V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.

V Увага, афекти і воля – переважно виконують функцію регулювання.

V Всі компоненти свідомості виконують функцію відображення та регулювання, але міра їх участі в цих процесах різна.

V За В.А.Ганзеном, психіка людини є цілісним утворенням в основі якого лежить свідомість.

Місце самосвідомості в структурі психіки

V Верхні складові підкреслюють зв’язок смислу “Я” з іншими складовими свідомості, тобто демонструє виникаючі зв’язки всередині свідомості.

V Нижні складові відображають ту обставину, що діючий суб’єкт усвідомлює себе як умову досягнення його власних цілей і мотивів. В цьому випадку смисл входить в рух реальної діяльності суб’єкта.

V Смисл ”Я” виступає вершиною двох сторін.

v Загальний зміст: смисл “Я” породжується як ставлення до мотиву або цілей релевантних їх досягненню якостей суб’єкта і оформлюються в самосвідомості в значеннях та емоційних переживаннях.

v Так, пам’ять, перцепція, мислення переважно виконують функцію відображення;

v Самосвідомість це таж сама свідомість тільки її об'єктом виступає сама людина (І.І.Чеснокова, С.Л.Рубінштейн)

v Вершиною розвитку вищих психічних функцій є формування самосвідомості, яке дозволяє людині не тільки усвідомити зовнішній світ, але й, відокремивши себе з цього світу, пізнавати, переживати свій внутрішній світ та певним чином ставитись до себе (Р.М.Грановська)

Схема 3.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Таким чином, Я-концепція як базова складова самосвідомості, формуючись на основі психічних явищ, у подальшому регулює ними.	\|	V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.