• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Група: Категорії, що фіксують зміні, що відбуваються у МВ, як у двосторонніх та багатосторонніх відносинах, так і в рамках світової політичної системі в цілому.

ТЕМА: Міжнародні системи, як об’єкт наукового дослідження

ЛЕКЦІЯ №6

Питання:

1 Категоріальний апарат дослідження

2 Основні етапи розвитку системних досліджень МВ

3 Підходи до дослідження Міжнародних систем.

Концепція міжнародної системи являє собою метод організації даних, схему, покликану описати, як способи взаємозв’язку між суб’єктами міжнародних відносин так і характер трансформації способу взаємодії.

1. Категоріальний апарат дослідження

Наука про МВ, як така починає формуватись на початку 20 ст. – по завершенню І Св. Війни – початок формування категоріального апарату.

Систематизація категорій, притаманних МВ:

1 група: Категорії, що фіксують базові онтологічні ознаки МВ:

- безпека

- сила: Джозеф Най(поділ на жорстку та м’яку)

2 група: Категорії, що фіксують стан відносин між суб’єктами, що виступають на світовій арені:

- мир

- війна

- інтеграція

- дезінтеграція

- глобалізація

- модернізація

- інтернаціоналізація

З 50-х років минулого століття системний підхід з соціології та політології потрапляє у сферу МВ.

Загальні категорії систем:

1. Стан системи – сукупність параметрів, що характеризують її функціонування. (Основні – стан стабільності і не стабільності)

2. Кордони системи, як аналітична межа поширення системи

3. Вхід в середовище (як середовище впливає на систему) та вихід із системи (як система впливає на середовище)

4. Категорія «середовища» - це те, що впливає на систему і з чим вона взаємодіє. Середовище існує внутрішнє(контекст) та зовнішнє. Фактор – це постійний вплив середовища на систему. Середовище можна визначити, як систему, що складається з елементів, що не належать даній системі.

Зовнішнє

Середовище Внутрішнє

Середовище

Соціальні, політичні, природні явища

5. Структура, як сукупність функціональних елементів системи, об’єднаних визначеними зв’язками. Зміст поняття структури має декілька аспектів:

- співвідношення елементів системи

- засіб організації елементів у системі

- сукупність примусів і обмежень, що випливають з існування системи для її елементів

6. Елементи системи МВ –це найменша припустима межа членування в межах системи, що впливає на характер системи. Головним елементом державоцентристської моделі є держава.

Структурні виміри міжнародних систем:

1. Конфігурація співвідношення сили. Включає наступні аспекти:

- межі системи

- поділ сил між різними дійовими особами: вводиться категорія «полюс»: монополярна система (яскравий приклад- США), біполярна система (Ялтинсько-потсдамська система), поліполярна система (стабільність підтримується за рахунок балансу сил. Найчастіше така система зустрічається – наприклад Віденська система, або пентархія і тп)

2. Ієрархія – відображає фактичну нерівність акторів з точки зору можливостей впливу на систему. Також категорія «субординація», тобто підпорядкування «нижчих» систем «вищим».

3. Гомогенність та гетерогенність в системі. Ці категорії відображають ступінь згоди, що існує у акторів відносно тих чи інших принципів або цінностей. Категорія «гомогенна»(наприклад – Віденська 1814-1914) - однорідна і «гетерогенна» (наприклад Ялтинсько-Потсдамська) - неоднорідна є досить умовною.

4. Внутрішній режим системи – сукупність формальних та неформальних принципів та норм, угод та процедур прийняття рішень до якого призводить конфігурація співвідношення сил.

5. Функція системи –її реакція на вплив середовища, спрямована на збереження визначеного типу відносин між елементами системи.

6. Безпека,як якість системи

Підходи до дослідження систем загалом (той, що є більш підходящим):

1. Структурний – передбачає виокремлення елементів систем і зв’язків між ними. 2 пол 20-поч. 21 ст

2. Функціональний – реакція та вплив на середовище, що спрямовано на збереження стабільності системи

3. Макроскопічний – передбачає розуміння системи, як цілого, яке взаємодіє з середовищем

4. Мікроскопічний підхід – передбачає розгляд системи, як сукупності елементів, що передбачає розкриття їх структури

5. Ієрархічний – розгляд системи, як сукупності підсистем, що теж володіють системними якостями.

6. Процесуальний підхід – який розглядає систему, як динамічний об’єкт, що змінюється у просторі та часі

Основні етапи розвитку системних досліджень у МВ

1. Представники політичного реалізму розглядають систему, як модель взаємодій, вважаючи її головними компонентами розподіл можливостей або сили між державами, кожна з яких має свої об’єктивно існуючі національні інтереси.

Здатність активно діяти в МВ.

2. Ліберальна та неоліберальні парадигми. Вони розглядають систему, принаймні, у декілька способів:

- як суму зовнішніх політик всіх держав

- як суму зовнішніх політик всіх держав та діяльність недержавних акторів

- як суму зовнішніх політик всіх держав, діяльність недержавних акторів та типи обмінів, зокрема, обіг ідей, цінностей, інформації

3.Радикальна парадигма. Неомарксизм. Мінісистеми (40 тис років), що підтримують контакти між собою. На їх зміну приходять (5,5 тис років тому) «світ економіки» та «світові імперії», 1500 р тому утворилась система за схемою «центр – напівперефирія - перефирія».

4. Модернізм, постмодернізм і тп.

*З 50 років 20 ст – сформувалась тенденція досліджувати систему, як дещо ціле, а не по частинам.

Основні напрями досліджень 60-70 рр.:

- дослідження структури Міжнародної системи та взаємозв’язку між полярністю та стабільністю. Робота К.Дойча і Д.Сінгера – «бегатополярність системи держав і міжнародна стабільність». Сутність поглядів цієї групи дослідників полягала в тому, що найбільш стабільною є мультиполярна система

- Кеннет Уолс « Теорія міжнародної політики» він доводив, що найбільш стабільною є система біполярна.

*Дослідження функціонування міжнародної системи

*Дослідження еволюції міжнародних систем

Другий підхід до систематизації: поділ на дві групи всіх досліджень:

1. Теоретичні розробки в галузі конструювання абстрактних систем. Рапопорт, Каплан, Маклеланд, Розенау, Модельські і Дойч.

2. Дослідники, що використовували системну інтерпретацію при дослідженні конкретних ситуацій. Стенлі Хофман, Раймон Арон, Кеннет Уолс, Девід Сінгер.

ПІДХОДИ (за Циганковим):

1. Перший підхід до дослідження МС є традиційно історичний – активно використовується для дослідження довестфальського періоду.

2. Наступний – історико-соціологічний (Арон…) не лише взаємовідносини між державами, алей типи систем…Передбачає здійснення типологічного аналізу МВ з використанням не лише історичного підходу, але й враховує й те, що з часом змінюються і форми соціальності. Наприклад, наявність мультиполярних систем – Віденська система( 1818-1814). Сучасна система – з 1991 року – вона також схожа (в плані моно і мультиполярності) на віденську система, але наявні різні форми соціальності, тобто соціальної структури суспільства.

3. Наступний – емпіричний. Виокремлення конкретних систем МВ і аналіз структури таких систем. Наприклад, Близькосхідна регіональна система.

4. Далі – структурний або евристичний. Абстрактні системи МС.

5. Також – змішаний підхід

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. Адресація в системі ЕП НБУ.
3. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
4. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
5. Акціонерна власність в економічній системі
6. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
7. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
8. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
9. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
10. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
11. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
12. Афро-азійський світ після Першої світової війни.

Переглядів: 981