Участь у житті суспільства

Поняття комунікації та комунікативності

Види спілкування

• Безпосереднє (пряме) — відбувається в процесі безпосередніх контактів між партнерами.

• Опосередковане - між учасниками спілкування існує певна просторово-часова дистанція (наприклад здійснюється завдяки літературі, творам мистецтва, засобам масової інформації, через Інтернет)

• Формальне - регламентується певними нормами

• Ділове — спілкування між діловими партнерами.

• Спілкування "з самим собою ".

У спілкуванні велику роль відіграє те, як людина вміє слухати бо така людина досягає більших успіхів у спілкуванні з людьми, ніж та, що весь час говорить сама і не лає можливості висловитися іншим.

Комунікація — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома чи більше особами.

Для здійснення процесу комунікації необхідні такі

умови:

1. Наявність щонайменше двох осіб: відправника — осо би, яка генерує інформацію, призначену для передавання, та одержувача — особи, для якої призначено інформацію, що передається

2. Наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь яких символів інформації призначеної для передавання.

3. Наявність каналу комунікації, тобто засобу за допомогою якого передається інформація

4. Наявність зворотного зв'язку, тобто процесу передавання повідомлення у зворотному напрямку від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.

Комунікативність — сукупність істотних відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийманню, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.

Комунікативність може виявлятися через:

* гіперкомунікативність — намагання стати центром спілкування неадекватне усвідомлення позиції партнерів, ігнорування їхніх точок зору (робить спів розмовника надокучливим);

* гіпокоміунікативність - нездатність нормально контактувати, організовувати зворотний зв'язок зі співрозмовником (розмова зазвичай згасає, партнери в процесі спілкування відчувають внутрішній дискомфорт і незадоволення його результатами)

Компонентами професійно--педагогічної комунікативності вчителя є:

І. Стійка потреба в систематичній різноманітній комунікації з дітьми в найрізноманітніших сферах.

2. Емоційне задоволення на всіх етапах процесу комунікації,

3. Наявність здібностей до здійснення комунікації

4. Прагнення до набуття комунікативних навичок і вмінь.

Соціалізація — процес і, одночасно, результат засвоєння й активного відтворення людиною соціального досвіду в процесі спілкування та діяльності. Це процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, входження її в суспільне життя як активної дієвої сили.

У процесі взаємодії з іншими людьми кожна людина переймає звички, набуває нових знань, у неї з являються уявлення про світ і про себе як особистість. Ми набуваємо знань про норми поведінки в суспільстві, про цінності,, прийняті у суспільстві.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття спілкування	\|	Права людини в історії людства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.