Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні ознаки живого

Наукові поняття в біології

Основні методи біологічних досліджень

Рівні організації живої матерії

Рівень організації живої матерії – це функціональне місце біологічної системи певного ступеня складності в загальній системі живої матерії. Виділяють шість основних рівнів організації живої матерії:

молекулярний (рівень органічних макромолекул та біополімерів, а також неорганічних речовин);

клітинний (рівень клітин одноклітинних та багатоклітинних організмів);

організмовий (рівень живих організмів);

популяційно-видовий (рівень популяцій та біологічних видів);

біогеоценотичний (рівень живих організмів, що існують на певній території);

біосферний (рівень всіх живих організмів нашої планети, що насе­ляють нижній шар атмосфери, гідросферу та верхній шар літосфери).

Методи досліджень – це способи, якими певна наукова дисципліна здобуває інформацію. До основних методів біологічних досліджень відносять:

•_ порівняльно-описовий (спостереження за біологічними об'єктами та опис особливостей їх життєдіяльності, організації, будови тощо);

експериментальний (проведення польових та лабораторних експе­риментів з метою перевірки наукових припущень, накопичення нау­кових даних);

моніторинг (довготривале дослідження);

моделювання (математичне, комп'ютерне або створення штучних моделей екосистем з метою вивчення їх поведінки та розвитку, пе­ревірки передбачуваних наслідків їх діяльності);

статистичний (статистична обробка біологічних даних).

Науковий факт – це те, що дійсно встановлено (явище, подія, структу­ра) і потребує наукового пояснення.

Гіпотеза – припущення, яке висувають для пояснення наукового факту.

Наукова теорія – підтверджена дослідженнями та практикою гіпотеза, що являє собою узагальнену систему фактів та закономірностей.

Біологічні закони – закономірності, що існують у природі незалежно від того, відкриті вони чи ні.

Основними ознаками живого є:

Обмін речовин це процеси надходження до організму речовин із зовнішнього середовища, перетворення їх в організмі та видалення з організму продуктів життєдіяльності. Обмін речовин тісно пов'язаний з обміном енергії. Перетворення речовин у живому організмі супроводжується вивільненням енергії хімічних зв'язків та переходом її в енергію механічну, теплову, електричну, енергію нових хімічних зв'язків (менш енергомістких сполук) тощо.

Живлення це процес надходження до організму речовин, необхідних для підтримання його життєдіяльності, та їх засвоєння. За способом живлення організми поділяються на автотрофні (само­стійно утворюють органічні речовини з неорганічних у процесі фотоси­нтезу або хемосинтезу) та гетеротрофні (використовують готові ор­ганічні речовини).

Дихання це сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують поглинання організмом із навколишнього середовища кисню та виділення вуглекислого газу й води. Дихання відбувається на рівні організму і кожної окремої клітини.

Ріст – це кількісні зміни в організмі, завдяки яким збільшуються його розміри, поверхня, об'єм, маса.

Розвиток – це якісні зміни в організмі під час його формування. Розрізняють два типи розвитку: індивідуальний, або онтогенез (від мо­менту зародження організму до його смерті) та історичний, або філогенез (історія розвитку організму в процесі розвитку органічного світу).

Розмноження процес збільшення чисельності особин свого виду (штаму). Розмноження буває статеве (за участю статевих клітин – гамет) та не­статеве (розмноження частинами тіла, спорами, поділом, брунькуван­ням тощо).

Рух – це зміна положення у просторі всього організму або окремих його частин. Рухи бувають активні (відбуваються із затратою власної енергії клітини чи організ­му) та пасивні (відбуваються без затрат енергії). Для тварин характерні переважно активні рухи, що відбуваються за рахунок скоро­чень м'язів. Активні ростові та тургорні рухи проявляються й у рослин (ріст кореня та пагона, накручування черешка чи вусика на опору тощо). Активні рухи у мікроорганізмів бувають амебоїдні або за допомогою джгутиків чи війок. Пасивні рухи можуть спричинятись нерівномірним набряканням колоїдів протоплазми (розкривання спорангіїв чи сухих розкривних плодів у рослин), рухом середовища життя (океанічних те­чій, річок), зсувами ґрунту, вітром тощо.

Саморегуляція автоматичне підтримування сталого стану в біологічних системах.

Розрізняють:

саморегуляцію клітини – автоматичне включення та виключення про­цесів, що підтримують нормальний стан клітини;

саморегуляцію організму – процес підтримування усього організму або окремої його функції на сталому рівні, що має захисне або пристосува­льне значення (температури тіла, осмотичного та кров'яного тиску, ін­тенсивності дихання, імунобіологічних властивостей крові тощо);

саморегуляцію біоценозу – саморегуляцію чисельності кожного виду в біоценозі, як результат взаємного пристосування видів до впливу фак­торів живої та неживої природи та антропогенного фактора.

Адаптація – пристосування організму чи його окремих органів до зміни умов навколишнього середовища. Адаптація відбувається під впливом спадковості, мінливості та природ­ного добору як процес пристосування організмів протягом поколінь до умов середовища, що змінюються.



Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  7. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  10. Аналіз однієї ознаки
  11. Артеріальний пульс, основні параметри
  12. Атрибутивні ознаки і властивості культури




Переглядів: 21899

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ | Органічні речовини клітини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.