Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам

Якщо фізична особа не має в даному банку рахунків, то відкриття поточного рахунка здійснюється в такому порядку:

· фізична особа пред’являє уповноваженому працівникові банку
паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи-резиденти
додатково повинні пред’явити документ, виданий органом держав­ної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікацій­ного номера платника податків;

· уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням зазначених документів;

· фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунка та картку зі зразками підписів, які засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;

· між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунка.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану рахунків банку «Операції з клієнтами». Для обліку поточних рахун­ків у Плані рахунків бухгалтерського обліку в банках призначені розділи 25 «Кошти бюджету та позабюджетних фондів України» та 26 «Кошти клієнтів банку». Кожному суб’єктові господарської діяльності в межах рахунка четвертого порядку 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» (поточний рахунок) відкрива­ється аналітичний поточний рахунок. До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Аналітичний рахунок клієнта може мати від 5 до 14 знаків та будуватись у такий спосіб:

2600 ВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де В — ключовий розряд (1 знак) — код уведення оператором в автоматизовану мережу банку визначеного рахунка;

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — аналітичний сегмент, що формується банком самостійно і може нести таку інформацію:

Е — резидентність (резидент, нерезидент) — 1 цифра;

ЕЕ-ЕЕЕЕЕЕ — код контрагента (порядковий номер клієнта в кни­зі реєстрації відкритих рахунків не регламентується — 2—6 цифр);

ЕЕЕ — код валюти (3 цифри);

ЕЕ — порядковий номер відкриття поточного рахунка (2 цифри, наприклад поточний рахунок №1 — 01);

ЕЕ — характеристика аналітичного рахунка (2 цифри — вказує на належність рахунка до класу балансу).

Для організації аналітичного обліку, а також для формування
фінансової та статистичної звітності банки мають використовувати параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів). Параметри аналітичного обліку залежно від сфери застосування поді­ляються не тільки на параметри безпосередньо аналітичних рахунків, а й на параметри клієнтів, документів і договорів. Формування параметрів аналітичного обліку описано в Порядку ведення аналітичного обліку в банках України, затвердженому ПП НБУ від 16.06.2005 за № 221. Параметри аналітичного обліку поділяються на дві групи — обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові, своєю чергою, поділяються на загальні й спеціальні.

Окрім поточних рахунків підприємств і організацій нині в бан­ках відкриваються такі рахунки: 2601 П «Поточні рахунки банку-управителя з довірчого управління», 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», 2603 П «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання». Для небанківських фінансових установ аналітичні рахунки відкриваються в межах рахунка 2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ».

Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунка 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб», а також до рахунка 2622 П «Кошти в розрахунках фізичних осіб». Серед бюджетних рахунків виділяють групи 251 «Кошти Державного бюджету України», 252 «Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України», 254 «Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів», 255 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя», 256 «Кошти позабюджетних фондів».

У строки, визначені угодами на розрахунково-касове обслуговування або розпорядженнями на відкриття рахунка, банк надає підприємству виписку з поточного рахунка. До виписки додаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.

У банківській практиці використовуються такі умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особо­вому рахунку підприємства:

Умовні цифрові позначення виду операції Документи, що є підставою для проведення операцій за особовим рахунком
Платіжне доручення
Платіжна вимога-доручення
Акредитиви
Вексель
Меморіальний ордер
Платіжна вимога
Чеки, видані фізичним особам
Розрахунковий чек
Платіжна картка
У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами Украї­ни та нормативними актами Національного банку України сума
з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунка­ми». З цього рахунка погашається кредиторська заборгованість клієнтам або сума перераховується за напрямами, визначеними чинним законодавством.5.2. Облік безготівкових розрахунків у банку

Розрахунки без участі готівки здійснюються способом використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки це розрахунки, які провадить банк за допомогою перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, а також перерахування банком за дорученням підприємств і фізич­них осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів.

За здійснення розрахунків використовуються розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Роз­рахункові документи приймаються банком до виконання за наяв­ності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами поточного рахунка. Документи від підприємств приймаються протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі того самого дня. Списання кош­тів з рахунка платника проводиться тільки за першим примірником розрахункового документа.

Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списан­ня коштів з поточного рахунка платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.

У разі здійснення розрахунків акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу в цих випадках банк забезпечує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунка і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються, до балансового рахунка четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються за такими аналітичними рахунками:

· «Розрахунки чеками»;

· «Розрахунки акредитивами».

У разі розрахунків платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними картками, депонуються на балансових рахунках:

· 2605 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;

· 2625 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена ПП Національного банку України 21.01.04 № 22, установлює загальні правила, форми і стандарти розрахун­ків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці Украї­ни на території України, що здійснюються за участі банків.Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними опе­раціями (акредитиви, розрахункові чеки) відкриваються підприємствами в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття акредитива, заяви про перерахування коштів.Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів.Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються Інструкцією № 22.Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунка у формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком. Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки
беруть до виконання винятково в межах залишку коштів на цих ра-
хунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх
приймання та виконання в разі браку/нестачі коштів на цих рахунках.У процесі здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.Інструкція № 22 встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:ü меморіального ордера;ü платіжного доручення;ü платіжної вимоги-доручення;ü платіжної вимоги;ü розрахункового чека;ü акредитива.Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходженнята виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості:· першою чергою списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;· другою — списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;· третьою — списуються кошти на підставі інших рішень суду;· четвертою — списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;· п’ятою чергою — списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.Облік операцій за розрахунків
платіжними дорученнямиПлатіжне доручення
— розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника банку, що обслуговує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.Платіжне доручення подається клієнтом до банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Платник має право зазнача-
ти в платіжному дорученні дату валютування, яка не може переви-
щувати 10 календарних днів з дати складання платіжного доручення.
Банк одержувача до настання дати валютування, що зазначена в елек­тронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти
на відповідний рахунок і не пізніше від наступного робочого дня згід-
но з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє одержувача про
надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунка на рахунок одержувача банк одержувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту «Призначення платежу» цього електрон­ного розрахункового документа.Платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок одержувача обліковуються в банку, що обслуговує одержувача. Банк одержувача, отримавши лист про відкликання коштів, цього самого дня перераховує кошти з відповідного рахунка на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок одержувача, та повідомляє одер­жувача про відкликання коштів платником.Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення запов­нюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.Через підприємства поштового зв’язку здійснюються перекази:· на ім’я окремих фізичних осіб — коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар);· підприємствам — коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції в тих населених пунктах, в яких немає банків.Для перерахування коштів підприємству зв’язку платник подає до банку, що обслуговує, платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв’язку, з рахунка якого сплачуватимуться перекази їх одержувача, та номери списків одержувачів коштів.

Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії згідно з угодою на обслуговування за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта.

Під час проведення розрахунків між клієнтами банк відображає операції на рахунках у такий спосіб:

1. Якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.

2. Якщо клієнти обслуговуються в різних банках:а) у разі списання коштів з рахунка клієнта — платника, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника коштів;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

б) У разі зарахування коштів клієнтові — одержувачу коштів, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.

Облік розрахунків із застосуванням
платіжних вимог-доручень
Платіжні вимоги-доручення (далі — вимога-доручення) можуть застосовуватись у розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

За цієї форми в розрахунках беруть участь два суб’єкти:

· постачальник (сировини, товарів, робіт, послуг), що має право на одержання платежу;

· платник (одержувач послуг чи товарів), що має право дору­чити банку здійснити платіж зі свого поточного рахунка.

Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми грошових коштів через банк (додаток).

Верхня частина вимоги-доручення оформлюється одержувачем коштів (постачальником після того, як він виконав свої зобов’я­зання перед покупцем) за встановленою формою з додержанням вимог до заповнення реквізитів розрахункових документів і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається безпосередньо платникові щонайменше у двох примірниках. Достав­ку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах. За згоди оплатити вимогу-доручення платник (покупець) заповнює її нижню частину (від руки чи з застосуванням технічних засобів — незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується спла­тити одержувачеві, зазначається в нижній частині вимоги-дору­чення. Вона не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо
сума, зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом
20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів без втручання банку. В обліку в обох випадках здійснюються такі записи:

Банком платника (покупця):

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника коштів;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

Банком одержувача коштів (постачальника):

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.


Читайте також:

  1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
  2. The peace – порядок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
  5. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  6. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
  7. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
  8. Аудит розрахунків з бюджетами
  9. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
  10. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
  11. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
  12. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків




Переглядів: 1783

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання | Облік операцій за розрахунків платіжними вимогами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.