випуском власних цінних паперів, нарахуванням відсотків по фінансовому лізінгу.

На рахунку 96 “Втрати від участі в капіталі” ведеться облік втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства. Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 “Інвестиції”.

Рахунок 96 “Втрати від участі в капіталі” має такі субрахунки:

1) 961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”

2)962 “Втрати від спільної діяльності”

3) 963 “Втрати від інвестицій в дочірні підприємства”

За дебетом рахунку відображається сума визнаних втрат, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

На субрахунку 961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства” ведеться облік втрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання асоційованими підприємствами збитків або зменшення власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 962 “Втрати від спільної діяльності” ведеться облік витрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання спільними підприємствами збитків або зменшення їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 963 “Втрати від інвестицій в дочірні підприємства” ведеться облік витрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків або зменшення їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

Синтетичний облік – в журналі – ордері № 5.

Типові проводки по обліку фінансової діяльності :

1) нараховані відсотки за використання банківськими кредитами Д951 К685

2) нараховані відсотки по фінансовому лізингу Д952 К684

3) списані фінансові витрати на фінансовий результат Д792 К95

4) відображено втрати від участі в капіталі Д 96 К 14

5) списано втрати від участі в капіталі на фін результат Д 792 К 96

4. Витрати від надзвичайних подій (НП).

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності, і не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному звітньому періоді.

До втрат від надзвичайних подій відносять :

– втрати від стихійних лих,

– втрати від техногенних катастроф та аварій тощо.

Вказані втрати можуть бути частково відшкодовуватися страховою організацією( якщо майно ) , із бюджету або іншими організаціями.

Для обліку втрат та доходів, що виникають внаслідок надзвичайних подій передбачені активний рахунок 99 „ Надзвичайні витрати” та пасивний рахунок 75 „Надзвичайні доходи”.

Рахунок 99 „ Надзвичайні витрати”( ж/ордер № 5): Д 99 – відображаються прямі втрати від НП ,сплата стороннім організаціям ,зарплата робітникам, зайнятим на відновлюваних роботах,вартість використаної сировини, матеріалів К 99 – списання втрат на фінансовий результат.

4. Облік витрат за елементами

Відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), витрати, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

1) Матеріальні витрати

2) Витрати на оплату праці.

3) Відрахування на соціальні заходи.

4) Амортизація.

5) Інші операційні витрати.

Інші затрати.

1. Елемент « Матеріальні витрати»

– витрати сировини й матеріалів;

– витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

– витрати палива й електроенергії, що використовуються на технологічні, та інші виробничі потреби підприємства;

– витрати тари і тарних матеріалів;

– витрати будівельних матеріалів. До них належать: лісові матеріали, будівельний метал (сталь листова), електротехнічні матеріали (кабель силовий,) та ін.;

– витрати запасних частин – раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшипників, шестерень, поршнів та ін.);

– витрати матеріалів сільськогосподарського призначення ;

– витрати товарів;

– інші матеріальні витрати.

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період призначений рахунок № 80 "Матеріальні витрати": на Д80 відображаються суми визнаних матеріальних витрат, на К80 списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції, на рахунки класу 9 – матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

2. Елемент « Витрати на оплату праці»

811 «Виплати за окладами й тарифами" (основна заробітна плата персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.)

812 "Премії та заохочення" (витрати на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення тощо) персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві)

813 "Компенсаційні виплати" (витрати на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством_

814 "Оплата відпусток" (витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх виплат відпусток)

815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу" (витрати на виплати персоналу підприємства за невідпрацьований час, що передбачені законодавством: оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, тощо)

816 "Інші витрати на оплату праці" (витрати, пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів: виплата заробітної плати за час їх навчання з відривом від виробництва; за керівництво виробничою практикою учнів, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги)

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок № 81 "Витрати на оплату праці": на Д81 – відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на К81 – списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 – витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9

3. Елементи «відрахування на соціальні заходи»

Має такі субрахунки:

821 "Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

824 "Відрахування на індивідуальне страхування"

Для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи":

– Д 82 – відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи,

– К 82 – списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

4. Елемент « Амортизація»

Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів ( рахунок 831), інших необоротних матеріальних активів ( рах.832) та нематеріальних активів ( рах.833) призначено рахунок № 83 "Амортизація":

Д83 – відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань,

К83–списання на рахунок № 23 суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 – суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 9. Монопольний ринок	\|	Загальні положення 5 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.