Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Цитатник

ГРИГІР ТЮТЮННИК

Літературний диктант

1. Скільки років Т. Шевченко перебував у засланні? …

2. Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив …

3. «В своїй хаті й своя правда, і сила, і воля» – це слова з твору …

4. Російський колонізатор звертається до горця із словами «Чом ви нам платить за сонце не повинні!» у творі …

5. Вірш «Мені однаково…» належить до циклу …

6. Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив …

7. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» за жанром – …

8. Т. Шевченко порівнює з «опеньком засушеним» героїню твору …

9. Із звернення ліричного героя до чорнобрових, щоб не кохалися з москалями, починається твір …

10. Два вступи, десять частин, епілог – композиційна особливість твору …

11. Хто така «вторая» у рядку «А вторая доконала вдову сиротину»? …

12. Романтичним пейзажем «Б’ють пороги, місяць сходить» починається твір …

13. Сцена «генерального мордобитія» – кульмінаційний момент твору …

14. Прихована насмішка називається …

15. Закликом «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» закінчується твір …

16. Тяжка доля жінки-покритки – тема твору …

17. Нарис «Головатий» став поштовхом для написання твору …

18. Із вступу й трьох частин (Україна, Сибір, Петербург) складається твір …

19. Т. Шевченко змалював Коліївщину у творі …

20. Образ нескореного прометея Т. Шевченко використав у творі …

21. Кохану Яреми з поеми «Гайдамаки» звати …

22. Визвольний рух у поемі «Гайдамаки» очолили Максим Залізняк та …

23. Захворівши на пневмонію й передчуваючи свою смерть, Т. Шевченко написав твір…

24. Т. Шевченко критикує українську еліту за байдужість до історії України, мови, націрнальних проблем у творі …

 

Відповіді: 1) 10 р.; 2) Якову де Бальмену; 3) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»; 4)«Кавказ»; 5) «В казематі»; 6)В. Жуковському; 7) послання; 8) «Сон (У всякого своя доля…)»; 9) «Катерина»; 10) «Гайдамаки»; 11) Катерина ІІ; 12) «До Основ’яненка»; 13) «Сон (У всякого своя доля…)»; 14) іронія; 15) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»; 16) «Катерина»; 17) «До Основ’яненка»; 18) «Сон (У всякого своя доля…)»; 19) «Гайдамаки»; 20) «Кавказ»; 21) Оксана; 22) Іван Гонта; 23) «Заповіт»; 24) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»



Интернет реклама УБС

 

 

(1931-1980)

 

Письменник. Належить до покоління шістдесятників.

 

Новела «Три зозулі з поклоном»

 

Ключові слова:

· епос;

· новела;

· автобіографічна основа;

· присвята – «Любові всевишній присвячується»;

· три зозулі – любовний трикутник, три долі;

· складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання;

· возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

 

Про Г. Тютюнника і його твори:

· Його новели і повісті суворі, витримані у вищих вимогах правди життєвої, автор не заграє зі світом, з героями й з істиною, письмо його точне, вивірене, ощадливе, часто новели нагадують мовби гравюри на сталі.

Павло Загребельний

· Живописець правди – так можна б визначити і творчі принципи письменника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю.

Олесь Гончар

Із новели «Три зозулі з поклоном»:

· Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса – колись її волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина (опис Марфи Яркової).

· Марфа – тоді її в селі за маленький зріст звали «маленькою Марфою» – знала, що лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала (Марфині передчування).

· У горі, сину, ні на кого серця немає. Саме горе (Софія синові про Марфу).

· …він якось і не старів, однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків… сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі. Гляне було – просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. А в останнє, як бачила його… то вже не пекли, а тільки голубили – такі сумні. Дивиться ними – як з туману (опис Михайла).

· А Карпа хоч викинь. Сидить, у стелю дивиться. Або у вуса дме, то в один, то в другий – розпушує. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки і їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає… Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя… Як стара солома (опис Карпа Яркового).

· …я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зіньківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть від морозу.

(«Сибір неісходиму» було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: «Сибір неісходиму»).

Сходи, моя єдина в світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття (з останнього листа Михайла).

 


Читайте також:

  1. Цитатник




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цитатник | Літературний диктант

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.