Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лекція 3. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм

 

Світова криза примусила серйозно задуматися щодо вірності світоглядного і теоретичного фундаменту, на якому побудовано сучасну світову економіку. Економічний детермінізм, раціоналізм, індивідуалізм, що став основою сучасних моделей економіки, показав свою істинну сутність. І зараз перед вченими і практиками стоїть життєво важлива задача вибору шляху розвитку як світової, так і національних економік. Особливо значуща вона для тих країн, які в ситуації кризи опинилися на самих невигідних позиціях. До них, на жаль, відноситься і Україна.

Проте, світова криза лише підштовхнула те, що дозрівало в надрах деформованої економіки (аморальної і непрофесійної). Вона, за суттю, є кризою світоглядною і культурною. Згідно П. Сорокіну її можна назвати кризою чуттєвої культури – культури, в якій головною цінністю є чуттєвий, матеріальний світ, а духовно-моральні цінності визнаються лише заради вигоди. Це криза цінностей і ідей раціоналізму і індивідуалізму, гедонізму і утилітаризму, релятивізму і емпіризму, антропоцентризму і споживання. На них будувалася західна цивілізація, у тому числі наука і економіка, вони стали основою англосаксонської соціально-економічної моделі, яка за своєю етичною суттю є аморальною. Вона і стала базовою основою сучасної світової економіки. Цю модель упроваджують і в українській економіці, втім вона придбала у нас свої «національні» особливості, її можна називати кланово-олігархічним капіталізмом і за своєю сутністю вона аморальна. Чи є альтернатива? Так, вона, на щастя, ще існує – це модель духовно-моральної економіки (соціально-економічної системи).

Соціально-економічна система (СЕС) – це цілісна сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних і економічних інститутів (суб'єктів) та відносин щодо розподілу і споживання матеріальних і нематеріальних ресурсів, виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.

Соціально-економічна система неминуче локалізована в економічному часі і просторі, а також по відношенню до її альтернативних варіантів. Вона має певні історичні, географічні, етнічні, духовні, політичні і економічні межі. Це у свою чергу означає, що вона може утілюватися в конкретних державно-політичних утвореннях або у формі інших, менших по масштабу, суспільно-господарських організацій. Таким чином, окреме підприємство, галузь (сукупність взаємозв'язаних підприємств) також можна розглядати як соціально-економічну систему. У міру посилення ефекту глобалізації як соціально-економічну систему правомірно розглядати все людство.

Головна цінність і мета економіки, вектори та орієнтири її розвитку втілюються у вирішенні основної моральної дилеми економіки: «мораль і (або) прибуток», що означає теоретичну і практичну відповідь на питання про те, як забезпечити прибутковість при дотриманні моральних норм і який вектор (цінність) вибрати в якості домінанти розвитку. Якщо поле економічної діяльності представити в системі координат, де віссю абсцис представлено функцію прибутку (рентабельності), а віссю ординат – функцію моральності (моральних норм), ми отримаємо чотири поля; у кожному з них окремі суб'єкти господарювання можуть вести себе по-різному, але в системі в цілому домінує якийсь один принцип (рисунок 3.1) [44].

Перше поле характеризується домінуючим прагненням суб'єктів системи і системи в цілому отримати достатній прибуток при дотриманні моральних норм. Друге – тим, що головним є дотримання моральних норм, прибуток не виключається, але передбачається його нульовий рівень і навіть збиток. У цьому випадку можна говорити або про діяльність, яка спочатку неприбуткова і повинна фінансуватися ззовні, або про аскетичне монастирське господарювання, чи про тимчасову ситуацію у господарюванні. Два верхніх поля являють собою духовно-моральну економіку.

Знизу ми маємо поле аморальної економіки, економіки, в якій моральні норми порушуються заради прибутку. Механізм дії цієї системи заснований на перекачуванні ресурсів та капіталів від одних суб'єктів економічної діяльності (фізичних, юридичних

 


 
 

 

 


Рисунок 3.1 – Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм


осіб або держав) до інших. Методи (важелі) цього перекачування досить прості за змістом, але їх конкретне наповнення і витонченість застосування модифікується в залежності від обставин, що змінюються. Ось ці важелі: експлуатація народу та природних ресурсів; фінансові та правові спекуляції; використання неповної інформованості народу, правової, політичної, економічної неграмотності; маніпуляція громадською думкою з використанням методів ведення інформаційної війни, у тому числі впровадження помилкових теорій і міфізація суспільної свідомості, використання потенціалу довіри; силовий тиск або пряме застосування сили. Аморальна економіка (СЕС) може проявлятися у двох варіантах (третє і четверте поле): коли у якості експлуатованих виступає власний народ, ресурси і економіка в цілому, тоді ми маємо справу з полем три, та коли експлуатованими є чужі країни і народи – це четверте поле.

Третє поле характеризується тим, що в системі в цілому при недотриманні моральних норм не буде і позитивного економічного результату. Це закономірно для будь-якої аморальної системи, але проявляється не відразу. У цьому полі окремі особи і групи осіб, діючи в своїх особистих інтересах, прагнуть до максимального збагачення, не звертаючи уваги на те, що відбувається із системою в цілому. Це прагнення і дія дуже часто характерні як для осіб, що стоять при владі, так і для тих, що прагнуть до неї. Вони призводять в результаті з одного боку до утворення олігархічних кланів, які діють у власних інтересах всупереч інтересам суспільства і взагалі раціональним принципам збереження системи, а з іншого – до копіювання дій іншими господарюючими особами залежно від їх культурно-морального розвитку. Дія створеного механізму в кінцевому підсумку призводить до величезного збагачення одних і бідності інших, соціального і майнового розшарування, суб'єкти господарювання знищуються, економіка знекровлюється за рахунок вивезення ресурсів, капіталу, і як наслідок, кредитів у міжнародних фінансових організацій, відбувається відплив інтелектуального капіталу. У цілому в країні з такою системою ми спостерігаємо повне руйнування економіки, дестабілізацію суспільства, моральний хаос при дуже, поки що успішній, діяльності окремих олігархічних кланів. Соціально-економічна система, розташована у третьому полі, в результаті орієнтації державної системи (в особі конкретних державних чиновників), а також, як наслідок, і більшості суб'єктів господарювання на аморальні принципи, у поєднанні з непрофесійними підходами в результаті зазнає повного економічного краху. Непрофесіоналізм, звичайно, грає чималу роль у руйнуванні, втім головна домінанта – аморальність. Коли розвалиться система – питання часу, що залежить від накопичених матеріальних і нематеріальних запасів, дій ззовні, бажання і дій (небажання і бездіяльності) щодо зміни ситуації. Описана модель – це аморальна економіка кланово-олігархічного типу, яку, на жаль, ми на сьогоднішній день маємо в Україні.

В четвертому полі при прагненні отримати прибуток суб'єктами і системою також порушуються моральні норми, але система живе достатньо тривалий час, оскільки вона використовує переважно не свої, а чужі ресурси. Це – модель західної економіки, англосаксонської ліберальної СЕС. Маючи раціональний склад розуму, західні теоретики, політики і великі бізнесмени давно зрозуміли: експлуатація власного народу не може призвести ні до чого доброго. Великий бізнес обожнює політичну стабільність, не полюбляє соціальних конфліктів. До того ж західні менеджери зрозуміли, що найкращий результат наймані працівники даватимуть, по-перше, при забезпеченні високої заробітної плати і нормальних умов праці, а, по-друге, при активізації їх соціального потенціалу, забезпеченні довіри і справедливості, законності і порядку у власній державі. Тому від ідеї явної експлуатації власних трудових і природних ресурсів на Заході вже давно відійшли. Уряди розвинутих країн піклуються про майбутнє власної нації. Про це свідчать високі показники якості життя населення. Але питання полягає в тому, за рахунок чого протягом останніх десятиріч благоденствувала західна економічна система. Щоб відповісти на нього, достатньо звернутися до даних, що характеризують економіку США як втілення англосаксонської СЕС, а також до механізму, що пояснює принцип дії віртуальної світової економіки.

Втім, нам необхідно зрозуміти сутність іншої системи – духовно-моральної СЕС.


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  6. III етап. Системний підхід
  7. IV. Розподіл нервової системи
  8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  10. IV. Філогенез кровоносної системи
  11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
  12. POS-системи




Переглядів: 655

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цивілізаційний (соціокультурний) вимір господарювання | Публічне адміністрування як системне явище

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.