Визначення переміщень

Для визначення переміщень точок конструкції використовують формулу Мора:

При обчисленні переміщень для балок і плоских рам двома останніми складниками в наведеній формулі , внаслідок їх малості порівняно з першим, можна знехтувати:

Для визначення переміщення за формулою Мора необхідно виконати наступне:

а) Побудувати епюру моментів в заданій схемі від дії зовнішнього навантаження. Такий стан називається вантажним (стан р). Епюра моментів позначається ;

б) обрати одиничний стан конструкції (стан і) – звільнити конструкцію від заданих навантажень та завантажити її одиничним навантаженням, що діє в напрямку шуканого переміщення і прикладене в точці, переміщення якої визначається;

в) побудувати епюру моментів від одиничного навантаження ();

г) обчислити переміщення за формулою Мора

Основні види переміщень і відповідні види одиничних навантажень наведені в табл.2.

Таблиця 2

Переміщення	Одиничне навантаження
вертикальне переміщення точки А
горизотальне переміщення точки А
кут повороту перерізу в точці А
кут зламу в шарнирі в точці А

Інші види переміщень можуть бути отримані шляхом лінійних комбінацій вищеназваних випадків.

При обчисленні інтеграла Мора підсумовування виконується по окремих ділянках стержнів рами ( k – номер ділянки, К – кількість ділянок інтегрування, l_k– довжина ділянки). Кількість ділянок на кожному окремому стержні визначаємо виходячи із форми епюр і таким чином, щоб на ділянці лінія епюри моментів не мала зламів або стрибків. При сталій жорсткості стержня на згин обчислення інтеграла Мора здійснюється за правилом Верещагіна або за формулою Корноухова–Сімпсона.

Рис. 42. Метод Верещагіна	За правилом Верещагіна для обчислення інтеграла необхідно помножити площу епюри на ординату епюри , що береться під центром тяжіння епюри (рис.42):
Якщо ордината і площа розташовані по один і той самий бік стержня, добуток береться зі знаком “плюс”. Необхідно звернути увагу: · принаймні одна з епюр, які перемножуються, має бути прямолінійною; · ордината повинна бути взята на прямолінійній епюрі.
Рис. 43.Метод Сімпсона-Корноухова	В інших випадках, коли епюри мають більш складну форму, застосовуємо формулу Корноухова-Сімпсона (рис.43): де індекси "п","с","к" позначають відповідно початок, середину і кінець ділянки.

Якщо відповідні ординати на обох епюрах розташовані по один бік від стержня, перед їх добутком зберігається знак +, якщо по різні сторони стержня - ставиться наявність знаку "–" перед добутком обумовлена розташуванням ординат епюр по різні сторони від вісі стержня.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад	\|	Приклад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.