Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Гносеологічний аспект витягу знань

Гносеологія – це розділ філософії, зв'язаний з теорією пізнання, чи теорією відображення дійсності у свідомості людини. Гносеологічний аспект (АЗ) витягу знань поєднує методологічні проблеми одержання нового наукового знання, оскільки при створенні БЗ експерт часто уперше формулює деякі закономірності, до того моменту зіставляючі його особистий досвід.

 

Інженерія знань як наука, якщо можна так виразитися, двічі гносеологічна – спочатку дійсність (О) відбивається у свідомості експерта (М1), а затим діяльність і досвід експерта інтерпретуються свідомістю інженера по знаннях (М2), що служить вже основою для побудови третьої інтерпретації (Р) – поля знань експертної системи (див. Рис.3.5). Процес пізнання, у сутності, спрямований на створення внутрішньої репрезентації навколишнього світу у свідомості людини.

 

Предметом даного підручника є в основному процеси відображення І2 і І3 (І1 – вивчають психологія і філософія); докладно інтерпретація 13 буде розглянута далі.

 

Якщо описати процеси І2 і І3 у термінології, введеної в главі 1, то ми маємо справу з перетворенням експертного знання і теоретичного (книжкового) досвіду Z1 у поле знань Z2, що є матеріалізація моделі світу М2 інженери по знанням.

 

У процесі витягу знань аналітика в основному цікавить компонент Z1, зв'язаний з неканонічними індивідуальними знаннями експертів, оскільки предметні області, що вимагають саме такого типу знань, вважаються найбільш сприйнятливими до впровадження експертних систем. Ці області звичайно називають емпіричними, тому що в них накопичений великий обсяг окремих емпіричних фактів і спостережень, у той час як їхнє теоретичне узагальнення – питання майбутнього.

 

Якщо вважати, що інженер по знаннях витягає тільки фрагмент Z1', тобто частина із системи знань експерта Z1, тo його задача, по-перше, намагатися, щоб структура Z1' відповідала Z1, і, по-друге, щоб Z1' як можна більш повно відбивав Z1.

 

Пізнання часто супроводжується створенням нових понять і теорій. Іноді експерт породжує нові знання прямо в ході бесіди з аналітиком. Така генерація знань корисна і самому експерту, що до того моменту міг не усвідомлювати ряд співвідношень і закономірностей предметної області. Аналітику може допомогти отут і інструментаря системної методології, що дозволяє використовувати відомі принципи логіки наукових досліджень, понятійної ієрархії науки. Ця методологія змушує його за часткою завжди прагнути побачити загальне, тобто будувати ланцюжок.

 


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. III. Актуалізація набутих знань
  3. III. Контроль знань
  4. IV. Закріплення й узагальнення знань
  5. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  6. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  7. V. Закріплення знань
  8. V. Засвоєння знань
  9. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  10. VI. Узагальнення та систематизація знань
  11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  12. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень




Переглядів: 730

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психологічний аспект | Гносеологічний ланцюжок: факт ®узагальнений факт® емпіричний закон ®теоретичний закон.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.