Складноскорочені слова і графічні скорочення

Скорочення в текстах документів

Омоніми

Крім уживання одного і того ж слова в кількох значеннях, у мові існують ще так звані омоніми. Омоніми – це слова, які однакові своїм звуковим складом, але мають різне значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

За походженням омоніми поділяються на групи:

Види	Значення	Приклад
Лексичні	Належать до одної частини мови	Початок (кукурудзи) і початок (антонім кінець)
Морфологічні (омоформи)	Належать до різних частин мови, утворюють внаслідок збігу у звучанні і написанні різних слів	(старенька) мати і мати (надію)
Фонетичні (омофони)	Однаково звучать, але мають різне значення і написання	Лине – мине, надія – Надія
Графічні (омографи)	Однаково пишуться, але відрізняються значенням і наголосом	Вигода (користь) і вигода (зручність)

Значення омоніма розкривається у фразі. Вживаючи омонімічні слова, треба дбати про те, щоб у словосполученні можна було точно визначити їх значення і цим уникнути будь-якої двозначність висловлюваної думки.

У текстах документів можуть уживатися скорочені слова. При цьому типи і способи скорочення слів визначаються чинним «Українським правописом» і ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в український мові в бібліографічному описі».

Розрізняють кілька типів скорочень (абревіатур):

1. Скорочення, які утворені з частин слів, називають одиничні установи, заклади тощо і пишуться з великої літери: Укрінформ, Рівнерада, Мін’юст, Кабмін;

2. Скорочення, які утворені з частин слів, називають родові назви і пишуться з малої літери: райрада, медінститут, техробітник;

3. Скорочення, які утворені з початкових (ініціальних) літер, пишуться великими літерами і можуть відмінюватися: ВАТ, ТО, ІРА, НДІ; у ВАКу, до ТЮГу;

4. Графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі; при цьому зберігається написання великих і малих літер, дефісів; на місці скорочення ставиться крапка (крім стандартних скорочень мір: м, см, мм): півд.-зах., Півн. крим. канал, акад., див., і т.ін., напр. , до н.е., о., оз., пор.

Слова не скорочуються на голосний (крім початкового в слові) і на ь, наприклад: укр., україн., українськ.

Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться (незалежно від написання словосполучення) з великої букви: гідроелектростанція - ГЕС, спільне підприємство - СП, науково-технічна революція - НТР.

Абревіатура (лат. abbrevio - скорочую) — складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами. Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

1. Великими словами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: ЮНЕСКО, НАТО, УЕФА, ТАСІС.

2. Проте малими словами пишуться такі слова, як вуз, загс, дот.

3. Якщо складноскорочені іменники, утворені від іншомовних словосполучень, відмінюються, то закінчення біля них дописується малими буквами: ТАСІС- ТАСІСа- ТАСІСу- ТАСІСом.

4. У складноскорочених словах, утворених іншими способами, всі частини пишуться з малих букв: районний виконавчий комітет - райвиконком, завідуючий господарством - завгосп.

5. Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Мінюст, Держарбітраж України.

6. На відміну від складноскорочених слів графічні скорочення читаються повністю. Напр., графічне скорочення 1996 рік читається, як одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шостий рік.

7. Слова на письмі завжди скорочуються на приголосній букві; у кінці графічних скорочень завжди ставиться крапка: наприклад- напр., до нашої ери- до н.е., область- обл., рік (або року)- р., острів-о., телефон- тел. (або т.).

8. Крапка не ставиться при скорочених назвах мір: 100кг, 18хв, 3мкф, 40км.

9. Не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: 1941-45рр., пп. (панове) Михайле та Сергію.

10. Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться лише через дефіс (без крапки): район - р-н; видавництво - вид-во.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синоніми, пароніми та омоніми у мові фаху	\|	Особливості українського правопису

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.