Хромосомна теорія спадковості та її основні положення.

До кінця ХІХ ст. в результаті підвищення оптичних якостей мікроскопів і вдосконалення цитологічних методів можливо стало спостерігати поведінку хромосом у гаметах і зиготах. У 1902 р. Бовері продемонстрував важливу роль ядра в регуляції розвитку ознак організму, а в 1882 р. Флеммінг описав поведінку хромосом під час мітозу. У 1900 р. закони Менделя були вдруге відкриті і належним чином оцінені майже одночасно і незалежно один від одного трьома вченими - Фрізом, Корренсом і Чермак. На основі викладених вище даних американський цитолог У.Сеттон і німецький цитолог і ембріолог Т.Бовері висловили думку, що хромосоми є носіями спадкової інформації, і сформулювали так звану хромосомну теорію спадковості. Відповідно до цієї теорії, кожна пара генів локалізована в парі гомологічних хромосом, причому кожна хромосома несе по одному гену. Оскільки число ознак у будь-якого організму в багато разів більше числа його хромосом, видимих у мікроскоп, кожна хромосома має містити безліч генів.

Однак, автором хромосомної теорії спадковості вважається американський генетик Томас-Хант Морган, який встановив, що гени в хромосомі розташовані в лінійному порядку.

Основні положення хромосомної теорії спадковості:

1. Гени розміщаються у хромосомах по довжині в лінійному порядку; різні хромосоми містять неоднакове число генів; набір генів кожної з негомологічних хромосом – унікальний.

2. Алельні гени займають певні й ідентичні локуси (місця) гомологічних хромосом.

3. Гени, розташовані в одній хромосомі, утворюють групу зчеплення, тобто успадковуються переважно зчеплене (спільно), завдяки чому відбувається зчеплене успадкування. Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному числу хромосом даного виду у (гомогаметної статі) або більше на 1 (в гетерогаметної статі).

4. Під час мейозу, який відбувається тільки при утворенні гамет, диплоїдне число хромосом зменшується вдвічі (гаплоїдне число). Це відповідає закону розщеплення, за яким генетичний матеріал обох батьків по-різному комбінується в гаметах.

5. Згідно з законом незалежного розподілу батьківські й материнські набори незчеплених генів розщеплюються незалежно один від одного. Якщо незчеплені гени розташовані в різних хромосомах, то під час мейозу материнські й батьківські хромосоми повинні розподілитися між гаметами випадково.

6. Між генами гомологічних батьківських і материнських груп зчеплення можуть відбуватися, завдяки кросинговеру, реципрокні рекомбінації. Цьому відповідає утворення хіазм під час кон'югації гомологічних хромосом у мейозі (генетичний кросинговер).

7. Сила зчеплення між генами обернено пропорційна відстані між ними. Зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується в результаті кросинговеру, частота якого прямо пропорційна відстані між генами в хромосомі). Частота кросинговеру для кожної конкретної пари генів є величиною відносно сталою. Один відсоток кросинговеру відповідає одній морганіді.

8. Кожен біологічний вид характеризується специфічним набором хромосом – каріотипом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення локалізації генів у хромосомах. Генетичні карти.	\|	Роль ядра і цитоплазми в спадковості. ДНК–вмісні структури клітини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.