МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ТЕМА 11ТЕМА 4. Технологія виробництва борошняних кондитерських виробів. 1.Класифікація борошняних кондитерських виробів. 2.Вплив рецептурних компонентів борошняних кондитерських виробів на властивості тіста і готових виробів. 3.Технологічні умови замішування тіста. 4.Випікання виробів.Фізико-хімічні зміни тіста в процесі випікання 5.Виробництво галет, крекерів. 6.Виробництво пряників. 1.Класифікація борошняних кондитерських виробів. Борошняні кондитерські вироби являють групу різноманітних, переважно здобних виробів з високим вмістом цукру, жиру, яєць. В залежності від технології виробництва і сировини, яку застосовують, борошняні кондитерські вироби ділять на слідуючі групи і підгрупи. Печиво-затяжне, цукрове, здобне (пісочно-виймальне, пісочно-відсадне, збивне, мигдально-горіхове, сухарики). Галети – прості, покращені з жиром, дієтичні з жиром і цукром. Крекери – на дріжджах, на хімічних розпушувачах, з жиром і смаковими додатками. Пряники – сирцеві, заварні. Вафлі. Торти – пісочні, бісквітні, шарові, мигдально-горіхові, білково-збивні, вафельні, комбіновані. Тістечка - пісочні, бісквітні, шарові, мигдально-горіхові, білково-збивні, корзиночки, заварні, цукрові та ін. Кекси – на дріжджах, на хімічних розпушувачах.
2.Вплив рецептурних компонентів БКВ на властивості тіста та готових виробів. Тісто, яке використовують для борошняних кондитерських виробів є більш складним комплексом, так як крім борошна і води в його склад входять і інші види сировини ( цукор,жир, молочні і яєчні продукти, які впливають на набухаємість колоїдів борошна). Цукор, який присутній в кондитерському тісті в вигляді водяного розчину, впливає на ступінь набухання білків клейковини. Цукор обмежує набухання білків борошна, робить тісто вязким і мяким, при надлишку його тісто розпливається, стає липким.Велика кількість цукру в виробах без жиру надає їм надмірну твердість.Для одержання пластичного тіста застосовують не цукор, а цукрову пудру.Це викликано тим, що в порівнянні невеликій кількості води не може розчинитися вся кількість цукру,яка передбачена рецептурою і нерозчинені кристали цукру негативно впливають на якість готового продукту. Жири роблять тісто більш пластичним, а готові вироби шаруватими і розсипчастими. При збільшенні кількості жиру тісто стає пухким і криким. Крохмаль надає тісту пластичність, а вироби здобувають добру намокаємість і крихкість. В процесі випікання на поверхні виробів утворюються декстрини, які в обезводненому стані надають виробам, особливо затяжному печиву - блискучу поверхню. Молочні продvкти покращують фізичні властивості тіста і смакові якості виробів завдяки присутності в них добре емульгованого жиру, який легко адсорбується клейковиною. Яєчний альбумін - є хорошим піноутворювачем, надає виробам пористість і сприяє фіксації структури. Для деяких сортів здобних виробів є розпушувачем. В склад тіста для затяжних сортів входить 3,5% яєць, цукрових - 4,5 %. Патока, інвертний сироп і мед – забарвлюютьповерхню виробів в золотисто- жовтий колір внаслідок розкладу моносахаридів під впливом високої температури в процесі випікання. Використання патоки більш як 2% надає тісту велику в'язкість і липкість. Хімічні -розпушvвачі являють собою хімічні сполуки, які розкладаючись в процесі випікання, виділяють газоподібні речовини, які розпушують тісто. Більша частина борошняних конд -х виробів вміщує значну кількість цукру і жиру, які пригноблено діють на дріжджі. Тому для розпушення застосовують хімічні розпушувачі.
3.Технологічні умови замішування тіста. Технологічні умови замїшування тіста - вологість,температура і тривалість замішування з рецептурою вирішально впливають на властивості тіста. Вологість тіста залежить в першу чергу від вмісту цукру, жиру, водопоглинальної здатності борошна. Вологість кожного виду тіста встановлена експериментальним шляхом. Так вологість цукрового тіста при періодичному замішуванні із борошна вищого і 1 сорту повинна складати 16,5-18,5%, із борошна 2 сорту - 18-20%. Вологість цукрового тіста при безперервному замішуванні - 15-17%. Вологість затяжного тіста із борошна в/с повинна бути в межах 22-26%. Надмірно велика вологість негативно відображається на його обробці. Температура тіста. Для кожного вида тіста є свій оптимум температури.Так для затяжного тіста 38-40 С. При періодичному замішуванні цукрового тіста температура повинна складати 19-25С, а при безперервному – не повинна перебільшувати – 28С. Тривалість замішування тіста. Тривалість замішування цукрового тіста в осінньо-зимовий період складає 20-25 хв., в весняно-літній - 10-25 хв.3амішування затяжного тіста триває 40-60 хв. із борошна в/ с і 30-35 хв. із борошна І і 2 с. 4.Випікання виробів.Фізико-хімічні зміни тіста в процесі випікання В утворенні капілярно-пористої структкри виробів готовна роль належить білкам і крохмалю борошна. В процесі прогрівання тіста при температурі 50-70 С білки денатуруються і коагулюють, звільнюючи при цьому воду, яку поглинули при нагріванні, а крохмаль набухає і частково клейстеризується водою, яка звільнилась. Обезводнені і коагульовані білки клейковини і частково клейстеризований крохмаль утворюють пористий скелет, на поверхні якого в вигляді тонких плівок адсорбується жир. 3воложення середовища пекарної камери сприяє утворенню тонкої кірочки. В більш пізній період завдяки конденсації пари на поверхні тіста, об'єм тістових заготовок збільшується в кінці 1I періоду випікання. Змінення об'єму тістових заготовок відбувається в основному під дією газоподібних продуктів, що утворилися в результаті розкладу хімічних розпушувачів або дрїжджового бродіння і пари. При підвищенні температури заготовки зростає об'єм газоподібних продуктів, що утворюються, в результаті чого пори значно збільшуються в розмірах. В процесі випікання відбуваються хімічні зміни тіста. Так, спостерігається зменшення кількості нерозчинного крохмалю, яке пояснюється частковим гідролізом його в процесі випікання і утворення розчинного крохмалю і декстринів. Кількість сахарів в печиві зменшується в результаті часткового розкладу їх (карамелізації) під дією високої температури. Інтенсивність забарвлення кірочки борошняних кондитерських виробів зумовлена: по- перше - утворенням меланоідінів по-друге - присутністю двохвуглевислої соди, яка надає виробам в процесі випікання жовтого кольору. Спостерігаються значні кількісні зміни білків. Кількість альбуміна, глобулІна і гліадіна зменшується майже вдвоє; глютенін не виявляється. Це результат температурного впливу.Кількість жиру також зменшується в процесі випікання, а склад мінеральних речовин не змінюється. Лужність виробів при випіканні значно знижується, завдяки взаємодії лужних хімічних розпушувачів з речовинами кислотного характеру, що містяться в тісті. Режими випікання. Рекомендуються слідуючі оптимальні режими випікання печива: 1-й Період. Спочатку процес випікання повинен відбуватися при високій відносній вологості (60- 70%) порівняно низькій температурі - не більше 160˚ С, які сприятливі для протікання колоїдних та фізико-хімічних процесів в оптимальних умовах. 2-й Період випікання характеризується змінним температурним режимом середовища пекарної камери з поступовим збільшенням t до 350˚-400˚ С.В цей період продовжуються і в основному закінчуються колоїдні і фізико-хімічні процеси в тісті, зв'язані з денатурацією і коагуляцією білка, частковою клестеризацією крохмалю і розкладу хімічних розпушувачів. Такий процес запобігає можливості утворення товстої кірочки і в цілому позитивно впливає на якість печива. 3-й Останній період випікання характеризується постійною температурою, зниженою до 250˚С. В цьому періоді відбувається остаточна фіксація структури виробів з утворенням кірочки на їх поверхні; закінчується процес вилучення надлишку вологи. Тривалість випікання печива при оптимальному режимі 3- 5 хв. Режим випікання затяжного печива відрізняється від цукрового тим,що в І-му періоді випікання збільшується відносна вологість пароповітряного середовища пекарної камери. Вологообмін між тістом і пароповітряним середовищем також інтенсифікується. Зволоження сприяє утворенню глянцю на поверхні, покращує колір, пористість.
|
||||||||
|