Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.

Статевий хроматин. Співвідношення статей.

У 1949 р. канадський дослідник М.Барр виявив відмінності інтерфазних ядер кішок та котів. У кожному диплоїдному ядрі самок він знайшов невелике тільце, яке одержало назву статевого хроматину, або тільця Барра. В ядрах клітин кота таких тілець не було. Пізніше виявилось, що тільце Барра, яке інтенсивно забарвлюється основними барвниками і знаходиться найчастіше біля ядерної мембрани, є інактивованою Х-хромосомою, яка дещо запізнюється з реплікацією. При цьому кількість тілець Барра завжди на одиницю менша кількості Х-хромосом.

Хромосомний механізм визначення статі забезпечує приблизно однакове (1 : 1) співвідношення статей у різних видів. Проте розщеплення за статтю, як і менделівське, носить статистичний характер і проявляється ідеально, якщо:

1. Гетерогаметна стать з однаковою частотою утворює два типи сперматозоонів.

2. X- і Y-сперматозоони однаково активні під час запліднення.

3. Зиготи, ембріони і особини обох статей мають однакову життєздатність.

4. Кількість особин (вибіркова сукупність), за якою визначається співвідношення статей, буде достатньо великою і репрезентативною, що виключатиме вплив випадкових причин.

Насправді ж, у людини Y-сперматозоони виявляються активнішими, і первинне співвідношення статей в момент запліднення, становить, на думку вчених, від 114-125 хлопчиків до 100 дівчат.

Відомо також, що у тварин гетерогаметна стать менш життєздатна, ніж гомогаметна. Таке явище пояснюється тим, що в гетерогаметної статі можуть проявлятись рецесивні алелі, які можуть бути летальними (тобто такими, які викликають загибель організму до моменту настання здатності до розмноження) і сублетальні (тобто ті, що знижують життєздатність організму, але не викликають 100%-вої загибелі особин до настання здатності до розмноження). Ці алелі розташовані в Х-хромосомі, тоді як алельні їм гени в Y-хромосомі відсутні. Тому ХY-ембріони частіше елімінуються шляхом спонтанних абортів і, відповідно, на 100 дівчаток народжується в середньому 106 хлопчиків.

Тварини. У дрозофіли наявні два типи статевих хромосом – Х і Y. Згідно з хромосомним механізмом визначення статі за типом ХХ/ХY особини дрозофіли ХХ розвиваються як самки, а особини ХY – як самці. Вивчення мух аномальним набором статевих хромосом показало, що із зиготи, що має тільки одну Х-хромосому (Х0) також розвиваються самці, а набір статевих хромосом ХХY призводить до розвитку фертильних самок. Отже, генетично інертна Y-хромосома у дрозофіли взагалі не відіграє ролі у визначенні статі: ключовим моментом є співвідношення (баланс) між кількістю Х-хромосом і кількістю наборів аутосом. Це положення було свого часу сформульване Бріджесом (Calvin Bridges) як балансова теорія визначення статі. За наявності в диплоїдній зиготі двох Х-хромосом, співвідношення між ними та кількістю наборів аутосом дорівнює 1 – саме за такої умови із зиготи буде розвиватися самка. Набір статевих хромосом ХY призводить до відношення Х : А (хромосом і аутосом), що дорівнює 0,5, і з зиготи розвивається самець. Набір Х0 зумовить таке саме співвідношення між Х-хромосомами й аутосомами, тому особини Х0 є самцями. Набір статевих хромосом ХХY визначить співвідношення, яке дорівнює 1, що забезпечить розвиток самки. За умови, що Х : А більше за одиницю, із зиготи розвивається надсамка, яка характеризується гіпертрофованими зовнішніми статевими ознаками самки; наслідком відношення, яке менше 0,5, є розвиток надсамця (з посиленими ознаками чоловічої статі). Якщо відношення Х-хромосом до кількості наборів аутосом є проміжним між 1 і 0,5, із зиготи розвивається так званий інтерсекс (особина, фенотип якої характеризується рисами обох статей) .

Балансова теорія не спростовує, а поглиблює хромосомну теорію визначення статі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи визначення статі.	\|	Залежність ознак статі від хромосомного балансу у дрозофіли

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.