МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Лекція 1. Систематика рослин як наука. Характеристика царства Гриби. План.Тема 8. Зміст і структура освіти з основ здоров'я, валеології та безпеки життєдіяльності Негативні тенденції в стані здоров'я підростаючого покоління, що гостро виявилися останніми роками, поставили перед навчальними закладами нові завдання. Серед них найбільш важливими стали розробка валеологічно обґрунтованої системи дошкільної і шкільної освіти, виховання у учнів потреби в здоров'я, наукового розуміння суті здорового способу життя. Валеологічно обґрунтованою можна рахувати таку систему освіти, в рамках якої на кожному етапі дозрівання особистості забезпечується реалізація базових потреб людини, оскільки в цьому випадку вона найповніше розвиває свої здібності, пізнає власну унікальність, i безпомилково самовизначається в житті і в процесі самоактуалізації, у неї мимоволі формуються основні компоненти здоров'я [1,9,50]. Вирішення проблеми неготовності індивіда застосовувати фізичну культуру, а тим більше активно розвивати її форми і напрями автори [51] бачать в перетворенні фізкультурної освіти. На думку авторів, по-перше, необхідно визначити причини, що породили сучасні проблеми і негативні явища в сфері фізичної культури; по-друге, визначити загальний напрям, що знімає або знижує рівень негативного впливу цих причин на прогресивний розвиток фізкультурної освіти; по-третє, виходячи з вибраного напряму, сформувати підходи в розробці предмету фізкультурної освіти, що є основою для творчої діяльності шкільного вчителя і, зрештою, що забезпечує фізичний розвиток підростаючого покоління. Аналізуючи загальноосвітні програми останнього десятиріччя по фізичній культурі можна відзначити однозначну тенденцію до розширення і конкретизації завдань направлених на зміцнення здоров'я школярів, формування понять про організм людини і його здоров'я і сприяння придбанню необхідного мінімуму знань в області гігієни, медицини, фізичної культури і спорту. Комплексна програма, рекомендована Міністерством освіти і науки України (2004), розроблена М.Д. Зубалієм, В.В. Деревянно, О.М. Лакізою, В.Ф. Шегімагою [51] пред'являє до уроку фізичної культури наступні вимоги: забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням їх здоров'я, фізичного розвитку і рухової підготовленості; досягнення високої моторної щільності, динамічності, емоційності і інструктивної спрямованості навчальних занять; формування в учнів навиків і умінь самостійних занять фізичною культурою. Розділ програми, що містить, теоретичний матеріал відображає зведення про правила поведінки, техніку безпеки, значення особистої гігієни, гартування і фізичних вправ для розвитку і зміцнення організму. Теоретичні дані пропонується повідомляти дітям в процесі уроків і на них відводиться 6 години протягом року для кожної паралелі класів. В даній програмі структура знань формується по 4 блокам: - особово-орієнтовані знання, пов'язані з саморозвитком, самовихованням, самовдосконаленням; - знання, необхідні для виконання фізкультурно-спортивної діяльності в колективі, необхідні для правильної взаємодії з членами класу, групи і т.д.; - знання, пов'язані із зразками поведінки і спілкування в колективі (фізкультурно-спортивна етика); - знання, інтегруючі фізичну культуру з іншими сферами діяльності, тобто як знання отримані на уроках фізичної культури перетворяться в життєдіяльності індивіда. Таким чином, аналіз програми по фізичній культурі з позиції їх валеологічної спрямованості показав, що деякі валеологічні знання в даних програмних документах існують, але істотним недоліком таких знань, на наш погляд, є їх фрагментарність і несистематичність, відсутність опори на вікові особливості сприйняття теоретичних відомостей і послідовність їх викладу; основний упор в більшості вивчених програм робиться на руховий розвиток школярів, а оздоровчий напрям програм носить супідрядний характер. радиційні форми навчання і сучасні методичні підходи до процесу фізкультурної освіти не дозволяють повною мірою формувати оптимальну структуру світогляду учнів. Крім того, вивчення науково-методичної літератури і програмних документів по фізичному вихованню з позиції їх валеологічної спрямованості свідчить про недостатню наступність і логічну послідовність, присутньої в них системи теоретичних знань.
1. Вступ. Систематика рослин як наука. Поняття про таксономічні категорії. 2. Сучасна система органічного світу. 3. Характеристика царства Гриби. Підстави для виділення їх у самостійне царство. 4. Відділ Оомікотові гриби – Oomycota 5. Відділ Зигомікотові гриби – Zygomycota СИСТЕМАТИКА РОСЛИН є синтетичною по відношенню до інших ботанічних дисциплін наукою. Її задача, виходячи з даних морфології, географії, цитології та ін., описати існуючи і вимерлі рослинні організми і визначити місце будь якої систематичної групи в загальній системі організмів. На даному етапі розвитку науки по результатам детального вивчення клітинних структур різноманітних організмів і відкриття двох кардинально різних типів будови клітини - прокаріотичного і еукаріотичного, - всі живі організми поділені на дві великі групи - надцарства Прокаріоти і Еукаріоти (Procaryota, Eucaryota). (Деякі вчені розглядають їх в ранзі царств). Окремо стоять неклітинні організми: віруси і віроїди (від вірусів відрізняються тим, що мають лише невелику РНК і не мають білкової оболонки). Гриби - це велика група організмів, яка включає приблизно 100000 видів. У сучасну систему органічного світу гриби входять у якості самостійного царства. Відділ Оомікотові гриби – Oomycota. Водяні гриби, деякі наземні. Сапротрофи і паразити. Нараховують близько 550 видів. Вегетативне тіло від одноклітинного до добре розвинутого неклітинного міцелію. Клітинна оболонка включає целюлозу. Хітин відсутній. Розмноження. Нестатеве розмноження відбувається дводжгутиковими зооспорами, один з джгутиків гладенький, другий перистий ( для багатьох характерне явище дипланетизма, яке супроводжується диморфізмом) і конідіями. Статевий процес - оогамія. Антеридій не диференційований на гамети. Відділ Зигомікотові гриби – Zygomycota. Містить більш як 500 видів. Це здебільшого наземні гриби. Вторинно во-дяні. Сапротрофи і паразити. Міцелій розгалужений нечленистий (у деяких членистий). Клітинна оболонка включає хітин і хітозан. У зв’язку з наземними умовами існування зооспори не утворюються. Нестатеве розмноження конідіями чи споран-гієспорами. Статевий процес - зигогамія: злиття вмісту двох клітин(які відокремлюються при цьому перегородками від не-сучих гіф) не диференційованих на гамети. Клітини ці можуть бути багатоядерними і іноді функціонують як гаметангії, або одноядерними - як гамети. Є види гомо- і гетероталічні. При злитті утворюється спочиваюча зигоспора, при її проростанні утворюється гіфа із спорангієм. Читайте також:
|
||||||||
|