Духовно-моральна СЕС склалася на основі християнського світогляду і була втілена в межах православної соціально-економічної моделі.

Концепція духовно-моральної СЕС

Історія економічного розвитку та філософсько-економічної думки свідчить про те, що окрім такого розуміння економіки та реальної економічної моделі – хрематистики – існує й інший тип соціально-економічної системи – духовно-моральна СЕС.

Згідно з християнським світоглядом людина – духовно-тілесна істота. Сенс її життя розкривається лише в духовному вимірі. Всі земні умови її існування, в тому числі господарські, кінцеві і мають служити лише для того, щоб людина могла стати спадкоємцем вічного життя. Людина має не тільки тіло, а й розумну душу і вищу силу – дух. Відповідно, її потреби представлені потребами тілесними, душевними та духовними. Тілесні потреби – це потреби матеріальні (фізіологічні) і потреби в безпеці. Потреби душі, у відповідності з силами душі (розумова, чуттєва, вольова), це потреби: у придбанні знань про світ; творчій самореалізації; в отриманні радості, любові, щастя; реалізації себе, в тому числі через працю; в спілкуванні, розумінні, в необхідності бути корисним іншим, потреба в дії. Вищі потреби людини – це потреби духовні, без реалізації їх людина втрачає істинний сенс життя, не може розкрити повноцінно свою людську сутність і своє призначення. Духовна сила в людині – це сила створююча, перетворююча та організуюча, сила, яка об'єднує і дисциплінує. Духовні потреби проявляються в прагненнях до: дисципліни розуму, серця і волі (людина прагне до цілісності думок, почуттів, вчинків, до вибору духовно корисного для себе і оточуючих і подолання некорисного); набуття влади над нижчими бажаннями та побудови свого ціннісного світу, а значить і вчинків у відповідності з ієрархією (Бог, Вітчизна, ближній, Я); абсолютних цінностей і в незадоволеності всім відносним і земним; в прагненні до повноти, Божественної досконалості, спілкування з Богом. Також вони проявляються як творча сила, що створює себе і навколишній світ, як потреба жити по совісті, потреба жертовної любові до ближнього, до Бога. Сенс життя людини – успадкування Царства небесного, а весь її земний шлях, в тому числі господарська діяльність, це своєрідний «випробувальний полігон», часові умови, в яких людина повинна навчитися вірити, любити, прощати. І ці умови творить сама людина. Навколишній світ і господарську діяльність вона створює за своїм образом і подобою. І господарський світ, створений людиною, повинен, принаймні, не заважати досягненню головної її мети, а краще, якщо він буде сприяти цьому.

Християнська теологія стала фундаментом кількох напрямків наукової думки. Це східнослов’янська філософсько-економічна школа (кінець ХІХ – початок ХХ століття), дослідження А. Ріха, об'єднані в фундаментальну працю «Господарська етика» [74], сучасна німецька школа економічної етики.

Якщо фундаментом світогляду є християнський світогляд, система цілей економіки буде виглядати наступним чином (рисунок 4.1).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання	\|	Духовно-моральна соціально-економічна система – це найвищий тип ведення господарства та укладу соціального організму, якому відповідає православна соціально-економічна модель.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.