Порядок визначення кореспонденції рахунків.

1) Зрозуміти зміст господарської операції.

2) Визначити, які об’єкти бухгалтерського обліку приймають участь у господарській операції.

3) Визначити рух активів або джерел при здійсненні господарських операцій.

4) Визначити активні чи пасивні рахунки будуть використані.

5) Знаючи сутність активних і пасивних рахунків, визначаємо Дт і Кт рахунків.

6) Проставляємо коди рахунків.

Правильна кореспонденція рахунків має велике значення для бухгалтерського обліку, тому що вона вносить певний порядок в систему облікових запасів. Тому встановленням кореспонденції між рахунками займаються державні органи зокрема Міністерство фінансів України.

Перш ніж відобразити господарські операції подвійним записом на відповідних рахунках на підставі первинних або зведених документів складають бухгалтерську проводку.

Бухгалтерська проводка – це визначення рахунків який дебетується і який кредитується, а також суми, зазначені у первинних документах на які здійснені господарські операції.

В залежності від кількості кореспондуючих рахунків проводки поділяють:

1) Прості – бухгалтерські записи, при яких один рахунок дебетується а другий на цю ж суму кредитується, тобто коли кореспондують два рахунки.

2) Складні – бухгалтерський запис коли кілька рахунків дебетується, а на загальну суму записів по дебету кредитується один рахунок або навпаки, тобто коли кореспондують лиж собою більш ніж два рахунки.

Складні бухгалтерські проводки не порушують правила подвійного запису, тому що як в простих так і в складних проводках зберігаються взаємопов’язане відображення господарських операцій по Дт і Кт рахунків та рівність дебетових і кредитових оборотів. Крім того кожну складну проводку можна розподілити на декілька простих.

Застосування складних проводок значно зменшує кількість облікових записів.

Якщо господарська операція відображається складною проводкою, то загальна сума записів на одній стороні кількох рахунків повинна дорівнювати загальній сумі, записаній на протилежній стороні кореспондуючого з ними рахунка.

За характером даних проводки поділяються на умовні і реальні. Реальні проводки охоплюють кореспонденцію рахунків з відображенням даних про господарські операції, які реально відбулися на підприємстві: надходження запасів, оприбуткування готової продукції, виплата заробітної плати та ін. Такі операції відображають зміни у складі майна та джерел його утворення.

Умовні проводки виникають в наслідок дії методології бухгалтерського обліку, коли господарська операція фактично не відбулася, але проводка була здійснена. Умовні проводки передбачають перенесення показників з одного рахунку на інший Прикладом умовної проводки може бути закриття рахунків доходів та витрат на рахунок фінансових результатів.( Бутинець).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кореспонденція рахунків, прості і складні бухгалтерські проводки.	\|	Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.