Державне регулювання та стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності

Ефективність науки і техніки держави величезною мірою залежить від правильного вибору, оцінки й впровадження інновацій. Найбільш важливі науково-технічні новинки можуть бути впроваджені тільки за централізованої підтримки держави. Досвід такої підтримки державою підприємств, які освоюють значні науково-технічні нововведення, що потребують чималих інноваційних затрат капіталу, широко відомий у практиці розвинених країн. Так витрати на науку в США за останні роки складали 2,6 – 2,8 % ВВП. Частка фінансування науки у ВВП в Україні становить близько 1,1%, з них тільки 0,3% – бюджетні кошти. Необхідність здійснювання інноваційної діяльності виникає на всіх рівнях управління економічною діяльністю.

Характеристика рівнів економічної діяльності, запропонована російськими вченими зведена до табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Характеристика рівнів інноваційної діяльності

Рівень інноваційної діяльності	Основні характеристики
Нано	Інноваційна діяльність на рівні конкретної людини. На ньому відбувається основний етап отримання знань, а також інвестування у наукомістку сферу шляхом купівлі товарів і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності та задоволення власних потреб
Мікро	Інноваційна діяльність, здійснювана одним підприємством: розробка, випуск наукомісткої продукції, надання послуг по забезпеченню інноваційного процесу
Мезо	Інноваційна діяльність, здійснювана групою підприємств на рівні мережевих або корпоративних структур переважно в межах однієї держави
Макро	Інноваційна діяльність, здійснювана в межах однієї держави або її частини, інституціональну основу якої складає державна інноваційна система
Гіпер	Інноваційна діяльність, здійснювана об’єднаними національними (державними) системами ( ЕС, США) , транснаціональними корпораціями
Глобальний	Отримання і розповсюдження нових знань на рівні глобальних неформалізованих (фундаментальна наука) та формалізованих (Інтернет) мереж

Найбільш пріоритетними напрямками державної підтримки в Україні є:

- сфера наукового розвитку – фундаментальна наука; прикладні дослідження й технології; вища освіта, підготовка та перепідготовка наукових кадрів; розвиток наукових засад розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки; наукове забезпечення вирішення проблем здоров’я людини та екологічної безпеки; система інформаційного та матеріального забезпечення наукової діяльності;

- сфера технологічного розвитку – дослідження і створення умов для високопродуктивної праці та сучасного побуту людини; розроблення засобів збереження й захисту здоров’я людини , розроблення ресурсо-, енергозберігаючих технологій; розроблення сучасних технологій і техніки для електроенергетики, переробних галузей виробництва, в першу чергу агропромислового комплексу, легкої та харчової промисловості;

- сфера виробництва – формування наукоємких виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інноваційних структур (технопарків, інкубаторів тощо); створення конкурентоспроможних переробних виробництв; технологічне та технічне оновлення базових галузей економіки держави; впровадження високорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, реалізація яких може забезпечити якнайшвидшу віддачу і започаткувати прогресивні зміни в структурі виробництва та тенденціях його розвитку;

- сфера фінансово-банківської діяльності – стимулювання створення спеціалізованих інноваційних банків, а також фондів довгострокового кредитування функціонуючих комерційних шляхом встановлення відповідних пільг з оподаткування коштів, що інвестуються для досягнення технологічних змін; диференціація ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямків використання ресурсів шляхом зниження в разі їх довгострокового кредитування високотехнологічних проектів, і підвищення в разі вкладання коштів у високоприбуткові операції фінансового ринку; створення системи пільгового рефінансування комерційних банків, які надають пільгові кредит для реалізації інвестиційних проектів щодо розроблення і впровадження високотехнологічного обладнання та іншої інноваційної продукції; запровадження спеціального порядку створення інноваційних асоціацій, які є інвестиційно-виробничими об’єднання юридичних та фізичних осіб, що беруть участь у здійсненні інноваційного проекту та випуску нової конкурентоспроможної продукції; запровадження державної системи страхування ризиків інноваційної діяльності за рахунок спеціально створеної страхової компанії.

Самим ефективним важелем державного стимулювання інноваційної діяльності є створення особливого податкового та митного режиму.

Зокрема, впродовж строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту і за умови, що виконання проекту розпочато не пізніше вісімнадцяти місяців від дати його державної реєстрації, оподаткування об’єктів інноваційної діяльності здійснюється у порядку, за яким 50 відсотків податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних із виконанням інноваційних проектів, і 50 відсотків податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розповсюдженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.

Необхідні для виконання пріоритетного інноваційного проекту, яким передбачається випуск інноваційного продукту, щодо якого прийнята постанова Кабінету Міністрів України про його особливу важливість, сировина, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробляють в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Отже, ефективне відтворення, розвиток й використання науково-технічного потенціалу країни, впровадження сучасних технологій, виробництво нових видів конкурентноздатної продукції можливе тільки за умовами державної підтримки та проведення зваженої інноваційної політики уряду України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.	\|	Концепція державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності (2011-2015 роки).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.