За економічними елементами і калькуляційними статтями.

Економічна сутність вартості і собівартості продукції. Поняття поточних витрат, їх класифікація

ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ.

План

1.6.1. Економічна сутність вартості і собівартості продукції. Поняття поточних витрат, їх класифікація.

1.6.2. Методики визначення витрат виробництва та собівартості продукції.

1.6.3. Основи ціноутворення.

Вартість продукції, як економічна категорія включає вартість спожитих засобів виробництва і вартість, яка знову створена. У свою чергу, вартість спожитих засобів виробництва включає вартість використаних основних фондів, перенесених на вартість продукції, і вартість спожитих оборотних фондів (предметів праці). Вартість, яка знову створена в процесі виробництва, складається з вартості необхідного і додаткового продукту. Вартість необхідного продукту йде на покриття витрат на оплату праці працівників підприємства, а додатковий продукт є джерелом розширеного відтворення і споживання.

Собівартість продукціїпо своєму економічному змісту є частиною вартості і є сукупністю всіх витрат підприємства, тобто це поточні витрати підприємств за спожиті основні і оборотні фонди і на оплату праці працівників, виражені в грошовій формі. Собівартість продукції – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на підготовку виробництва, виготовлення і збут продукції.

Поточні загальні витрати визначаються на весь об'єм продукції за певний період часу. Поточні витрати на одиницю продукції називають собівартістю одиниці продукції.

Залежно від цільового призначення, цілей економічних розрахунків витрати класифікуються за різними ознаками.

Угрупування витрат по економічних елементах об'єднує економічні однорідні за змістом види витрат не залежно від місця їх виникнення. До них відносяться матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати. Це угрупування витрат відображає функції, які виконують ресурси в суспільному виробництві, а також дає можливість характеризувати праце-, енерго-, матеріаломісткість і інші аналогічні показники галузевого виробництва.

Угрупування витрат по статтях калькуляції відображає функціональне призначення витрат і місце їх виникнення, застосовується для визначення собівартості одиниці продукції.

2. За способом віднесення витрат на той або інший вид діяльності, окремі види продукції (об'єкт калькуляції),витрати підрозділяються на:

- прямі – витрати, які відносяться до одного об'єкту калькуляції (послуг) і можуть бути визначені прямим розрахунком;

- непрямі (розподільні) – це витрати, які мають відношення до декількох об'єктів калькуляції, і не можуть бути безпосередньо включені в собівартість жодного з цих об'єктів. Ці витрати розподіляються з використанням спеціальних способів.

3. За способом зв'язку з процесом виробництвавитрати підрозділяються на: основні – витрати на здійснення основного процесу виробництва; накладні – витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництва.

4. За ступеню залежності від обсягу виробництвавитрати підрозділяються на:

- постійні (умовно-постійні) витрати, загальна сума яких практично не змінюється при зміні обсягу виробництва продукції або змінюється незначне;

- змінні, загальна сума витрат за певний період часу залежить від обсягу виробництва продукції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тарифна система оплати праці та її елементи	\|	Методики визначення витрат виробництва та собівартості продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.