- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Примеры 1.
Таблиця 3 - РЕКОМЕНДОВАНА ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АРОМАТИЗОВАНІ НАПОЇ
Таблиця 2 - РЕКОМЕНДОВАНА ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ТИПІВ ВИН
Таблиця 1 - ЗМІСТ об'ємної частки етилового спирту і масової концентрації цукрів, регламентовані ГОСТ 7208-93 і ДСТУ 202.002-96
| Група вин | Об'ємна частка етилового спирту,% | Масова концентрація цукрів | ||
| ГОСТ 7208 | ДСТУ 202.002 | ГОСТ 7208, г/дм3 | ДСТУ 202.002% г/100 см3 | |
| Сухі | Натуральні | Натуральні | Натуральні | Натуральні |
| 9-13 | 9-13 | Не більше 3,0 | Не більше 0,3 | |
| Сухі особливі | 14-16 | Не більше 3,0 | ||
| Напівсухі | 9-13 | 9-12 | 5-25 | 0,5-2,5 |
| Напівсолодкі | 9-12 | 9-12 | 30-80 | 3,0-5,0 |
| Сухі | Купажні | Купажні | ||
| - | 9-12 | Не більше 0,3 | ||
| Напівсухі | - | 9-12 | - | 0,5-2,5 |
| Напівсолодкі | - | 9-12 | - | 3,0-5,0 |
| Сухі | Спеціальні | Кріплені | Спеціальні | Кріплені |
| 14-20 | Не більше 15 | - | ||
| Кріплені | 17-20 | 30-120 | - | |
| Кріплені, в тому числі херес | - | 14-20 | - | 0,2-3,0 |
| Мадера | - | 19-20 | - | 3,0-6,0 |
| Портвейн | 17-19 | 6,0-11,0 | ||
| Десертні | 15-17 | 140-200 | ||
| Лікерні | 12-16 | - | 210-300 | - |
| Десертні солодкі | - | 16-17 | - | 12,0-19,0 |
| Десертні лікерні | - | 12-17 | - | 20,0-30,0 |
Масова концентрація титруючих кислот (г/дм3) для всіх вин по ГОСТ 7208-93 - 3-8, по ДСТУ 202.002-96 - для столових вин - 5,0-8,0; в кріплених винах - 3,0-7,0. За ГОСТ 7208-93 і ДСТУ 202.002-96 об'ємна частка етилового спирту, масові концентрації цукрів і титруючих кислот для конкретного найменування вина встановлюються технологічними інструкціями.
Допускаються відхилення від норм, встановлених для вина конкретного найменування: по об'ємній частці етилового спирту ±5,0 г/дм3; по масовій концентрації цукрів (за винятком натуральних сухих і сухих особливих вин - по ГОСТ 7208-93 і за винятком сухих вин - по ДСТУ 202.002-96) ± 5,0 г/дм3 (ГОСТ 7208-96) і ± 0,5 г/100см 3 (ДСТУ 202.002-96); по масовій концентрації титруючих кислот ± 1 г/дм3.
Якщо для вина конкретного найменування встановлені межі норм по об'ємній частці етилового спирту, масовим концентраціям цукрів і титруючих кислот, відхилення від цих меж не допускаються.
За ДСТУ 202.002-96 столові марочні і сортові вина повинні випускатися міцністю не менше 10% об.
| Типи вин | Основні технологічні прийоми | Колір вина | Основні показники складу | ||
| об’ємна доля етилового спирту, % | масова концентрація | ||||
| цукрів г/100 см3 | титруючих кислот, г/дм3 | ||||
| Група столових | |||||
| Сухі: білі | Повний зброджування свіжого виноградного сусла з білих і рожевих сортів вино граду, перероблених за білим способом | Від світло-солом'яного до темно-солом'яного | 9,0-13,0 | Не більше 0,3 | 6,0±2,0 |
| рожеві | Повний зброджування сусла червоних сортів, перероблених по білому або по рожевому способу, а також купажування білих і червоних виноматеріалів | Від світло-рожевого до темно-рожевого | 9,0-13,0 | Не більше 0,3 | 6,0±2,0 |
| червоні | Повне або часткове зброджування мезги червоних сортів, а також нагрівання мезги або винограду з наступним повним зброджуванням сусла | Від світло-червоного до темно-червоного | 9,0-14,0 | Не більше 0,3 | 6,0±2,0 |
| Кахетиські | Повне зброджування з подальшою витримкою на меззі з гребнями білих або червоних сортів | Біле - до темно-бурштинового; червоне - до темно-червоного | 11,0-14,0 | Не більше 0,3 | 5,0±1,0 |
| Херес | Сухе біле вино, витримане під плівкою дріжджів хересних рас або із застосуванням зануреної культури (глибинний метод) | Від світло-солом'яного до темно-золотистого | 14,0-16,0 | Не більше 0,3 | 5,0-6,0 |
| Напівсухі і напівсолодкі білі | Неповне зброджування сусла білих сортів за способом із зупинкою бродіння, а також вина, приготовані купажуванням сухих білих виноматеріалів з концентрованим суслом або виноградним соко-матеріалами із забезпеченням біологічної стабільності | Від світло-солом'яного до темно-золотистого | Напівсухі | ||
| 9,0-12,0 | 0,5-2, | 6,0±2,0 | |||
| Напівсолодкі | |||||
| 9,0-12,0 | 3,0-8,05 | 6,0±2,0 | |||
| рожеві | Те ж за участю червоних сортів винограду; а також купажуванням з червоними сухими виноматеріалами і тими ж цукровмісних компонентами із забезпеченням біологічної стабільності | Від світло-рожевого до темно-рожевого | Напівсухі | ||
| 9,0-13,0 | 0,5-2,5 | 6,0±2,0 | |||
| Напівсолодкі | |||||
| 9,0-14,0 | 3,0-8,0 | 6,0±2,0 | |||
| червоні | Неповне зброджування мезги червоних сортів або сусла після нагрівання мезги із зупинкою бродіння холодом і фільтрацією, а також вина, приготовані купажуванням червоних сухих виноматеріалів з виноградним соком або концентрованим суслом із забезпеченням біологічної стабільності | Від світло-червоного до темно-червоного | Напівсухі | ||
| 9,0-14,0 | 0,5-2,5 | 5,0±1,0 | |||
| Напівсолодкі | |||||
| 9,0-13,0 | 3,0-8,0 | 5,0±1,0 | |||
| Група міцних | |||||
| Портвейн білий | Неповне зброджування мезги білих сортів винограду або сусла, настояного на меззі, шляхом введення в сусло, що бродить етилового спирту ректифікованого, а також купажування сухо-заброджених виноматеріалів з цукровмісних виноматеріалами і етиловим ректифікованого спиртом. Дозрівання з термічною обробкою у великих резервуарах або тривала витримка купажу виноматеріалів у бочках або бутлях з обмеженим дозуванням кисню | Від світло-золотистого до бурштинового | 17,0 -19,0 | 5,0-10,0 | 5,0±1,0 |
| Портвейн червоний | Неповне зброджування мезги червоних сортів винограду, пресування мезги і спиртування бродячого сусла етиловим спиртом ректифікованого, а також купажування сухих заброджених на меззі виноматеріалів з цукровмісних виноматеріалами і етиловим спиртом ректифікованого. Дозрівання так само, як і білих портвейнів, з обмеженим дозуванням кисню | Від світло-червоного до темно-червоного | 17,0-19,0 | 6,0-12,0 | 5,0±1,0 |
| Мадера | Неповне зброджування мезги спеціальних сортів винограду з наступним додаванням етилового спирту ректифікованого та тепловою обробкою на сонячних майданчиках, в теплових камерах або спеціальних резервуарах з дозуванням кисню | Від золотистого до темно-янтарного | 19,0-20,0 | 2,5-5,0 | 5,0±1,0 |
| Херес | Вино, отримане під плівкою хересних дріжджів, культивованих на поверхні сухих виноматеріалів, підспиртованих до 16% об., В неповних ємностях або глибинним способом, періодично або в безперервному потоці. Після накопичення необхідної кількості альдегідів і ацеталей в результаті окислення етилового спирту виноматеріал відбирається для подальшого купажу, обробки і витримки | Від світло-золотистого до темно-бурштинового | 19,0-20,0 | 0,3-3,5 | 5,0±1,0 |
| Марсала | Неповне зброджування сусла білих, рожевих і червоних сортів винограду з додаванням увареного сусла, містель, етилового спирту ректифікованого та подальшої теплової обробкою купажу в бочках або великих резервуарах | Темно-янтарний з цегляно-червоними тонами | 18,0-20,0 | 1,5-7,0 | 5,0±1,0 |
Продовження таблиці 2
| Типи вин | Основні технологічні прийоми | Колір вина | Основні показники складу | ||
| об’ємна доля етилового спирту, % | масова концентрація | ||||
| цукрів г/100 см3 | титруючих кислот, г/дм3 | ||||
| Група десертних | |||||
| Напівсолодкі білі, рожеві, червоні | Часткове зброджування сусла або мезги білих, рожевих або червоних сортів винограду з наступним додаванням етилового спирту ректифікованого. Допускається метод купажування виноматеріалів із забезпеченням біологічної стабільності | Білі - від світло-золотистого до золотистого; рожеві - від світло-рожевого до рожевого; червоні - від світло-рубінового до гранатового | 14,0-16,0 | 10,0-14,0 | 6,0±2,0 |
| Солодкі білі, рожеві. | Настоювання сусла на мезги з підброжуванням з подальшим введенням в отримане сусло етилового спирту ректифікованого та забезпеченням біологічної стабільності | Білі - від світло-золотистого до темно-золотистого або бурштинового; рожеві - від рожевого до темно-рожевого | 14,0-18,0 | 14,0-21,0 | 6,0±2,0 |
| червоні | Часткове зброджування або нагрівання мезги червоних сортів винограду з подальшим підброжування сусла і введенням етилового спирту ректифікованого із забезпеченням біологічної стабільності | Від темно-рубінового до темно-гранатового | 14,0-18,0 | 14,0-21,0 | 6,0±2,0 |
| Лікерні білі, рожеві, червоні | Вина, виготовлені тим же способом, що і вина десертні солодкі, але з винограду більш високої цукристості; допускається додавання концентрованого виноградного сусла | Білі - від світло-золотистого до темно-золотистого або бурштинового; рожеві - від рожевого до темно-рожевого; червоні від темно-рубінового до темно-гранатового | 12,0-16,0 | не менше 22,0 | 5,04±1,0 |
| Малага | Вина, виготовлені з білих і рожевих або суміші білих і червоних сортів винограду високої цукристості шляхом неповного зброджування сусла з додаванням етилового спирту ректифікованого, а також увареного карамелізованого сусла | Від темно-червоного до кавового | 15,0-17,0 | 21,0-30,0 | 5,0±1,0 |
| Типи вин | Основні технологічні прийоми | Колір вина | Основні показники складу | ||
| об’ємна доля етилового спирту, % | масова концентрація | ||||
| цукрів г/100 см3 | титруючих кислот, г/дм3 | ||||
| Група вермутів | |||||
| Міцні білі, червоні | Напої, приготовлені на основі білих і червоних виноградних виноматеріалів з додаванням натуральних настоїв чи ароматичних екстрактів рослин, цукру, етилового спирту ректифікованого, карамелізованого цукру (колера) | Білі - бурштиновий, різних відтінків; Червоні - від темно-рубінового до гранатового | 16,0-18,0 | 6,0-10,0 | 5,0±1,0 |
| Десертні | Те ж | Відповідний типу вермуту | 16,0 | 16,0 | 5,0±1,0 |
| Група газованих ароматизованих напоїв | |||||
| Напої, приготовлені на основі виноградних виноматеріалів з додаванням натуральних настоїв ароматичних рослин, плодових ароматизаторів, цукру, пом'якшеної води і лимонної (винної) кислоти | Від світло-золотистого до світло-рожевого | 5,0-8,0 | 3,0-8,0 | 4,0±1,0 |
За ДСТУ 202.003-96 «Вермути. Технічні умови »вермути відносяться до аперитиву і розділяються на групи:
ü за кольором - білі і червоні;
ü по об'ємній частці етилового спирту і масової концентрації цукрів - міцні та десертні.
Забарвлення білих вермутів повинна бути бурштинової, різних відтінків; червоних - від темно-рубінового до гранатового.
Таблиця 4 - НОРМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РІЗНИХ ВЕРМУТІВ
| Найменування показників | Міцні | Десертні |
| Об'ємна частка етилового спирту,% | 16,0-18 0 | 16,0 |
| Масова концентрація цукрів, г/100 см3 | 6,0-10,0 | 16,0 |
| Масова концентрація тітруемих кислот (в перерахунку на винну), г/дм3 | 5,0 | 5,0 |
| Масова концентрація приведеного екстракту, г/дм3, не менше | 15,0 | 15,0 |
| Масова концентрація летких кислот (в перерахунку на оцтову), г/дм3, не більше | 1,0 | 1,0 |
| Масова концентрація заліза, мг/дм3, не більше | 10,0 | 10,0 |
| Допустимі відхилення: | ||
| по об'ємній частці етилового спирту,% | ±0,5 | |
| по масовій концентрації цукрів, г/100 см3 | ±0,5 | |
| по масовій концентрації тітруемих кислот (в перерахунку на винну кислоту), г/дм3 | ±1,0 |
3. ОСОБЛИВІ ТИПИ ВИН
Вермут
Ароматизоване вино, що отримало свою назву від німецького слова Wermut ( «полинь»). І неспроста - есенція цієї трави складає до 43 % екстракту, яким ароматизується виноградне вино при виробництві вермутів. Приблизне співвідношення інших компонентів: деревій 18%, м'ята 10%, кориця 10%, кардамон 8%, бузина чорна 6%, мускатний горіх 5%. При виготовленні вермутів може використовуватися декілька десятків ароматних і пряних рослин. Серед них девісил високий, донник жовтий, душиця звичайна, дягель аптечний, звіробій, імбир, коріандр, меліса лимонна, м'ята перцева і пелегонева, ромашка аптечна і звичайна і т.д. Ці складові збагачують нотами свого аромату і смаку виноградне вино, і в результаті вийде напій запашний і терпкий, в якому приємна гіркота гармонійно поєднується з солодкістю різного ступеня.
Вермути бувають міцні (спирту в них 18%, цукру - 8%) і десертні ( 16% спирту і 16 % цукру), а в залежності від вина, з якого зроблені, поділяють на білі, червоні та рожеві.
Портвейн
Слово «портвейн» походить від назви одного з головних портів Португалії – Порту. Через нього йшли на експорт міцні вина, що виготовляються з винограду, що росте в долині річки Дуеро.
В Англії їх називали «вино - порто» або «порто-вино». Однак доставка вина на вітрильних судах займала багато часу, налитий у бочки напій залишався без належного догляду і іноді псувався. Португальські винороби звернули увагу, що краще зберігається більш міцне вино, і стали додавати у свою продукцію, призначену для далеких перевезень, винний спирт. З такого ж спирту готували коньяк, і виходило, що кріплене ним вино теж набувало коньячний тон, який став неодмінною ознакою типового портвейну. Початок його виробництва в Португалії відноситься до XVIII ст. Друга характерна ознака портвейну - так званий плодовий або фруктовий тон, повнота і гармонійність смаку, висока екстрактивність. Букет і смак вина розвивається в результаті портвейнізації - нагрівання виноматеріалів у бочках.
Мускат
Мускатні вина є самими ароматними. Мускатні сорти винограду були відомі стародавнім грекам і римлянам.
Обробіток цих сортів налічує кілька тисячоліть своєї історії. Мускатні сорти винограду Мускат білий, Мускат рожевий, Мускат чорний, Мускат фіолетовий, Мускат угорський та ін. збирають при цукристості 25-40%. Для цього виноград залишають на кущах до кінця жовтня, в результаті чого ягоди починають зав'ялюватись. Застосовується і штучне підв'ялювання. При виготовленні мускату прагнуть повністю перенести весь аромат ягоди на вино. Марочні мускати витримуються в бочках від одного до трьох років. При цьому чим вище цукристість і ароматичність вина, тим більш тривалий термін воно витримується .Залежно від природних умов і технології розрізняють легкі мускатні вина, десертні і лікерні. Краща якість мускатного вина досягається при витримці протягом півтора-трьох років. Вміст спирту в мускатних винах 13-16 % об.
Кагор
Кагор відносять до категорії церковного вина. Свою назву напій отримав від французького міста Кагор, де вироблялося кілька сортів червоних вин.
Кагор виготовляють з високоцукристих сортів винограду Каберне, Сапераві, Морастель, з зав'ялюванням на кущах для отримання більшої цукристості. Вино готується за особливою технологією, для найбільш повного вилучення всіх поживних, ароматичних речовин з винограду. Для цього сусло нагрівають до +65 ° С. Завдяки цьому вино має гармонійний, повний, терпкуватий смак, темно-рубіновий колір і букет з відтінками варення, шоколаду, чорносливу. Вино містить 16 % цукру і 16-18 % спирту. Мінімальна витримка 3 роки.
Токай
Токайські вина відомі всьому світу. Вони виготовлялися з XII ст. в північно-східній частині Угорщини. Назву отримали від назви міста Токай.
Сухі вина виготовляються з сортів винограду Мускат білий і Гарс-Ловелю.
В даний час технологія виготовлення сухих вин максимально наближена до класичної. У Токайському вини елітні якості зберігаються дуже довго.
До сімейства королівських вин відносять три типи токайських вин: самородні, азу і есенцію.
Для самородного Токаю виноград збирають пізньої осені. Для підвищення цукристості іноді кисть підкручують, перекриваючи доступ вологи в гроно. Вино зберігається в підвалах в неповних бочках, завдяки чому в напої з'являється легкий присмак житнього хліба (через окислення вина). Вино густе, з гармонійним смаком, з відтінками меду і хліба. Вміст спирту не менше 13 % об.
Для приготування азу вина вибирають тільки родзинки і згодом змішують з цілими гронами. Відмінною особливістю токайських вин є бродіння в холодних підвалах з подальшою витримкою. Вміст цукру у вині - 6-12 % , спирту 11-14 % об. У винах азу багато гліцерину -1,5-2 %. Такого високого вмісту немає ні в одному іншому вині у всьому світі. Ця властивість робить Азу хорошим профілактичним засобом від атероми, різних серцево-судинних захворювань.
Токайська есенція - національне надбання Угорщини. Це вино роблять з чистих родзинок. Соку з нього отримують дуже мало. Через високу цукристості соку (40-60%) бродіння протікає дуже повільно, іноді десятки років. Після тривалої витримки готове вино являє собою густу цукристу рідину і нагадує швидше сусло ніж вино. Есенція - саме довго-живуче вино в світі, має 30-40 % цукру і 5-8 % спирту.
Херес
Вино отримало свою назву від іспанського міста Херес-де-ла-Фронтера, розташованого в південній частині Андалусії. Багато століть Іспанія була єдиною країною, яка виробляє херес.
Херес помітно виділяється своїми властивостями з ряду інших напоїв навіть недосвідченим споживачем. Жодне з міцних вин не має такої великої кількості смакових різновидів. Херес є одним з найбільш довговічних вин, що зберігають особливості своїх властивостей більше ста років. Специфічність букета і смаку хересу обумовлюється наявністю хересних дріжджів, які розвиваються на поверхні вина в неповних бочках.
Іспанські винороби ретельно охороняють секрет отримання хересу. Тільки на початку XX ст. херес почали готувати в Австралії, США, Росії. В даний час це вино готується у Вірменії, Молдавії, в Криму та інших районах СНД.
Мадера
Вина такого типу відрізняються великою міцністю, малою цукристістю і важким букетом. Мадера отримала назву від острова Мадейра в Португалії.
Особливістю виготовлення мадери є витримка в неповних дубових бочках на відкритому сонці протягом 2-3 сезонів. Ще однією особливістю є те, що повне бродіння відбувається в присутності мезги. Загальний термін витримки не менше 5 років. Вино виготовляється з сортів винограду Серсиаль і Вердельйо. Мадера має тонкий аромат розжареного горішка і легкі карамельні тони. Вино містить 3-4% цукру і 19-20 % об. спирту.
Шампанське
Найзнаменитішим ігристим вином вважається шампанське. Цей напій виробляють з трьох сортів винограду: Шар-донні (Chardonnay), Піно Нуар (Pinot Noir) і Піно Меньє (Pinot Meunier). Перший сорт - білий, решта - червоні. Шампанське отримують методом зброджування сусла в закупорених пляшках з наступним старінням. Розрізняють шампанське біле і рожеве. Біле роблять з винограду Шардонне і називають Blanc de Blancs («біле з білих ягід»), а рожеве - з винограду Піно Нуар і Піно Меньє, а також шляхом додавання в найперший вичавлений сік червоного вина, виробленого також в Шампані. У більшості випадків шампанське - це суміш декількох, а у кращих його марках і десятків вин, виготовлених з різних сортів винограду, зібраного з одного виноградника і до того ж у різні роки.
Шампанські вина розливаються в спеціальні пляшки особливої ємності і форми, яку неможливо сплутати з будь-якою іншою. Пляшка має специфічне зовнішнє оформлення, яке полягає в тому, що горлечко пляшки разом з пробкою і одягненою на неї дротяною вуздечкою (мюзле) покривається фольгою, на пляшку наклеюють основну і задню етикетки і кольєретку (верхню етикетку, що охоплює нижній край фольгового покриття по всьому діаметру пляшки) .
//определение функции в теле класса
struct book { char title [256];
char author[40] ;
float price;
void show_title (void) { cout<<title<<”\n” ; };
float get_price (void) {return (price) ; } ;
} ;
Читайте також:
| <== попередня сторінка | | | наступна сторінка ==> |
| Аспартат) | | |
|
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |