Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Виробничі потужності та ефективність їх використання у будівництві

Виробнича потужність будівельної організації – це максимально можливий обсяг будівельно-монтажних робіт за одиницю часу при повному використанні будівельних машин і механізмів (включаючи залучені) з урахуванням застосування передової технології, поліпшення організації виробництва та праці, забезпечення високої якості будівельної продукції.

Виробнича потужність будівельних організацій вимірюється у вартісному виразі виконуваних будівельних або монтажних робіт. У спеціалізованих будівельних організаціях (наприклад, будівельні організації по виробництву і монтажу систем вентиляції) виробничу потужність варто розраховувати у натуральних показниках.

До виробничих ресурсів, наявність і використання яких визначає величину виробничої потужності будівельно-монтажних організацій, належить парк будівельних машин, механізмів і транспортних засобів, силове устаткування, засоби малої механізації.

Виробнича потужність, необхідна для виконання власними силами будівельної організації запланованого на відповідний рік обсягу будівельно-монтажних робіт розраховується за формулою:

, (3.18)

де Q – обсяг будівельно-монтажних робіт;

Кв.п. – плановий коефіцієнт використання виробничої потужності організації в даному році.

В свою чергу, плановий коефіцієнт використання виробничої потужності будівельної організації визначається за формулою:

, (3.19)

де В – розрахункова планова величина показника середньорічного виробітку одного працюючого, грн./чол.;

М – плановий рівень механооснащеності праці, грн./чол.;

Emax – розрахунковий максимальний показник фондовіддачі активної частини виробничих фондів.

При укрупнених розрахунках величина планового коефіцієнта використання виробничої потужності може бути прийнята у розмірі 0,8 – 0,9.

Одним із важливих питань планування виробничої програми є забезпечення її збалансованості з потужностями будівельно-монтажних організацій.

Під виробничою потужністю будівельно-монтажної організації розуміється максимально можливий обсяг підрядних робіт, який може бути виконаний нею власними силами в плановому періоді при заданій структурі робіт і найбільш повному використанні представлених в її розпорядження трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів на основі прогресивної технології, передових методів організації виробництва, праці і управління.

Проблема збалансованості обсягів підрядних робіт будівельної організації з її виробничою потужністю є актуальною на всіх рівнях управління будівництвом. Щоб привести у відповідність обсяги підрядних робіт з потужностями будівельної організації, необхідно визначити ці потужності і їх можливе нарощування впродовж року.

Досягнення високого коефіцієнта збалансованості будівельно- монтажних робіт з виробничими потужностями підрядних організацій і підприємств будіндустрії є складним завданням. Від успішного рішення цього питання залежить своєчасне введення в дію об'єктів, дотримання нормативних (договірних) термінів будівництва і ефективність виробництва в цілому.

Практика показала, що недотримання балансової ув'язки планових обсягів підрядних робіт з наявністю і можливостями розвитку виробничих потужностей будівельних організацій призводить до негативних економічних наслідків.

Для стабілізації потенціалу підрядних організацій будівельного комплексу України необхідне впровадження заходів, спрямованих на поліпшення їх фінансового становища, прискорення демонополізації та приватизації, вдосконалення організаційних форм, розвиток інфраструктури ринку підрядної діяльності. До найважливіших з таких заходів належать:

- формування конкурентоспроможного середовища, підвищення експортного потенціалу, перепрофїлювання збиткових підприємств будіндустрії на випуск більш конкурентоспроможної продукції;

- прискорення формування фондового ринку, створення комерційних страхових компаній та галузевих банків, які б дали можливість знизити імовірність ризику роботи підприємств і організацій будівельного комплексу в умовах ринку;

- зниження залежності матеріально-технічної бази будівництва від імпорту, розширення вітчизняної сировинної бази;

- реформування житлової політики, розвиток індивідуального і кооперативного житлового будівництва;

- реалізація нових підходів до організації управління на місцевому рівні в зв'язку з докорінними змінами у структурі житлового і промислового будівництва.

На виробничу потужність будівельних організацій впливає значна кількість факторів: рівень індустріалізації будівництва, технологічної спеціалізації, ступінь концентрації виробництва, коефіцієнт змінності роботи будівельної техніки. організаційні форми управління виробництвом, величина і структура основних засобів, чисельність робітників, рівень кваліфікації кадрів, стан матеріально-технічної бази тощо. Сьогодні висунено багато пропозицій щодо визначення основної складової потенціалу будівельних організацій - виробничих потужностей. У зв'язку з цим розглянемо деякі теоретико- методичні аспекти цих пропозицій.

Тимчасові методичні рекомендації з визначення і планування розвитку виробничої потужності будівельно-монтажних організацій передбачають інтегральний розрахунок її на основі машинних і трудових ресурсів. Зокрема, ними передбачається проведення таких розрахунків:

а) фактичної середньорічної виробничої потужності базового року (Мф)

(3.20)

де O^pф - фактично виконаний обсяг робіт власними силами будівельної організації в базовому (попередньому) році;

m - частка робіт виконаних механізованим способом;

К_м, К_т - коефіцієнти використання відповідно машин і трудових ресурсів, які визначаються окремими розрахунками;

б) фактичної виробничої потужності на кінець базового періоду за структурою робіт, яка склалася в попередньому (базовому) році (М_ФК)

(3.21)

де T_4k - чисельність робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах на кінець звітного року у відсотках до середньорічної чисельності;

Т_МК - технічна потужність машинного парку на кінець звітного року у відсотках до середньорічної потужності;

в) фактичної виробничої потужності на кінець базового періоду за структурою робіт планового року(М_ФКС)

Мфкс = МФК: kc, (3.22)

де k_C - коефіцієнт, який враховує зміну структури робіт за їх трудомісткістю в плановому році порівняно зі звітним роком.

Планова середньорічна виробнича потужність будівельно-монтажної організації за названою вище методикою визначається на основі розробки планового балансу виробничої потужності (М_п):

М_П = М_ФКС + АМц ± АМ_М ± АМ_Т , (3.23)

де АМ_и - приріст виробничої потужності за рахунок інтенсивних факторів;

АМ_М, АМ_т - приріст (зниження) виробничої потужності за рахунок зміни оснащеності організації будівельними машинами і чисельності робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах.

Розроблений алгоритм розрахунку потужності в описаних рекомендаціях є досить універсальним і може використовуватися організаціями різного типу незалежно від їх спеціалізації за видами робіт і типу споруджуваних об'єктів.

Разом з тим використання даної методики можливе на рівні госпрозрахункових ланок із замкнутим виробничим циклом, які мають на своєму балансі парк будівельної техніки. Окрім цього, при застосуванні даної методики виникають труднощі щодо одержання необхідної вихідної інформації про цілозмінні і внутрізмінні втрати робочого часу, відпрацьований час основними машинами. Через відсутність достовірної інформації в змінних рапортах важко розрахувати використання техніки за періодом часу і видами робіт, а також визначити чисельність робітників, зайнятих на виконанні робіт не механізованим способом.

Це в свою чергу зумовлює необхідність вдосконалення обліку використання машинних і трудових ресурсів. Застосування в розрахунках ряду параметрів вимагає спеціального обстеження для визначення їх величини, що ускладнюється організацією роботи і дає не зовсім достовірні результати. Треба також взяти до уваги, що в даних методичних рекомендаціях недостатньо обґрунтована пропорційна залежність між вартістю і трудомісткістю робіт.

У зв'язку з цим необхідне подальше дослідження питань, пов'язаних з достовірністю визначення виробничих потужностей будівельних організацій. Можливості будівельно-монтажних організацій зумовлені ефективністю взаємодії складових елементів виробництва. При цьому виробничу потужність потрібно розглядати як потенційну можливість максимального виконання обсягів робіт при найбільш повному використанні всіх факторів виробництва, застосуванні передової технології і прогресивних форм організації виробництва і праці.

Водночас специфіка будівельного виробництва така, що кожна організація навіть однієї галузевої спеціалізації має різний рівень використання своєї виробничої потужності. У зв'язку з цим доцільно розробляти нормативні і планові коефіцієнти використання виробничих потужностей, враховувати зміни структури будівельного виробництва, оцінювати можливості використання в розрахунках нормативного методу.

В окремих пропозиціях для розрахунків виробничої потужності будівельно-монтажної організації передбачається виходити з комплексного показника - виробітку в натуральних показниках, досягнутого на основних видах робіт, який відображає одночасно використання трудових і машинних ресурсів. Однак визначати виробничу потужність будівельно-монтажної організації лише на основі чисельності робітників недостатньо з причини підвищення ролі машинної техніки, - прискорення науково-технічного прогресу.

При визначенні і плануванні виробничої потужності будівельно- монтажної організації потрібно враховувати заходи для ліквідації „вузьких місць". Наявність останніх свідчить про виникнення диспропорцій у виробництві. Однак неправомірно визначати виробничу потужність на основі "вузьких місць", оскільки це значить допускати інші часткові диспропорції.

Розраховуючи виробничий потенціал будівельно-монтажних організацій, потрібно брати до уваги зміни в структурі основних засобів, оскільки вони безпосередньо впливають на виробничі можливості будівельних організацій. По-перше, поглиблення розподілу праці прискорює процес індустріалізації будівельного виробництва. Виготовлення деталей і конструкцій на заводах зменшує питому вагу вартості будівель і споруд в загальній величині основних засобів будівельних організацій.

Виділення виробництва будівельних матеріалів в окрему підгалузь позитивно впливає на структуру основних засобів будівельно-монтажних організацій. По-друге, підвищення питомої ваги активних елементів основних засобів пов'язано з подальшою концентрацією і поглибленням спеціалізації будівельного виробництва.

Правильний вибір основних факторів вимагає всебічного аналізу і вивчення економічних закономірностей, що складаються між ними. Використання сучасних методів економіко-математичного моделювання дає можливість на першому етапі знайти функціональну парну залежність між результативною ознакою у зв'язку зі зміною одного з виробничих факторів при умові незмінності всіх інших.

Розглянуті підходи не виключають можливості і необхідності проведення подальшої роботи для вдосконалення методики визначення і планування розвитку потужностей будівельних організацій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виробнича потужність підприємства, оснащеного однотипним устаткуванням, може бути визначений за формулою	\|	ПІДПРИЄМСТВ БУДІНДУСТРІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.