Прийняття конституції

Порядок прийняття та внесення змін до конституції.

Потреба у прийнятті нової конституції виникає, як правило, при:

- створенні нової держави;

- зміні політичних режимів;

- суттєвих змінах у політичному устрої, якщо текст попередньої конституції не можна привести у відповідність до існуючих умов за допомогою внесення поправок чи часткової зміни норм конституції.

Наприклад: Конституційний законпро відносини між законодавчою та виконавчою владами Республіки Польща та про місцеве самоврядування від 17.10.92р. і Конституційні положення, залишені чинними на підставі статті 77 Конституційного Закону від 17.10.92р. про відносини між законодавчою та виконавчою владами Республіки Польща та про місцеве самоврядування, які скасовують Конституцію Республіки Польща від 22.07.1952р. (Мала Конституція). У 1997р. Прийнята Конституція Республіки Польща.

Звичайно, прийняттю будь-якого закону, а надто основного закону держави, передує розробка проекту цього закону. У зарубіжних країнах проект основного закону ініціюється та розробляють різні органи, а саме:

1. Установчі збори ( спеціально створені)

2. Діючий парламент

3. Президент або Уряд створюють конституційну комісію

4. Після надання незалежності колоніям проект конституцій нових держав розроблялись міністерствами колоній (Великобританія для Нігерії в 1964р., згодом Установчі збори Нігерії прийняли інші конституції).

5. Загальнонаціональні конференції представників різних партій і різноманітних сил суспільства, засідання громадянських комітетів тощо. (при переході від тоталітарного до ліберального, напівдемократичного чи демократичного режимів). (Угорщина, Чехія, Конго, Замбія і ін.).

6. У країнах тоталітарного соціалізму, державах соціалістичної орієнтації та в державах з однопартійними системами підготовка проекту, як правило, починається за ініціативою центрального органу правлячої партії, який створює комісію, а потім, проект конституції виноситься на загальнодержавне обговорення, яке є масовим та загальнообов’язковим і, в основному, є народним одобрення даного проекту (В’єтнам 1980р., Ефіопія 1987р.) [Ч.39].

Конституції в зарубіжних країнах приймаються різними способами, які залежать, насамперед, від державно - політичних умов, які існують в країні та від влади. На основі аналізу процесу прийняття конституції у різних країнах світу, можна зазначити, що конституції в зарубіжних країнах приймалися наступними способами:

1. Установчими зборами: наприклад, установчі збори сформовані шляхом виборів (Італія 1947р. Туніс 1956р. Болгарія 1991р.) або установчі збори частково вибираються на компоративній основі із представників різних груп населення (Нігерія 1987р. Гана 1979р. Турція1982р.), а частково призначались військовою владою. Рішення таких Установчих зборів носить консультативний характер, бо вони затверджуються військовою владою (Конституція Кувейту 1962р. , прийнята такими зборами і затверджена королем (Еміром).

2. Парламентом, наприклад, парламенти, які проголошували себе Установчими зборами (Шрі-Ланка 1972р., Танзанія 1977р., Нідерланди 1983р., Бразилія 1988р.); парламентами (Китай 1982р., Мозамбік 1990р., В’єтнам 1992р., Україна 1996р.)

3. Надпарламендськими органами (парламенти не завжди входили до їх складу), наприклад, Народний консультативний конгрес в Індонезії 1945р.; Велика Джирга в Афганістані 1987р.; Великий народний хуралом в Монголії 1992р.

4. Референдумом (загальнодержавне голосування виборців), наприклад, Франція 1958р., Єгипет 1971р., Філіппіни 1986р., Ємен 1991р., Алжир 1996р., Білорусь 1996р., і ін.

Найбільш поширений спосіб прийняття конституцій у світі, це змішаний спосіб прийняття конституції, а саме, парламент приймає Конституцію та виносить її текс а затвердження референдумом (Бірма 1974р., Ефіопія 1987р.)

5. Військовою владою, наприклад, Турція 1982р., Нігерія 1989р., прийняті конституції установчими зборами затверджуються військовою владою, як вищою інстанцією.

6. Вищими партійними органами (в країнах соціалістичної орієнтації), а саме, з’їздами (Конго 1973р.); виконавчими комітетами партій (Ангола і Мозамбік 1975р., на сьогодні ці конституції вже замінені).

7. Загальнонаціональними конференціями представників різних сил і груп населення .(Договірні Конституції). Вдалим прикладом таких конституцій є: Конституції Боснії і Герцеговини 1995р. Та її двох складових частин – мусульмансько – хорватської Федерації і Республіки Сербської. Після ракетних ударів НАТО та погроз їх повтору, якщо сторони не примиряться, представники трьох ворогуючих сторін узгодили свої конституції на американській військовій базі в Дейтроні (США).

8. Октруювання конституцій – дарування “добрим” монархом своєму “вірному народові” конституції (Ірландія 1952р., Непал 1962р., Саудівська Аравія 1992р., Оман 1996р. І ін). Метрополія дарувала конституцію своїм колишнім колоніям. (Великобританія : “наказ в раді” – акт монарха на Таємній раді, які складалась приблизно із 300 чоловік, який підтверджувався британським Парламентом, а згодом конституція знову приймалась парламентом нової держави). Так прийнято більше 30 конституцій. [Ч. 41].

Отже, кожна держава приймала конституцію за допомогою тих способів, які були найбільш ефективними у відповідних умовах конкретної країни.

Оскільки, конституція – основний закон держави, який має вищу юридичну силу, регулює найважливіші відносини у державі, вона повинна прийматись або змінюватись в особливому порядку. Саме тому в більшості країн світу проект конституції вноситься главою держави або урядом, або визначеною групою депутатів (Турція – 1,3 складу парламенту, Болгарія – 1,4 складу парламенту).

Щодо процедури внесення змін до конституцій в зарубіжних країнах, то такі процедури залежать від рівня жорстокості конституції. Наприклад, поправка може прийматися кваліфікованою більшістю голосів в кожній палаті парламенту (2,3 від к./с – Греція, Іспанія; 3,4 від к/с Болгарія) або ж на спільному засіданні палат (Франція 3,5).

При внесені змін до конституцій в зарубіжних країнах, досить часто існують різного роду застереження, наприклад, рішення про внесення змін має бути прийняте повторно з певним інтервалом (Греція -міс., Італія – 3 міс.) або встановлюється умова, щоб повторне голосування відбувалось і парламенті нового скликання (Бельгія, Фінляндія).

Досить часто, після того, як парламент прийняв поправку її повинні затвердити: - більшість суб’єктів федерації. (США – 3,4); - референдумом (Данія, Єгипет, Швейцарая).

Отже, у зв’язку із важливістю відносин, які регулюються нормами конституцій, а також, її найвищою силою та підвищеним рівнем стабільності, встановлюється особливий порядок прийняття конституцій, внесення в них змін і доповнень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і значення конституції. Конституція фактична і конституція юридична. Структура конституції. Значення конституції.	\|	Види конституцій. Класифікація конституцій за соціальними та за юридичними ознаками, за формою вираження, порядком прийняття, за способами внесення змін, часу дії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.