Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Договір ренти.

Договір ренти слід віднести до нових цивільних договорів, оскільки можливість відчуження майна в обмін на надання колишньому власнику сталого грошового або іншого утримання раніше обмежувалася.

Договір ренти — це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язаний в обмін на отримане майно періодично виплачувати одержувачеві ренту у вигляді певної грошової суми чи надання засобів на його утримання в іншій формі.

Для ренти характерні такі ознаки: під рентою слід розуміти передачу того, що передана (для отримання ренти необхідна передача певного майна) рента носить безперервний характер; рентні відносини характеризуються тривалістю існування і періодичністю виплат; рента не пов'язана з отриманням прибутку.

Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов'язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов'язань, або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків. Предметом договору ренти виступає майно, яке відчужується під виплату ренти, а з другого боку, — сама рента, яка виплачується її одержувачеві. Оскільки цей договір є новелою, то теоретично можлива передача під виплату ренти майнових прав, інформації, результатів інтелектуальної діяльності, виключних прав на них, виконання робіт та надання послуг з тією ж метою. Договір ренти може бути укладений на певний термін або безстрокове, рентні платежі проводяться щоквартально, якщо інше не передбачено договором.

Ціна договору ренти є також істотною умовою. Для встановлення ціни з однієї сторони необхідна оцінка вартості майна. При укладенні договору ренти житла оцінка вартості може надаватися в довідці-характеристиці БТІ. Ця оцінка необхідна для обчислення держмита при нотаріальному посвідченні договору і відповідно до цієї оцінки платник ренти як власник сплачуватиме податки. Ціна договору ренти еквівалентна сумі рентних платежів.

За своєю юридичною природою договір ренти є двостороннім, оскільки платник ренти та одержувач ренти мають права та обов'язки. Зазначений договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації і в цей же момент до платника ренти переходить право власності на майно, але платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти. Рентний договір укладається одержувачем ренти для забезпечення матеріальної сторони. Його економічне становище полягає в тому, що він відмовляється від капіталізації грошових засобів з тим, щоб отримати грошові засоби у вигляді періодичних рентних платежів або натуральних виплат, призначення яких полягає в задоволенні необхідних умов для існування. Отже, договір ренти слід вважати реальним. Залежно від строку, на який передбачається виплата ренти, договори діляться на ренту, укладену на певний строк та безстрокову ренту. Відмінність безстрокової ренти від договору ренти, укладеного на певний строк, полягає в тому, що в договорі сторонами не обумовлюється строк закінчення виплат.

Договір ренти належить до групи договорів, спрямованих на сплатну передачу майна у власність незалежно від характеру та форми зустрічної вимоги.

Договір ренти укладається у письмовій формі. Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації.

Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи. Сторонами договору ренти виступають: власник майна, який передає майно іншій особі в обмін на отримання періодичних виплат рентних платежів у грошовій чи натуральній формі, одержувач ренти з однієї сторони; особа, яка набуває права власності на майно, яке передається одержувачем ренти в обмін на зобов'язання сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання; платник ренти, — з другої сторони.

Основним обов'язком одержувача ренти є передача другій стороні майна у власність, а основним обов'язком платника ренти — здійснення рентних платежів в грошовому або іншому вигляді на користь одержувача ренти. Відповідно, у платника ренти виникає право вимагати передачі йому майна одержувачем ренти; а в останнього — право вимагати виплати рентних платежів в сумі і в строки, встановлені в договорі. Але сторони на момент укладання договору не можуть прорахувати наперед загальну вартість наданої замість майна зустрічної вимоги. Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам. Це може відбуватися шляхом відступу від вимоги і переходити у спадок, якщо одержувач ренти є фізичною особою, або передаватися в порядку правонаступництва в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.

У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно.

Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.

У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов'язки платника ренти.

Виплата ренти може бути забезпечена шляхом встановлення обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти.

У випадку порушення платником ренти своїх зобов'язань, одержувач ренти має змогу задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна переважно перед іншими особами. Закон не виключає можливості застосування сторонами разом із заставою будь-яких дозволених законом засобів забезпечення зобов'язань. Незважаючи на те, що право застави виникає в одержувача ренти в силу закону, слід дотримуватися договірного оформлення цього права відповідно до вимог ЦК.

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти.

Розмір відсотків визначається сторонами договору, а якщо він у договорі не встановлений, то згідно з ч.2 ст.536 ЦК. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Форма виплати ренти встановлюється договором ренти.

Розмір ренти встановлюється договором. Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти.

Одержувач вправі отримувати рентні платежі тільки після передачі майна під виплату ренти. Даний факт підтверджує виникнення зобов'язань з виплати рентних платежів. Специфіка правового регулювання даного виду договору передбачає можливу заміну однієї форми рентних платежів на іншу, як під час укладення договору, так і в період виконання. Передбачається як грошовий еквівалент, так і деякі його форми, а саме: а) надання житла; б) забезпечення харчування (практично слід орієнтуватися не на договірний перелік, а на рівень забезпечення, необхідний у конкретних умовах з точки зору звичайних вимог); в) догляд (обов'язок доглянути виникає у випадку необхідності, цей обов'язок повинен бути виконаний відповідно до обставин, які склалися з урахуванням вимог); г) допомога (надання такої допомоги, яка прямо передбачена договором, або без якої одержувач не в змозі за станом свого здоров'я виконати необхідні дії).

Сторони вправі домовитися і про інші форми забезпечення та виконання обов'язків.

Рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено договором ренти.

Договір безстрокової ренти укладається на невизначений строк. Існує ряд випадків припинення такого зобов'язання на підставах, характерних як для більшості цивільно-правових зобов'язань, так і спеціальних підстав, характерних лише для рентних відносин.

Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку відмови платника ренти від договору. Дана умова є обов'язковою для сторін, і повинна бути врахована при укладанні договору ренти. Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.

Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. Сторони вправі самі визначити, на яких засадах це відбувається, чи передбачається повернення майна і вже виплачених рентних платежів, чи отримує одержувач ренти компенсацію. Договір ренти припиняється після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.

Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:

1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;

2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;

3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором.

Сторони при укладанні договору можуть передбачити й інші підстави, такі, як істотна зміна складу та призначення майна.

У випадку якщо сторонами не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, то розрахунки між ними провадяться залежно від того, яким чином було передано майно у власність платника ренти — за плату чи безоплатно (ч.2 ст.753 ЦК України). Платник ренти, якому було передане майно у власність безоплатно, повинен виплатити одержувачу річну суму рентних платежів. У випадку, коли платник ренти отримав майно у власність за плату, тобто виплатив одержувачу компенсацію вартості майна, переданого за договором, то останній залишає за собою право вимагати виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

Платник не вправі вимагати передачі майна у власність від одержувача ренти.

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна залежить від того, на яких умовах передається майно за договором ренти. Якщо майно було передане платнику ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або пошкодження майна, переданого під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти, останній не звільняється від зобов'язання виплачувати ренту.


Читайте також:

  1. Амстердамський Договір
  2. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
  3. Брестський мирний договір
  4. Відповідальність за невиконання, неналежне виконання договірних зобов’ язань
  5. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
  6. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань
  7. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
  8. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
  9. Гетьман І.Виговський, його боротьба за збереження незалежності України. Гадяцький договір 1658р.
  10. Договір банківського вкладу
  11. Договір банківського вкладу
  12. Договір банківського вкладу




Переглядів: 2223

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.