• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація юридичних осіб

Класифікація юридичних осіб в Україні проводиться по різних підставах.

Згідно ст. 83 ЦК юридичні особи можуть створюватися у таких організаційно-правових формах: товариство; установа; інші форми, встановлені законом.

Товариством єорганізація, створена шляхом об”єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено і однією особою.

Установою єорганізація, створена однією або кількома особами, які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об”єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Зокрема, юридичних осіб класифікуються:

1.залежно від порядку створення розрізняють юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.

У залежності від виду права власності на:

а)Державні і комунальні - засновані на державній чи комунальній формі власності.

До державної власності відноситься загальнодержавна власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є Верховної Рада України. Власність комунальна включає майно, закріплене за громадянами, об'єднаними за місцем проживання в територіальні громади.

Майно, яке є державною чи комунальною власністю і закріплене за підприємством, належить йому на праві повного господарського ведення. Майно, що є державною власністю і закріплене за установою, що складається на державному бюджеті, належить йому на праві оперативного керування.

б)Колективні- засновані на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські об'єднання, професійні союзи, політичні партії, суспільні об'єднання, релігійні й інші організації.

в)Приватні - засновані на приватній власності. Об'єктом права приватної власності є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засобу виробництва, зроблена продукція, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, інше майно споживчого і виробничого призначення, добутки науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки, інші результати інтелектуальної праці.

г)Спільні - засновані на змішаній формі власності, за участю юридичних осіб і громадян України, юридичних осіб і громадян інших держав.

У залежності від мети створення і діяльності можна розрізняти:

а)підприємницькі юридичні особи. Основною метою діяльності даного виду юридичних осіб є одержання прибутку. До комерційних юридичних осіб відносяться підприємства незалежно від форм власності, об'єднання підприємств - (господарські об'єднання), господарські товариства, виробничі кооперативи.

б)Непідприємницькі юридичні особи - такі юридичні особи, що не мають на меті своєї діяльності одержання прибутку. Це не означає, що дані юридичні особи взагалі не можуть займатися комерційною діяльністю. Вони іноді здійснюють і комерційну детальність, але вона не є основним видомїхньої діяльності; отриманий від такої діяльності прибуток вони направляють для забезпечення діяльності своєї організації.

Такими некомерційними юридичними особами визнаються різноманітні об'єднання громадян, у тому числі політичні партії, громадські організації, релігійні організації, споживчі кооперативи, благодійні фонди, а також об'єднання громадян, створювані в інших формах, передбачених законодавством.

У залежності від основ фінансування юридичні особи можуть бути госпрозрахунковими і бюджетними.

а)Госпрозрахунковимиюридичними особами визнаються такі з них, що знаходяться на самооплатності. Вони одержують від держави один раз кошту при утворенні на праві повного господарського ведення, а потім відшкодовують державі витрати, сплачують податки, інші платежі. Госпрозрахункові організації є власником визначеного майна, у чому виявляється ознака відособленості майна.

б)Бюджетні - одержують від держави щороку кошти для забезпечення своєї діяльності. Такі юридичні особи мають самостійний кошторис, а керівник юридичної особи користається правами розпорядника кредитів. Майно їм належить на праві оперативного керування. Бюджетним юридичним особам заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

У залежності від функцій:

а) господарюючі - ставлять перед собою задачу виробництва продукції, виконання робіт, наукових праць, дослідницьких робіт.

б)Негосподарюючі - не мають виробничих задач. До даного виду відносяться різні громадські організації, політичні партії, школи, музеї, суди. Слід зазначити, що деякі організації й об'єднання некомерційного характеру, можуть мати у своєму складі юридичні особи, що хазяюють, що займаються випуском продукції, необхідної для забезпечення основної діяльності названих організацій. Наприклад, благодійна організація має сільськогосподарське виробництво, релігійна організація - підприємство з виробництва свіч.

У залежності від відношення засновників до майна:

а)Засновник має право власності на майно даної юридичної особи;

б) Засновник має лишь зобов'язальне правона майно даної юридичної особи.

У державних підприємствах, державних бюджетних організаціях власником майна є держава, тобто, засновник; юридична особа в даному випадку має право повного господарського чи ведення оперативного керування.

В організаціях колективної форми власності, - власником майна є колектив у цілому, а засновники - члени даного колективу, мають лише зобов'язальне право.

У залежності від кількості осіб, що входять до складу юридичної особи:

а)Унітарні. Це юридичні особи, що виникають з волі однієї особи. Наприклад, деякі види підприємств можуть створюватися одним засновником;

б)Об'єднання осіб, як фізичних, так і юридичних. До даного виду відносяться різного роду об'єднання підприємств, господарські товариства і т.п.

Найбільш розповсюдженим видом юридичних осіб на сьогоднішній день єпідприємства.

Підприємством визнається самостійний статутний суб'єкт, що хазяює, що володіє правами юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.

Законодавством допускається можливість створення таких видів підприємств:

* приватні підприємства, засновані на власності фізичної особи,

* колективні підприємства, засновані на майні трудового колективу підприємства,

* господарські товариства,

* підприємства, засновані на власності об'єднань громадян,

* комунальні підприємства, засновані на власності відповідної територіальної громади,

* державні підприємства, засновані на державній власності, у тому числі казенні підприємства. Казенні підприємства - нова категорія для українського цивільного законодавства.

Особливість казенного підприємства полягає в тому, що:

1) Майно, що знаходиться в державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного керування (у той час як іншим підприємствам державне майно передається на праві повного господарського ведення);

2) Казенне підприємство має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного керування майном, що відноситься до основних фондів підприємства тільки за згодою органа, уповноваженого керувати відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються його статутом;

3) Керування казенним підприємством здійснюють органи, уповноважені керувати відповідним державним майном. Органами керування казенними підприємствами є міністерства й інші центральні органи виконавчої влади;

4) Ліквідація і реорганізація казенного підприємства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України;

5) Казенне підприємство діє на підставі статуту, затверджуваного органом, уповноваженим керувати державним майном і розроблювального на основі типового статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

6) Казенне підприємство відповідає за своїми обов'язками коштами й іншим майном, що мається в його розпорядженні, крім основних фондів; якщо в казенного підприємства таких коштів і майна недостатньо, відповідальність по його зобов'язаннях несе власник, тобто держава;

7) Казенні підприємства мають право вступати в об'єднання підприємств тільки за узгодженням з Кабінетом Міністрів України.

Підприємства мають право на добровільних початках поєднувати свою виробничу, наукову, комерційну й іншу діяльність і створюватигосподарські об'єднання:

* асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, і не мають права втручатися у виробничу і комерційну діяльність кожного зі своїх учасників;

• корпорації - договірні об'єднання, створені на основі сполучення виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

• консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети;

* концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т.п. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;

* інші об'єднання по галузевому, територіальний, іншим ознакам.

Господарськими товариствамивизнаються - підприємства, установи, організації, створені на засадах договору юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їхнього майна і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку,статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

В Україні діютьгосподарські товариства наступних видів:

* акціонерне товариство,

* товариство з додатковою відповідальністю,

* товариство з обмеженою відповідальністю,

* повне товариство,

* командитное товариство.

Акціонерне товариство - це господарське товариство, що має статутний фонд, розділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства. До акціонерних товариств відносятьсявідкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розподілятися шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на біржах;закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть поширюватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники несуть відповідальність по зобов'язаннях даного виду товариства в межах їхніх внесків.

Єдиним установчим документом ТОВ є його статут. Органами управління ТОВ є загальні збори учасників і виконавчий орган, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загнальним зборам.

Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають по його боргах своїми внесками в статутний фонд, а при недостатності цих сум - додатково приналежним їм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до внеску.

Кратність відповідальності визначається самими учасниками (за винятком випадків, коли це визначено законом) і відображається в установчих документах товариства.

Повне товариство - такий вид господарчого товариства, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном. Розмір частки кожного учасника, форма участі в справах суспільства визначаються установчим договором. Його установчим документом є засновницький договір, який підписується усіма його учасниками. Особа може бути учасником лише одного ПТ.

Командитне товариство - товариство, що включає поряд з одним чи більшістю учасників, що несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном (повновкладників), також одного чи більш учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства (вкладників).

Таким чином, у командитному товаристві розрізняються учасники з повною відповідальністю й особи, що відповідають лишь внеском у майно товариства (дестинатори). КТ створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками.

Виробничим кооперативомє добровільне об”єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об”єднанні їхніх майнових пайових внесків.

Юридичні особи можуть відкривати філії і представництва у формі відділень, агентств тощо. Право на відкриття філій, представництв і інших відокремлених підрозділів передбачено в Законі України «Про господарські товариства», Законі «Про підприємництво», Законі «Про підприємства в Україні»

Згідно зі змістом цих правових норм філією є такий відокремлений підрозділ, який виконує всі або частину функцій самої юридичної особи від імені юридичної особи. Філії утворюються для здійснення діяльності юридичної особи, або поза місцем знаходження самої юридичної особи, або для виконання діяльності самої юридичної особи в певних встановлених межах. Такі філії найчастіше утворюються навчальними і науковими закладами. Проте це можуть бути і підприємства з виробництва товарів, надання послуг, здійснення іншої підприємницької діяльності.

Представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юридичної особи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв'язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. Частіше такі представництва утворюються крупними підприємствами в місцях знаходження постачальників, покупців, споживачів. На відміну від філій вони не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи.

Коло повноважень філії ширше ніж представництва, вона може містити і функції представництва.

Філії і представництва не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія або представництво. Саме посадовим особам, керівникам на їх ім'я, а не на ім'я філії або представництва видається довіреність, якою визначається коло повноважень. Відповідальність за дії філій, представництв і їх посадових осіб несе юридична особо, яка утворила ці філії і представництва.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
9. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
10. Банківський кредит та його класифікація.
11. Банківські ресурси, їх види та класифікація
12. Будівельна класифікація ґрунтів

Переглядів: 4767