Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Антропометрія стопи

1. Методи обміру стоп

2. Закономірності в розмірах стоп

3. Середньотипові стопи, підтипи стоп.

 

Література:

1. Т.П.Швецова "Технология обуви" - с. 24-29;

2. В.С.Макарова "Моделирование и конструирование обуви и колодок" – с. 21-25

 

1. Антропометричні данні про розміри стоп населення є основою для побудови раціональної внутрішньої форми взуття і розмірно-повнотного асортименту.

Антропометрія - один із методів дослідження в антропології, який полягає в різноманітних вимірах людського тіла.

Антропологія - наука про виникнення і еволюцію фізичної організації людини.

Якщо будова стоп у всіх людей практично однакова то розміри їх дуже відрізняються. Обмірювання стоп населення може бути: масовим і індивідуальним.

Масове виробництво взуття засноване на даних обміру великої кількості стоп населення і вивчення середньотипових стоп по формі і розмірах.

У нашій країні параметри всіх анатомічних точок заміряють в прямокутній системі координат, тобто в системі проектування колодок. В основному вимірюють праву стопу в нормальному положенні, колиобидві стопи рівномірно навантажені вагою тіла і стоять одна від одної на відстані 20 см.

При вимірюванні виявляють:

- лінійні і об’ємні розміри стопи /по довжині, ширині і висоті, мм/

- кутові /кут відхилення великого пальця, в градусах/.

Орієнтирами при обмірюванні стоп єосновні анатомічні точки стопи:

 

- центр внутрішньої щиколотки
- центр головки першої плюсневої кістки /внутрішній пучок/
- кінець першого або другого пальця
- кінець п’ятого пальця
- центр головки п’ятої плюсневоі кістки /зовнішній пучок/
- середина стопи
- точка згину стопи
- центр зовнішньої щиколотки
- найбільш випукла точка п’яти

Основні розмірні ознаки стопи:

- Д - довжина стопи - відстань від найбільш виступаючої точки п’яти до точки першого або другого пальця;

- Двп - довжина до внутрішнього пучка - відстань від точки п’яти до точки внутрішнього пучка;



Интернет реклама УБС

- Дзп - довжина до зовнішнього пучка - відстань від точки п’яти до точки зовнішнього пучка;

- Дцп - довжина до центра опори п’яти - відстань від крайньої точки п’яти до центра опори п’яти;

- Дм - довжина до кінця п’ятого пальця - відстань від крайньої точки п’яти до кінця мізинця;

- Швп - ширина стопи - вимірюється в перерізі, який проходить через найбільш виступаючу точку внутрішнього пучка;

- Шзп - ширина зовнішнього пучка - вимірюється в перерізі, який проходить через найбільш виступаючу точку зовнішнього пучка;

- Шп - ширина п’яти - проходить по перерізу, проведенному через центр опори п’яти;

- Овп - обхват стопи через найбільш виступаючу точку внутрішнього пучка;

- Озп - обхват стопи через найбільш виступаючу точку зовнішнього пучка;

- Ос - обхват стопи через її середину;

- Озг – обхват стопи через точку згину геленостопного суглобу і найбільш випуклу частину п’яти;

- Ощ - обхват через найбільш виступаючу точку внутрішньої щиколотки;

- Ог - обхват через найбільш вузьке місце гомілки над щиколотками;

- Ол - обхват гомілки в найбільш широкому місці - литці;

- висота першого або другого пальця від опорної поверхні;

- висота головки великого пальця;

- висота середини стопи;

- висота згину стопи;

- висота до внутрішньої і зовнішньої щиколоток від опорної поверхні.

 

2. Форма і розміри стоп визначаються статтю, віком, залежать від раси людей, кліматичних та географічних умов їх життя. Закономірно­сті зміни розмірів визначають шляхом обміру великого числа стоп /не менше 500/ однієї групи людей.

В результаті обробки матеріалів масових обмірів стоп окремих груп Ю.П.ЗибІн встановив наступні закономірності.

Перша закономірність

Розподілення стоп по розмірам підлягає закону нормального розподілення.

Якщо на графіку по осі X відкласти розміри стоп, а по осі У число стоп пев­ного розміру, то дістанемо залежність розподілення стоп по довжині, яка має форму плавної кривої з максимумом.

Закон нормального розподілення можна записати математичним рівнянням, яке характеризується показником середнього розміру стопи М і показником середньо-квадратичного відхилення довжини стопи від середнього σ .

σ характеризує як стопи різної довжини близько розташовані біля стопи середньої довжини М. Із статистики відомо, що при нормальному розподіленні ознаки розміри обміряних стоп знаходяться в інтервалі:

М-2σ в 95,5 % випадків

М - З σ в 99,7 % випадків.

Визначивши показники М 1σ та користуючись формулою, можливо підрахувати число стоп, які в данному колективі будуть мати той або інший розмір.

Закону нормального розподілення підлягають будь-які інші розмірні ознаки.

 

Друга закономірність

Середні поперечні розміри стоп пов’язані з їх довжиною Д лінійною залежністю виду: У = К X + в

Обхват в пучках : Опуч= 0,6Д + 94

Ширина в пучках : Шпуч= 0.25Д + 30 - для чоловіків і жінок

Шпуч= 0,28Д + 15 - для хлопчиків і дівчаток шкільного

віку

Ця закономірність використовується при серійному розмножуванні колодок і деталей взуття.

Третя закономірність

Всі розміри стопи по довжині пропорційні її довжині. Коефіцієнт пропорційності в залежності від довжини стопи складає:

0.18Д - відстань від крайньої точки п’яти до центра опори п’яти;

0.20Д - відстань від крайньої точки п’яти до центра зовнішньої щиколотки;

0.42Д – відстань від крайньої точки п’яти до точки згину стоп;

0.55Д -відстань від крайньої точки п’яти до підйому стопи;

0.62Д -відстань від крайньої точки п’яти до точки зовнішнього пучка;

0.73Д -відстань від крайньої точки п’яти до точки внутрішнього пучка;

0.80Д - відстань від крайньої точки п’яти до точки кінця мізинця;

0.90Д - відстань від крайньої точки п’яти до центра відбитку великого пальця.

 

Четверта закономірність

Всі поперечні розміри по ширині і обхвату пов’язані між собою пропорційною залежністю: 0 = К Ш

Коефіцієнті пропорційності для дорослого населення. За початковий параметр прийнята ширина стопи по перерізу зовнішнього пучка:

0,95 - ширина стопи по центру головки першої плюсневої кістки;

0,72 - ширина стопи в самому широкому місці п’яти;

2,58 - обхват по середині стопи;

3,45 - обхват по плюснофаланговому зчлененні.

Встановлений також зв’язок між зростом людини і довжиною стопи. Велика кількість даних по антропології показує, що довжина стопи складає в середньому 15% зросту людини. У дітей це відношення спочатку дорівнює 16-17%, а потім знижується до рівня для дорослих.

До 12-13 років розвиток стопи у хлопчиків і дівчаток майже однаковий. Ріст стопи у дівчаток припинясться в і6 років, а у хлопчиків - сповільнюється з 14-16 років, а в 18-20 років повністю припиняється.

 

 

3. Стопи, які мають параметри, що відповідають середнім розмірам для даної групи колективу, називаються середньотиповими.

Їх встановлюють за формулами залежності.

Розміри середньотипових стоп являються вихідними для побудови середнього розміру колодок, та взуття в серії-

Тнк як розміри взуття і колодок округлюють /260, 265, 270 і т.д./, то за середній розмір приймають не фактичний /отриманий при обмірюванні/, наприклад Дф - 264 мм, а найближчий до нього округлений -Де = 260 мм.

Для повного задоволення населення взуттям і побудови необхідного розмірно-повнотного асортименту виявляють підтипи стоп, які при одній і тій же довжині відрізняються по ширині і обхвату. Наявність підтипів стоп враховується при визначенні випуску взуття по познотам.

 

3. ВЗУТТЄВІ КОЛОДКИ

 

3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЗУТТЄВИХ КОЛОДОК

 

1. Призначення взуттєвих колодок. Топографія колодок.

2. Основні розмірі колодок і їх контроль.

3. Зміни розмірів взуттєвих колодок по метричній системі нумераціі.

____________________________________________________________________

Література: Т.П.Швецова "Технология обуви" - ст„ 3і-32, 35-36;

В.С.Макарова "Моделирование и конструирование обуви и

колодок" - ст. 30-32.

____________________________________________________________________

 

1. Взуттєві колодки - це основний вид оснащення у взуттєвому вироб­ництві , на яких виконують формування, прикріплення деталей низу та опорядження.

Взуттєва колодка не є точною копією стопи, вона є стилізованим її відображенням, яке відповідас направленню моди.

Розробляються колодки з урахуванням антропометричних даних про форму і розміри стоп, та іх фізіологію і біомеханіку.

Проектують колодки таким чином, щоб внутрішня форма взуття була зручною, тобто відповідала б розмірам і формі стопи та не зава­жала б її нормальному функціонуванню і розвитку.

Топографія колодок

Все тіло колодки можна розділити на три поверхні:

- верхню - площадка;

- нижню - слід;

- середню, яка знаходиться між слідом та площадкою - бокова.

По довжині колодку ділять на три частини:

- задню – п’яткову;

- середню - геленкову;

- передню - носочно-п’яткову..

Сама широка частина сліду колодки називається пучковою. Як і на стопі, на колодці розпізнають внутрішній та зовнішній пучки.

В п’ятковій частині колодки зверху знаходиться установочна площадка зі спеціальним отвором /для полегшення зняття взуття з ко­лодки/, яка укріплюється накладкою і з шкіри, металу або інших мате­ріалів.

Виступ на верхній середній частині колодки називають підйомом. Найбільш виступаючу частину підйому називають гребенем.

 

2. Всі основні розміри та параметри колодок передбачені держав­ним стандартом на взуттєві колодки і вимірюються в мм. Основними розмірами колодки являються:

- довжина сліду колодки - Дел~ дорівнює довжині стопи з припуском

в носочній частині Рмін: Рмін = 10 мм /для всіх видів і груп взуття/,

Рмін = 5 мм /для літнього відкритого взуття і взуття з оваль­ною вставкою/

- ширина сліду в п’яті - Шп - вимірюється в перерізі 0,18Дсл;

- ширина сліду в пучках - Шпуч - вимірюється в перерізі 0,68Дсл;

- обхват пучків - Опуч - характеризує повноту і вимірюється через наколи на колодці в перерізі 0,68/0,72Дсл;

- обхват прямого підйому - 0під - вимірюється через точки, розташовані на гребені і в геленковій частині сліду колодки в перерізі 0,55Дсл.

Крім названих визначають і інші розміри:

- пк - висота припіднятості п’яткової частини від опорної поверхні;

- пн - висота підйому носочної частини в точці мінімального припуску Рмін.

Для контролю параметрів в контрольних точках наносять наколи, за якими проводять перевірку розмірів колодки за допомогою спеціальних шаблонів. 0б’ємні розміри перевіряють по наколам вузькою гнучкою нерозтягуючою стрічкою.

 

З. Основні параметри колодки /ширина, обхват/ можна вирахувати за допомогою рівняння Ю.П.Зибіна:

X = АN + ВW + С, де

X - ширина або обхват,

А - коефіціент, який показус величину зміни ознаки при переході досуміжного розміру,

N - розмір колодки,

В - коефіцієнт, який показус величину зміни для суміжних повнот,

W - повнота колодки,

С - коефіцієнт, який відображає призначення взуття.

Коефіцієнти А,В,С приведені в Держстандарті на колодки.

Ііз зміною розміру взуття змінюються і розміри по ширині та обхвату на певну величину - інтервал.

Інтервал між суміжними розмірами по довжині сліду колодки і по обхвату в пучках залежить від нумерації колодок. Інтервал між суміжними розмірами в метричній системі може складати 5 мм або 7,5 мм. інтервал між суміжними првнотами по обхвату в пучках зале­жить від призначення взуття: для модельного - 6 мм, для повсякденного - 8 мм, для спеціального і юхтового 10мм.

 

 


 

Таблиця 1 Зміна параметрів колодок

 

 


Основні параметри колодок Між суміжними розмірами, мм в сис Між суміжними повнотами, мм в системі
метричній штихмасовій метричній штихмасовій
0п=6 0п=8
Довжина сліду 6,67 - - -
Ширина сліду          
в перерізі 0,18 Дсл 0,75 1,5 1,5
в перерізі 0,68 Дсл 1,5
Обхват          
в перерізі 0,55 Дсл
в пучках

 

3.2. КЛАСИФІКАЦІЯ В3УТТЄВИХ КОЛОДОК

1. За статевовіковою ознакою.

2. За цільовим призначенням0

3. За технологічним призначенням.

4. За конструкцісю.

5. За матеріалами для виготовлення колодок.

6. За висотою піднесення п’яткової частини колодки.

7. За формою носочної частини колодки.

___________________________________________________________________

Література: Т.П.Швецова "Технология обуви" - ст. 33-35;

В.С.Макарова "Моделирование и конструирование обуви и колодок" - ст.32-35.

1. Класифікація колодок за статевовіковимиознаками - це класифікація за віковими групами і розмірами у відповідності із Держстан­дартом.

Таблиця 2 Групи та розміри взуття, колодок

 

Група колодок Повнота Номери колодок Вихідний номер колодок
Номер Найменування
Пінетки 95-125
Для ясельного віку 1-3 105-140
Малодитяча 1-5 145-165
Дошкільна 1-1 170-200
Для школярів дівчаток 1-8 205-240
Дівчача 1-8 225-260
Для школярів хлопчиків 1-8 205-240
Хлопчача 1-8 245-280
Жіноча 1-12 210-275
Чоловіча 1-12 245-305

 

2. В залежності від виду взуття і цільового призначення колодки
мають слідуючі цифрові позначення:

1 - для закритого взуття /черевики, напівчеревики, туфлі, опанки, сандалети,

чобітки і напівчобітки на неутепленій підкладці/;

2 - для легкого взуття /сандалі і, туфлі спортивні, побутові,домашні і дорожні,

чувяки/;

3 - для літнього відкритого взуття /туфлі з відкритою носочною або

п’ятковою частиною, пантолети і т.д./;

4 - для утепленого взуття;

5 - для особливо витонченого взуття;

6 - для чобіт та напівчобіт і з юхти;

7 - для чобіт і з шкіри хромового дублення;

8 - для спортивного взуття;

9 - для взуття спеціального призначення.

 

3, Для виготовлення взуття використовуються колодки:

- основні /затяжні/,

- допоміжні / опоряджувальні/.

Основні колодки використовують для надання верху взуття об’ємної форми обтяжно-затяжним або беззатяжним /внутрішнім/ способами формування.

Опоряджувальні і гладильні колодки призначені для охорони взуття від деформацій під час її обробки.

Основні колодки в залежності від технологічного призначення виготовляють:

- з металевою пластиною в п’ятковій частині;

- з металевою пластиною в п’ятково-геленковій частині;

- з металевою пластиною в носочній частині до перерізу 0.9Д;

- з металевою пластиною по всьому сліду колодки;

- без металевої пластини.

В залежності від способу скріплення заготовок верху взуття з устілкою металева пластина по сліду колодки служить:

- при клейовій затяжці - для створення чіткої грані по контуру

сліду затягнутого взуття;

- при цвяховій затяжці і цвяховому методі кріплення підошов металева пластина потрібна для загинання вістря цвяхів та охорони стопи від можливих травм в готовому взутті.

При використанні ниткових методів скріплення заготовки верху з низом застосовують колодки без металевої пластини.

При виготовленні взуття з комбінованою затяжкою, наприклад, допельний, рантовий або клейовий методи кріплення із цвяховою затяжкою п’яткової частини застосовують колодки з металевою пластиною в п’ятковій частині.

Для укріплення високих каблуків у жіночому взутті на шуруп із середини, колодки виготовляють з скрізним отвором в п’ятковій частині.

 

4. За конструкцією основні колодки поділяються на:

- суцільні,

-з випиляним клином,

- зчленені,

- розсувні.

Суцільні колодки використовують при виготовленні взуття легкої та літньої відкритої форми. Знімання такого взуття з колодки не визкликає труднощів і тому немає необхідності у застосуванні колодок складної конфігураціі.

Колодки з випиляним клином використовують при виготовленні взуття способом зовнішнюго формування. В ціх колодках верхня частина зйомна і нсить назву клин. Випиляний клин утримується на тілі колодки за допомогою двох штифтів - упорів, які входять в гребінь колодки, один з них підпружений, в результаті чого при натискуванні на штифт останній ховається в тілі колодки.

Основним недоліком таких колодок є напруження, яке виникає по верхньому краю туфель, напівчеревиків та по сліду в геленковій частині при зніманні взуття з колодки, що може призвести до деформації країв деталей і геленка.

Зчленені колодки охороняють взуття від деформацій при зніманні його з колодки. Колодка складається із двох частин, шарнірно-з’єднаних між собою замком. За допомогою вирізу між частинами колодки на кут 35 або 55 градусів та після переміщення п’яткової частини вверх і вперед розміри колодки зменшуються і взуття без деформацій знімається з неї

Недолік - швидкий знос шарнірного з'єднання.

Розсувні колодки призначені для виготовлення взуття внутрішнім способом формування. В цьому випадку використовують заготовки об’ємного типу, формування яких виконується колодкою із середини, шляхом зміни довжини заготовки на 9 мм. Існує три види розсувних колодок:

 

 


- колодка з прямим розрізом та повздовжнім рухом частин на 9-0,5 мм

- колодка з розрізом по дузі і переміщенням передньої частини вверх по п’ятковій,

- колодка з розрізом по дузі і переміщенням п’ятково-геленкової частини вверх по передній.

Конструкції допоміжних колодок розрізняються по формі та відрізняються від затяжних розмірами.

 

5. Для виготовлення колодок використовують різні матеріали в за­лежності від чого вони класифікуються на:

- дерев’яні - виготовлені переважно із деревини, яка мас достатню твердість

та вязкість /бук, граб/

- пластмасові - виготовляють і з поліетилену різних марок. Такі колодки

мають високу міцність при експлуатації, а також застарілі

поліетиленові колодки можна переплавляти в композиції

з первинним поліетиленом.

- металеві - виготовляють із легких сплавів сталі, вони являються

частиною конструкціі машини для формування верху

та прикріплення низу методом лиття, рідкого формування

та горячої вулканізаціі.

- комбіновані.

 

6. В залежності від піднесення п’яткової частини від опорної поверхні взуттєві колодки поділяються на декілька груп :

-без каблука

Таблиця 3 Цифрові позначення висоти каблука  

- з низьким каблуком 5, 10, 15, 20, 25

- з середнім каблуком 30, 40

- з високим каблуком 50, 60, 70

- з особливо високим каблуком більше 70

Індекс колодки

7. Форма носочної частини колодки характеризусться коефіцієнтом
   

Індекс - це коротка цифрова характеристика колодки, яка складається із п’яти знаків кожний із яких характеризує певну ознаку колодки.

1 цифра колодки позначас статевовікову групу;

2 цифра - вид взуття і цільове призначення;

3 цифра - висоту піднесення п’яткової частини від опорної поверхні;

4 цифра - форму носочної частини колодки /фасон/;

5 цифра - порядковий номер колодки в даній групі.

Індекс може доповнюватись буквами: У - уніфікована колодка, М - для модельного взуття, П - для людей з деформаціями стоп /похилого віку

Приклад. Індекс колодки 8123-У7 означає:

8 - жіноча,

1- закрите взуття /туфлі,напіічеревики/ на неутепленій підкладці,

2- на низькому каблуці /15, 20, 25 мм/,

3- вузька форма носочноі частини,

У - уніфікована,

7 - порядковий номер моделі колодки.

 

3.3 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ КОЛОДОК, ЇХ ВИР0БНИЦТВ0

1 Методи контролю колодок.

2. Побудова сліду колодки.

3. Побудова повздовжньо вертикального перерізу колодки.

4. Побудова поперечних перерізів колодки.

5. Зміна вихідних розмірів основних параметрів колодки.

6. Уніфікація форми колодок.

7. Виробництво та зберігання колодок.

 

Література: ТП.Швецова "Технология обуви" - ст. 35-39;

В.С.Макарова "Моделирование и конструирование обуви и колодок" - ст. 35-39

 

Тема виноситься на самостійне вивчення студентів.


 

4.ОСНОВИ МОДЕЛЮВАННЯ І

ПРОЕКТУВАННЯ ВЕРХУ ТА НИЗУ ВЗУТТЯ

 

4.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО МОДЕЛЮВАННЮ ВЗУТТЯ

 

1. Послідовність розробки нових конструкцій взуття.

2. Сучасні системи моделювання взуття.

3. Способи одержання розгортки колодки/УРК/.

4. Вписування УРК в систему координат та поняття про базисні лініі.

Література: Т.П.Швецова "Технология обуви" - ст.39-44;

В.С.Макарова "Моделирование и конструирование обуви

и колодок"ст. 40-63.

 

1. Основна задача взуттєвиків - скоротити шлях нової моделі взуття від ескізу до покупця. Створення та затвердження нових моделей складається із слідуючих етапів.

1 Процес проектування моделі взуття:

- складання технічного завдання,

- збір інформаціі,

- аналіз інформації у відповідності з напрямком моди,

- вибір колодки та матеріалів для проектування,

- розробка загального виду взуття - ескізу,

- затвердження ескізу технічною радою підприємства,

- розробка креслень і деталей,

- техніко-економічна характеристика моделі,

- підбір матеріалів,

- нагляд за складанням заготовки верху та внесення необхідних корективів в

креслення,

- нагляд за формуванням заготовки на колодці та внесення необхідних

корективів в креслення,

- повторення експерименту /при необхідності/,

- проведення попередніх іспитів /оцінки/ експериментальних зразків.

2 Процес затвердження нових моделей взуття:

- розглядання готового зразка на технічній раді підприємства,

- уточнення техніко—економічних показників,

- оформлення карти кольорів для кожної моделі з урахуванням модної гами,

призначення та попиту,

- затвердження зразка-еталону взуття нової моделі на художньо-технічній

раді вищих органів.

3 Процес впровадження нових моделей у виробництво:

- участь в промисловій ярмарці,

- складання графіку впровадження моделей на рік,

- відпрацювання оптимальних розмірів деталей в результаті повторення

експериментів по складанню заготовки та формуванню взуття,

- уточнення техкніко-економічних показників /визначення кінцевої

матеріаломісткості і трудомісткості моделі/,

- серійне розмноження шаблонів деталей моделі,

- підготовка документації для виготовлення різаків,

- перевірка певної кількості пар взуття, виготовлених у виробничих умовах,

- впровадження нової моделі у виробництво під наглядом модельсра

і технолога.»

 

2. Існує п’ять основних систем моделювання сучасного взуття:

1. Графічна система

2. Копіювальна система

3. Копіювально-графічна система

4. Система жорсткої оболонки

5 За допомогою ЕОМ

Графічна система - за основу системи приймають дані обміру стоп та колодок. При цьому креслення мас вигляд нанесених допоміжних ліній під визначеними кутами, на яких відкладають відрізки, встановлені для кожного розміру на основі практичного досвіду модельєра та даних обміру. Всередині отриманого контуру викреслюють деталі моделі з припусками під затягування, шви та обробку. Недоліки: - неможливе врахування конкретної форми та розмірів ко­лодки ,

-необхідне корегування деталей за допомогою постійних

експериментів.

Копіювальна система - створена А.Келлсром, та передбачас отримання деталей у вигляді копій з малюнку на колодці за допомогою кальки та без побудови робочого креслення. При цьому, ескіз моделі відтворюють на колодці, з кальки вирізають деталі приблизні за формою, але більші за розміром. Вирізані деталі закріплюють на колодці резиновим /НК/ клеєм і переносять на них лініі деталей моделі, відображеної на колодці. Після цього кальку знімають з колодки, наклеюют на тонкій папір та вирізають з припусками під затяжку і шви.

Ця система використовується частіше для взуття ремінцевого і відкритого типу

Переваги: - наглядність деталей асиметричної форми,

- використання недифіцитних матеріалів.

Недоліки: - трудомісткість отримання копій деталей,

- неможливість використання для закритого взуття з високими берцями,

- швидкий знос колодки.

Копіювально-графічна система - передбачас копіювання бокової поверхні колодки та графічну побудову деталей моделі.

Етапи моделювання за цією системою: спочатку необхідно зняти копію бокової поверхні колодки; потім отримати умовну розгортку колодки /УРК/; далі вписати УРК в прямокутну систему координат, нанести базисні лініі, які відповідають положенню анатомічних точок стопи, відмітити контрольні точки та провести допоміжні і контрольні лініі, приступити до побудови контурів моделі.

Переваги: - по цій системі можуть працювати модельсри з малим досвідом,

- враховуються анатомічна будова стопи і розміри колодки.

Недоліки: - можливе відхилення від художнього задуму.

Система жорсткої оболонки - передбачає копіювання бокової поверхні "одягнутої" колодки методом жорсткої оболонки та індивідуальний метод сплощення отриманої оболонки для різних типів заготовок верху взуття. Креслення моделі виконують шляхом корегування перенесеного з оболонки малюнка моделі з урахуванням технологічних нормативів і деформації деталей при формуванні заготовки на колодці, які визначаються розрахунковим методом. Для виконання малюнка деталей моделі на об’ємну оболонку наносять допоміжні лініі через анатомічні точки стопи.

Переваги: - можливість отримання уявлення про естетичні, технологічні і споживацькі властивості нової моделі по малюнку на оболонці,

- врахування анатомічної будови стопи.

Недоліки: - рекомендується використовувати систему при розробці моделей для автоматичних ліній, високомеханізованих потоків та агрегатів.

- застосування дорогих матеріалів для оболонки.

За допомогою ЕОМ /електронно обчислювальних машин/ - для створення та функціонування системи автиматизованного проектування /САП/ необхідно мати різноманітні види забезпечення, в тому числі систему класифікації і кодування, нормативно-довідникову документацію, довідниково-інформаційні відомості та банк графічних даних. Отримана велика кількість класифікаційних ознак для заготовок верху взуття дозволяє сформувати геометричний образ виробу шляхом розробки математичнії моделі верху. Ця інформація про модель зберігається в пам’яті ЕОМ і при першій необхідності може бути використана. На графічному обладнанні ЕОМ можна отримати креслення деталей моделі взуття.

Переваги: - можна проектувати як типові так і нетипові конструкції,

-добре пов’язані між собою процеси художнього та технічного проектування.

- підвищення продуктивності праці модельєрів,

- скорочення строків впровадження у виробництво взуття нового асортименту.

 

3. Питання виноситься на самостійне вивчення студентів.

 

4. Основою проектування креслень моделей верху взуття по копіювально-графічній системі служить умовна розгортка бокової поверхні колодки /УРК/, яку необхідно вписати в систему координат.

Для вписування УРК в систему координат, необхідно побудувати вісі ОХ та ОУ на яких визначають положення точок:

Вк - висота каблука задана індексом /або документацісю/ колодки,

Вк- сумарна товщина деталей по сліду колодки в п’ятковій частині,

ВкВк'= 5-8мм і залежить від методу кріплення, У взутті рантового методу кріплення величина ВкВк’ менше, ніж у взутті клейового методу, так як у взутті рантового методу кріплення відсутня напівустілка, а у взутті сандального методу кріплення ВкВк' дорівнюс О

П - середина пучків, визначасться за формулою ВкЛ= 0,62-Lр,

де Lр - довжина УРК.

Далі УРК встановлюють нижнім п’ятковим кутом в т.Вк’, а найбільш виступаючий нижній контур УРК повинен торкатись т.П. Утримуючи в такому положенні розгортку її обводять пунктирною лінією.

Нанесення базисних ліній. Для побудови контурів основних деталей необхідно нанести на розгортку базисні лініі, які визначають положення деталей по відношенню до окремих ділянок стопи. Базисні лініі - це проекції поперечних перерізів стопи, які проходять через найбільш характерні анатомічні точки.

Ііснус п’ять базисних ліній, які відкладаються від найбільш випуклої точки п’яткового контуру УРК. Відстань-до базисних ліній визначасться відповідним коефіцієнтом в залежності від довжини УРК.

0,23 Lр Зовнішня щиколотка Оріснтир для правильної побудови верхньої лініі берців повідношенню до стопи та гомілки
0,41 Lр Згин стопи Орієнтири положення передньої лінії берців
0,48 Lр Середина стопи
0,68 Lр Внутрішній пучок Орієнтир для побудови верхнього контуру союзки
0,78 Lр Кінець п’ятого пальця Орієнтир для побудови носка

 

 

Щоб нанести базисні лініі, на кресленні проводять допоміжні вісі координат:

О’Х’ - проходить через т.Вк' і т.П;

С’У’ - проходить через найбільш випуклу точку п’яткового заокруглення УРК, перпендикулярно осі О'Х'.

Розраховані величини базисних ліній відкладають від т. 0' по осі О'Х' і через ці точки встановлюють перпендикуляри до осі О'Х, які проводять до перетину з верхнім контуром розгортки.

Нанесення контрольних і допоміжних ліній. Ці лініі наносять для правильної побудови контурів деталей верху.

По лініі п’яткового заокруглення УРК відкладають точки:

Вз - висота задинки, Вз=0,15N + 12,5 ;

Вн/ч - висота напівчеревика, Вн/ч=0,15N+ 25,5 /N - розмір взуття/. На У базисній відмічають точку А, яка ділить У базисну лінію, обмежену контурами розгортки, пополам. Точки Вз і Вн/ч з’єднують з т.А і отримують контрольну лінію ВзА та допоміжну лінію Вн/чА.

Допоміжну лінію СК отримують з’єднавши точки: С - яка знаходиться на перетині іУ базисної з верхнім контуром розгортки, К - яка знаходиться на перетині Ш базисної з нижнім контуром розгортки. Лініі:

ВзА - являється орієнтиром для побудови задинки,

Вн/чА - є орієнтиром для побудови верхнього канту берців напівчеревиків,

СК - визначає максимально допустиме положення точки поглиблення союзки в моделі з настрочними берцями.

Точку поглиблення союзки /точка закріпки/ Г визначають на ліні ОК. Спочатку знаходять точки б і б', де Сб =1/2 /СК/, Сб' = 1/3 /СК/, а т.Г знаходиться на. середині відрізка бб'.

Встановлення припуску на затяжку. Величина припуску на затяжку залежить від способу формування, конструкції заготовки, властивосте і товщини іі деталей, методу кріплення низу, обладнання та ін.

Параметри затягувального пругу відкладають від нижнього контуру УРК в носочній частині /по довжині і ширині/, в пучках, геленковій та п"ятковій частинах.

 

Розрахунок припуску під строчку при настрочному шві .

Припуск під строчку при настрочному шві розраховують з урахуванням:

- кількості строчок,

- відстані між строчками та від краю деталі,

- наявності перфорації та іі діаметра,

- відстані останньої строчки до спущенного краю,

- величини спускаємого краю.

При наявності перфорації строчка повинна проходити від іі краю на відстанні не менше 0,8- 1 мм. Відстань строчки від краю деталі із штучних та текстильних матеріалів повинна бути більшою, аніж від краю деталей із натуральної шкіри. Строчка не повинна проходити по спущенному краю, щоб при формуванні заготовки верху взуття запобігти розриву матеріалу.

Нормативи, прийняті взуттєвою промисловістю.

Відстань мм

-першої строчки від краю деталі, що настрочується:

із натуральної шкіри 0,8-1

і з штучної шкіри 1,5-2

-між суміжними строчками:

без перфорації 1 - 4

з перфорацісю діаметром D D+ і,6

останньої строчки до спущеного

краю нижньої деталі 0,8-1

-ширина спущеного краю нижньої деталі 3-4

із збільшенням відстані строчки від краю та відстані між стро­ками, міцність шва збільшується, але при цьому збільшується витрата матеріалу і погіршується вигляд шва у взутті. У модельному взутті із м’яких еластичних та тонких матеріалів відстань строчки від краю деталей, що настрочуються скорочується до 0,5 мм, а між строчками -до 0,8 мм. При цьому кількість стібків на 1 см строчки збільшується до 8 - 9, що покращує зовнішній вигляд взуття.

Крім перерахованих факторів на припуск під строчку при настрочному шві впливають товщина матеріалів та характеристики обладнання.

 

Встановлення припусків на обробкудеталей верху взуття

Всі видимі краї зовнішніх та внутрішніх деталей верху взуття повинні бути оброблені одним із існуючих способів в залежності від призначення взуття, матеріалу та положення деталей на стопі: загинання, виворітка, відсічка, обрізка, окантовка, обжиг, горяче формування, обробка токами високої частоти та ін.

Для покращення зовнішнього вигляду зовнішні краї деталей верх; модельного взуття із всіх матеріалів повинні бути оброблені взагин Але по домовленістю із споживачем допускасться обробка зовнішніх країв детатей верху модельного взуття /окрім взуття з верхом із лаку, замши, велюру, шевро та шкір білого кольору/ способом гарячого формування, а деталей складних конфігурацій - в обрізку з обробкою видимого краю по зразку. Краї деталей із штучних шкір та лаку на нетканній основі та із синтетичних шкір допускасться обробляти в обрізку з фабруванням країв деталей або обробляти іх оплавленням токами високої частоти, а також тепловим способом.,

Передні та верхні краї деталей верху із штучної замши, лаку або із штучної шкіри на текстильній основі повинні оброблятись взагин, окантовку, виворіжку, токами високої частоти та тепловим способом, інші краї допускається обробляти в обрізку або відсіканням.

Деталі верху із текстильних матеріалів повинні бути оброблені взагин, виворітку, окантовку. Деталі верху із текстильних матеріалів просочених поліамідним розчином на нетканній голкопробивній основі, допускається обробляти в обрізку, токами високої частоти та тепловим способом.

Краї підкладки повинні бути оброблені в обрізку, виворітку і не повинні виступати за краї верху.

Розміри припуску на обробку видимих країв, деталей верху взуття, мм

- загинання:

типове 3,5-4

уширене 5-6

- обжиг 0,5

- горяче формування 1-1,5

- виворітка:

типова 4,5-5

уширена 6

- обрізка:

типова 2

з піднуренням 3,5 - 4

 

5. РОЗМІРНО - ПОВНОТНИЙ АСОРТИМЕНТ ВЗУТТЯ

 

5.1. РОЗРАХУНОК РОЗМІРНОГО АСОРТИМЕНТУ

1. Поняття про розмірний асортимент взуття.

2. Теоретичні основи побудови розмірного асортименту взуття для дорослого населення і дітей.

3. Виробничий і торговий розмірні асортименти взуття.

4. Поняття про повнотний асортимент взуття.

 

Література: В.М.Ключникова, Т.С.Кочеткова і др. "Практикум по конструированию изделий из кожи" - ст. 325 - 334.

 

 

1.2. Для повного забезпечення населення взуттям по розмірам і повнотам взуттєва промисловість повинна випускати його в певному розмірно-повнотному асортименті.

Розмірним асортиментом називають співвідношення у відсотках виробів по розмірам в партії.

Так як розмір взуття дорівнюю довжині стопи, тому в основу методу побудови розмірно-повнотного асортименту взуття покладена закономірність розподілення стоп по довжині, виражена законом нормального розподілення, який може бути виражений кривою норматьного розподілення.

Для використання закону нормального розподілення необхідно знати середню довжину стопи М для того або іншого колективу і величину середньоквадратичного відхилення довжини стопи /характеризує, в якій мірі стопи різної довжини близько розташовані біля стопи середньої довжини/ = 10,3-12,2 мм. Межі коливань дозволяють прийняти = 11 мм для любої групи населення.

Середня довжина стопи неоднакова для різних груп населення в різних регіонах. Наприклад: в Якутії середня довжина стопи чоловіків дорівнює 256 мм, в С.Петербурзі - 260 мм, в Київській обл. - 267 мм.

Знаючи М можна підрахувати розподілення стоп по довжині для кожного географічного району.

Так як підрахунок розмірного асортименту за рівнянням або кривій нормального розподілення доволі складний, були розроблені спеціальні таблиці, які дають можливість на основі середньоарифметичної величини стопи встановити розмірний асортимент. Для цього підраховано декілька рядів нормального розподілення при =11 мм.

Проведемо розрахунок розмірного асортименту, коли інтервал між суміжними розмірами дорівнює 5 мм, а середня довжина стопи являється числом, рівним розміру /наприклад, 270 мм/. Прийнявши за середній розмір № значення середньої довжини стопи, отримаємо:

 

Розмір взуття мм №-25   №-20   №-15   №-10   №-5   №   №+5   №+10   №+15   №+20   №+25   Всього
Кількість пар, %

Частіше середній № взуття не завжди являється цілим числом і розташований між двома розмірами. Наприклад, середня довжина стопи: 262 мм, тоді при виборі ряду розподілення номерів в першій вертикальній колонці знаходять № з необхідними десятими долями - №+2 , та приймають ряд, розташований проти цієі графи.

Розроблені таблиці типового розмірного асортименту при = 11мм

Таблиця Типовий розмірний асортимент при =11 мм на 100 пар:

 

Середній розмір + відхилення від цілого розміру, мм Розподілення розмірів на 100 пар
№-25 №-20 №-15 №-10 №-5 №+5 №+10 №+15 №+20 №+25 №+30
№+0
№+0,5 7,5 15,5 16,5 11,5
№+1 3,5 10,5 8,5 4,5
№+1,5 6,5 14,5 19,5 11,5 4,5 1,5
№+2 0,5 9,5 19,5 1,5
№+2,5 0,5 5,5 9,5 13,5 13,5 9,5 5,5 0,5
№+3 1,5 19,5 9,5 0,5
№+3,5 1,5 4,5 12,5 19,5 14,5 6,5
№+4 4,5 8,5 10,5 3,5
№+4,5 11,5 16,5 15,5 7,5
№+5

 

Розрахунок розмірного асортименту

для дітей.

У дітей одного віку стопи по довжині, також як і у дорослих, розподіляються згідно із законом нормального розподілення. Але окремого розмірного асортименту для кожного віку немає. Розмірний асортимент для дітей створюсться за прийнятими в промисловості групам дитячого взуття, в які включені діти декількох віків. Тому розраховують один розмірний асортимент взуття для дітей декількох суміжних вікових груп, ГОСТ 111373-88 пропонує слідуючий розподіл дитячого взуття за розмірами.

 

Таблиця Розподілення взуття за розмірами

 

Рід взуття Група Розмір взуття, мм Вік, роки
Пінетки 95-125 0,5-1
Для ясельного віку 105-140 1,5-2
Малодитяча 145-165 2,5-3,5
Дошкільна 170-200 4,5-7,5
Для школярів дівчат 205-240 8-11,5
Дівчача 225-260 12-14,5
Дляшколярів хлопців 205-240 8-11,5
Хлопчача 245-280 12-15

 

3.Розмірний асортимент, розрахований на 100 пар, прийнято називати торговим розмірним асортиментом.

На основі обліку продажу взуття по розмірам можна встановити середній розмір взуття,що реалізується. Для цього достатньо одержати дані про продаж 3000 пар взуття кожного виду. На основі середнього розміру та середньоквадратичного відхилення можна підрахувати розмірний асортимент взуття для продажу (викортстовуючи спеціальні таблиці).

Взуттєві фабрики виготовляють взуття одного й того ж артикулу для декількох районів, які мають різноманітний асортимент. Тому виробничий розмірний асортимент- це асортимент, який складається з усіх торгових розмірних асортиментів, по яким комплектується взуття для певних районів. Особливістю виробничого розмірного асортименту є те, що він часто змінюється у відповідності із зміною складу регіонів замовників та кількості пар, що планується на даний інтервал часу.

Щоб побудувати виробничий розмірний асортимент, в одну таблицю вписують торгові розмірні асортименти кожного із районів поставки. Кількість пар кожного розміру множать на кількість пар, яку необхадно поставити в кожний із регіонів. Потім складають загальну таблицю асортиментів кількості пар, передбачених до випуску цехом. Сумують кількість кожного розміру взуття і одержують загальний розмірний асортимент для цеху, який перераховують на передаточну партію. Якщо фабрика постійно випускає взуття для одного регіону, можна використовувати торговий розмірний асортимент в якості виробничого.

 

 

4. Стопи мають при одній і тій же довжині різні розміри ширини та обхвату. Розподілення стоп за цими ознаками також підлягає закону нормального розподілення.Тому крім розмірного розраховують і повнотний асортимент взуття.

Так як повнота взуття возначається обхватом стопи на рівні головки п’ятої плюсневої кістки, в основу розрахунку понотного асортименту покладене групування стоп за додатковими типами. Підраховують забезпечення населення взуттям раціональних розмірів привведенні трьох повнот з інтервалом 8 мм по обхвату в пучках між суміжними повнотами. При цьому рекомендується виготовляти взуття вузької повноти- 10%, середньої- 60%, широкої -30%.

Відхилення розмірів стоп у дітей по обхвату від середнього значеня в 1,5 рази менше, ніж у дорослого населення, тому достатньо виготовляти дитяче взуття двох повнот.

В останні роки для розрахунку розмірно-повнотного асортименту широко використовують ЕОМ

 


Читайте також:

  1. Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи.
  2. Основні патологічні відхилення в будові і функціях стопи




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні патологічні відхилення в будові і функціях стопи | СТРУКТУРА І ПОСЛІДОВНІСТЬ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.027 сек.