Людиноцентристська доктрина фінансового права

Етатистська доктрина фінансового права

Фінансово-правова доктрина – це цілісна система ідей, поглядів, принципів, що знайшли нормативне закріплення у Конституції держави та інших нормативних актах.

Наука фінансового права

Егалітарна доктрина фінансового права

Людиноцентристська доктрина фінансового права

Етатистська доктрина фінансового права

Лекція 2. Доктрини фінансового права

Найпершою родовою ознакою етатистської доктрини оподаткування є абсолютизація фінансового інтересу держави, взята як “відображення тільки специфічних потреб самої держави та особливого її ставлення до недержавних сфер соціального життя”. Могутність же держави тримається на фінансовому фундаменті. Звідси здійснення державних завдань проголошується етатистами основною функцією фінансів, головним напрямком фінансової діяльності: “З допомогою фінансової діяльності створюється матеріальна основа, необхідна для функціонування органів державної влади і управління, правоохоронних органів, забезпечення обороноздатності і безпеки країни”.

По-друге, будь-який різновид етатизму, в тому числі й у сфері оподаткування, характеризує державу як монополіста публічної влади. Якщо турбота про загальне благо з етатистської точки зору забезпечується альтруїстськими міркуваннями держави, то найсуворіше виконання приватними особами своїх податкових обов’язків забезпечується силою закону, армією чиновників, ідеологічною могутністю держави, її апаратом примусу.

По-третє, етатизм, тотально лобіюючи фінансові інтереси держави, приховує ці інтереси від широкого загалу під виглядом інтересів суспільства, окремих його верств чи навіть окремих громадян

По-четверте, з точки зору етатистів держава не служить людям, суспільству, не виконує свого прямого обов’язку перед ними. Вона тільки милостиво надає їм відповідні послуги. По-іншому неможливо кваліфікувати ті акції, здійснення яких неможливо вимагати від держави в силу відсутності у тих, хто користується послугами держави, відповідного права на ці послуги, норм і процедур забезпечення реалізації цього права.

Історично етатистська доктрина оподаткування себе вичерпала. Це стало очевидним ще на початку ХХ століття. Але тільки в середині ХХ століття була знайдена альтернатива їй – так званий людиноцентризм в оподаткуванні.

Ця доктрина оподаткування виявилась класичним постмодерном у даній сфері суспільних відносин і насамперед проявилася в соціалізації, гуманізації цілей і методів оподаткування. Вона стала закономірним наслідком появи нового покоління конституцій держав світу – соціально-інструментальних демократичних моделей сучасних конституцій. На противагу етатистській доктрині оподаткування людиноцентристська стала іншою крайністю – протиставленням приватних, індивідуальних інтересів індивідів їх публічним інтересам, підміною публічних начал по суті приватними началами. Відповідно до людиноцентристської доктрини оподатковування податкові надходження бюджетів держав, що призначалися раніше винятково для задоволення потреб власне держави, залишаючись ще де-юре у власності держави, фактично трансформувалися у надбання громадянського суспільства, у все більшій мірі стали набувати рис інструмента цього суспільства для задоволення його публічних потреб.

Ретельний науковий аналіз етатистської і людиноцентристської парадигм оподаткування виявляє, що за зовнішньою їхньою протилежністю приховується ряд загальних субстанціональних рис. Це, насамперед, повний відрив і протиставлення в обох випадках приватного і публічного начал в оподаткуванні – у першому випадку домінуючим і системоутворюючим проголошується публічне начало, у другому, навпаки, приватне начало. По-друге, в обох доктринах міститься методологічно помилкове, теоретично неспроможне і практично шкідливе відторгнення публічного інтересу від індивіда, винесення цього інтересу за межі індивідуального інтересу і протиставлення його останньому. По-третє, і етатистська, і людиноцентристська доктрини оподаткування однаково, тільки з протилежних висхідних позицій, визначають державу як джерело публічного інтересу, приписуючи їй тим самим не іманентні якості. Тобто, в головному крайнощі змикаються.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗОВНІШНЯ КУЛЬТУРА ОРАТОРА	\|	Наука фінансового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.