Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Адміністративні методи управління

Адміністративні методи управління ґрунтуються на властивих системі управління відносинах влади і підпо­рядкування. Характерними особливостями їх є прямий вплив на керований об'єкт, обов'язковий характер вико­нання вказівок, розпоряджень, наказів керівників для підлеглих, суворо визначена відповідальність за вико­нання вказівок і розпоряджень. Адміністративні методи прямо впливають на бажання виконавців і можуть не поєднуватися з економічними інтересами працівників. Од­нак вони щільно пов'язані з методами матеріальної мо­тивації: без економічного заохочення неможливо забез­печити ефективне виконання вказівок, а матеріальне стимулювання неможливе без адміністративного впливу.

Адміністративні методи управління використовують у нерозривному зв'язку з соціальними і психологічними методами. Сприйняття колективом адміністративних впливів залежить від його зрілості, від того, наскільки ці впливи доповнюються вирішенням соціальних завдань, враховують психологію людей, їхні потреби.

В адміністративних методах управління реалізується функція організації, яка передбачає організаційний і роз­порядчий вплив. Ці форми впливу доповнюють один одного .і разом являють собою адміністративні методи уп­равління. Організаційний вплив відбиває статику управ­ління, за його допомогою визначають організаційну структуру управління, розподіляють права, повноваження, відповідальність в апараті управління, що передба­чено в актах тривалої дії —статутах, положеннях, пра­вилах, інструкціях та ін. Організаційний вплив перед­бачає організаційне регламентування, нормування і організаційно-методичне інструктування.

Методи розпорядчого впливу відбивають динаміку процесу управління. Розпорядчий вплив — це пряма ад­міністративна вказівка, яка має обов'язковий характер і адресується керованим об'єктам або особам. Класифі­кацію адміністративних (організаційно-розпорядчих) методів управління подано на рис. 1.3.1.

Одним із видів організаційного впливу є організацій­не регламентування, яке полягає в установленні осново­положних правил, що регулюють створення і діяльність підприємств, підрозділів і посадових осіб. Організацій­не регламентування здійснюється за допомогою таких документів, як статути, положення.

Статут є основним документом підприємства, не­залежно від форми власності. Тільки після державної реєстрації статуту підприємство може здійснювати фі­нансово-господарську діяльність. У статуті підприємства обов'язково зазначають:

найменування, адресу підприємства, його засновни­ків;

види діяльності;

статутний фонд;

форму власності і правову форму підприємництва;

Рис. 1.3.1. Класифікація організаційно-розпорядчих методів управління

систему органів управління підприємством, їхні функ­ції, повноваження, відповідальність;

правила призначення і звільнення з посади керівни­ків підприємства

порядок припинення діяльності і ліквідації підпри­ємства.

У статуті визначено цілі і завдання підприємства, повноваження керівника для здійснення фінансово-гос­подарської діяльності, завдяки чому дії керівника набу­вають законності. Тому накази, розпорядження керів­ників є обов'язковими для виконання підлеглими.

Важливим документом організаційного регламенту­вання є положення, які розробляють з метою роз­межування прав, функцій, повноважень і відповідальності у системі управління підприємством, регламентації ді­яльності структурних підрозділів і посадових осіб. На практиці використовують положення про структурні під­розділи управлінського апарату і про посадові особи. Наприклад, у положенні про структурний підрозділ від­бивають такі основні питання:

- найменування структурного підрозділу і кому він під­порядкований;

- основні завдання і функції;

- повноваження керівника підрозділу і порядок його призначення.

Положення затверджує керівник підприємства.

Організаційне нормування як вид впливу передбачає розробку і використання організаційних нормативів для стабільного, збалансованого і стійкого управління. У практиці управління підприємствами використовують такі нормативи: технічні (стандарти, нормалі, креслення), технологічні (послідовність виконання різних видів робіт), трудові (тарифні ставки, оклади, норми тривалості робочого дня, чисельності, обслуговування, керованості), еконо­мічні (нормативи амортизаційних відрахувань, створен­ня різних фондів та ін.). При цьому нормативи розроб­ляють як органи державної влади і управління, так і самі підприємства. Так, держава встановлює податкові ставки, амортизаційні відрахування, тривалість робочого дня, мінімальну заробітну плату. Підприємство само­стійно може встановлювати норми чисельності, обслу­говування, керованості, виплати дивідендів акціонерам та ін.

Організаційно-методичне інструктування здійснюєть­ся розробкою і практичним використанням інструктив­них матеріалів, що визначають порядок і методи вико­нання управлінських робіт. Актами організаційно-мето­дичного інструктування є інструкції і правила.

Інструкція — правовий акт, створюваний з метою встановлення правил, які регулюють організаційні, тех­нологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльно­сті підприємства, їхніх структурних підрозділів і поса­дових осіб. Розрізняють інструкції, пов'язані з виконан­ням окремих видів управлінських робіт, наприклад інструкція про діловодство, інструкція про порядок про­ведення інвентаризації та ін., посадові інструкції. У по­садових інструкціях передбачено функції, обов'язки, права працівника, взаємовідносини (зв'язки по посаді), по­рядок оцінювання праці і відповідальність. Інструкція визначає статус працівника в системі управління під­приємством, закріплює за ним певні види діяльності і надає повноваження, необхідні для виконання посадових обов'язків. Тому розробка і використання посадових ін­струкцій є важливими умовами ефективної праці управлінського апарату. Посадові інструкції розробляють ке­рівники підприємств або структурних підрозділів на основі посадових інструкцій і кваліфікаційних характе­ристик посад службовців підприємств з врахуванням конкретних особливо­стей роботи підприємства. Посадова інструкція обов'яз­кова для виконання після затвердження керівником підприємства.

Правила — це службові документи, що наближаються за формою і змістом до інструкцій. У них викла­дають вимоги, які визначають порядок будь-яких дій, або регламентують дії, визначені більш загальними до­кументами. Правила можуть входити до складу інструк­цій.

Сучасний період становлення ринку сприяє розши­ренню діяльності підприємств, ускладненню економічних зв'язків, посилен­ню конкуренції. У цих умовах для забезпечення ритміч­ної, узгодженої діяльності апарату управління не до­сить використовувати тільки методи організаційного впливу. На практиці часто вдаються до глибоких адмі­ністративних заходів впливу, спрямованих на усунення порушень зв'язків, пропорцій, узгодженість і ритмічність процесів господарської діяльності підприємств, що передбачає застосування методів розпорядчого впли­ву, які мають різний ступінь регламентації і деталізації. На відміну від організаційних методів, спрямованих на формування системи управління, розпорядчі дають змо­гу вирішити тільки окремі питання. Розпорядчий вплив не припускає будь-які варіанти у виборі прийомів ви­конання певної дії, крім запропонованого, забезпечує чіткі дії управлінського апарату, налагоджену працю системи управління. Залежно від змісту і рівня управління розпорядчий вплив може набувати форм наказів, розпоряджень і вказівок.

Наказ—розпорядчий документ, виданий керівни­ком підприємства, яке є самостійним господарським суб'єктом, з метою вирішення основних і оперативних завдань, поставлених перед ним. Залежно від змісту роз­різняють накази із загальних питань, пов'язаних із ство­ренням, організацією, ліквідацією, перейменуванням, зміною масштабу діяльності підприємства або структур­ного підрозділу, затвердженням або зміною положень, інструкцій, правил, структури, і накази по особовому ; складу, якими оформлюють призначення, переміщення, звільнення, заохочення, стягнення та інші дії щодо пра­цівників. У підготовці проекту наказу, як правило, бере участь підрозділ або посадова особа, яких безпосередньо стосується цей наказ або діяльність яких пов'язана з його виконанням.

Накази із загальних питань видають для виконання рішень державних органів влади, з ініціативи керівника або підпорядкованих йому структурних підрозділів. Текст наказу складається з констатуючої і розпорядчої частин. .У першій викладають події, факти, які є підставою для видання наказу, у другій — дії. Текст розпорядчої час­тини наказу в разі потреби поділяють на пункти, кож­ний з яких містить вказівку виконавцю, дії і строки ви­конання їх. В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, на яких покладають контроль за вико­нанням наказу.

Накази по особовому складу видають на підставі за­яв, доповідних записок та інших документів. Звичайно пункти у них розташовують у такій послідовності: при­значення на посаду, переміщення, звільнення від робо­ти, надання відпустки та ін. Проект наказу в разі потре­би погоджують з керівниками заінтересованих підрозді­лів, юрисконсультом.

Накази із загальних питань і по особовому складу мають окрему нумерацію, яка починається з початку кожного календарного року. З наказом мають бути ознайомлені всі зазначені в ньому особи, які ставлять підпис на одному з примірників наказу або ,на спеці­альному бланку. В окремих випадках накази доводять до відома всього персоналу підприємства і вивішують на дошці.

Розпорядження — правовий акт, виданий керівником структурного підрозділу для вирішення опера­тивних питань. Аналогічно до наказу текст розпоряджен­ня має констатуючу і розпорядчу частини. В останньому пункті розпорядження зазначають осіб, на яких покладають обов'язки з контролю за виконання їх. Розпоряд­ження звичайно мають обмежений строк дії і стосуються вузького кола питань і виконавців.

Найбільш поширеною формою розпорядчого впливу усна вказівка керівника. Найчастіше цю форму впливу застосовують керівники низової ланки: адміністратори, завідуючі виробництвом, секціями і відділами. На вищих щаблях управлінської ієрархії кількість усних вказівок зменшується.

У цілому обсяг розпорядчих впливів залежить від якості підготовки кадрів управління, уміння, досвіду, авторитету, ініціативи та інших факторів. Форми розпо­рядчого впливу тісно пов'язані між собою і з формами організаційного впливу. З поглибленням розподілу праці в апараті управління, більш повним і чітким його доку­ментуванням завдяки розробці положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій, а також загальному вдосконаленню управлінської діяльності потреби в офор­мленні деяких управлінських рішень за допомогою ви­дання наказів, розпоряджень немає. Тому чим кращий на підприємстві організаційний вплив у формі регла­ментування, нормування, методичного інструктування, тим рідше доводиться вирішувати питання за допомогою форм розпорядчого впливу.

При використанні організаційно-розпорядчих методів впливу керівники мають пам'ятати про те, що правової сили ці методи набувають за умов відповідності чинно­му законодавству. Тому адміністративна діяльність на всіх ланках управління торговим підприємством має враховувати правові аспекти і відбуватися в рамках за­конів.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  9. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  10. Адаптивні організаційні структури управління.
  11. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  12. Адміністративне право і державне управління.




Переглядів: 7610

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічні методи менеджменту | Соціальні методи управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.