Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Самостійне вивчення теми

Лекція № 10

Тема: Автономна частина периферійної нервової системи.

План:

1. Автономна частина периферійної нервової системи, класифікація, відділи.

2. Будова симпатичної частини вегетативної нервової системи:

-симпатичні центри

-симпатичні стовбури

-симпатичні волокна, сплетіння

-ділянки іннервації

3. Будова парасимпатичної частини вегетативної нервової системи:

-ядра

-волокна

-ганглії

-ділянки іннервації

4. Сплетення автономної частини периферійної нервової системи.

Схема вегетативної рефлекторної дуги

Виконайте завдання №9 збірника позааудиторної самостійної роботи

Література:

Основна Л – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.247 - 252.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1

Методичні вказівки для позааудиторної самостійної роботи

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 18

АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Вегетативна (автономна) нервова система складається з двох частин: симпатичної і парасимпатичної, вона іннервує всі органи і тканини: залози, гладкі м’язи судин та внутрішніх органів, серцевий м’яз, органи відчуття, а також головний і спинний мозок).

Більшість органів іннервується як симпатичним, так і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи.

Парасимпатичний відділ не іннервує посмуговані м’язи, гладкі м’язи матки, більшість кровоносних судин, сечоводи, потові залози, волосяні фолікули шкіри, селезінку, надниркові залози та гіпофіз.

Вегетативна нервова система не має своїх особливих аферентних, чутливих шляхів. Чутливі імпульси від органів йдуть у складі чутливих волокон, які є спільними для вегетативної та соматичної нервових систем. Вищий контроль та регуляція функцій вегетативної нервової системи, як і соматичної, відбувається за рахунок кори півкуль великого мозку.

Соматична та вегетативна нервові системи відрізняються не лише за функцією, а й за будовою, а саме:

• Соматичні рухові волокна виходять із спинного мозку сегментарно, а вегетативні волокна виходять лише з певних центрів:

• мезенцефалічного, бульбарного (парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ;

• тораколюмбального (бічні роги протягом сегментів від C_VIII до L _I_-_IIi),

• сакрального (бічні роги протягом сегментів S _III_-_V).

. Соматичні нервові волокна мають добре помітну м'якотну оболонку, а

у вегетативних вона відсутня.

• Тіла клітин соматичних нейронів знаходяться у передніх рогах спинного мозку, а їхні відростки (аксони), не перериваючись, досягають скелетних м'язів.

• Нервові відростки вегетативних нейронів перериваються у вегетативних вузлах. Отже, тут є передвузлові (прегангліонарні) і післявузлові (постгангліонарні) волокна.

• Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а

• вегетативної - з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів.

Симпатична частина

Симпатична частина вегетативної нервової системи представлена центральним і периферійним відділами

Центральний відділ утворюють клітини бічних рогів спинного мозку на рівні восьмого шийного, всіх грудних і трьох верхніх поперекових сегментів.

Периферійний відділ - це нервові волокна і симпатичні нервові вузли. Розрізняють паравертебральні (прихребетні) і передхребетні вузли.

Паравертебральні вузли, з’єднуючись міжвузловими волокнами, утворюють правий та лівий симпатичні стовбури.

Характерним для постгангліонарних симпатичних волокон є утворення сплетень по ходу артерій, які живлять даний орган.

Симпатичний стовбур являє собою ланцюжок паравертебральних вузлів, які з’єднані між собою міжвузловими волокнами. Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта,в яких розрізняють частини:

Шийна частина представлена верхнім, середнім та нижнім вузлами. Найбільшим є верхній шийний вузол, а нижній часто зливається з першим грудним, утворюючи зірчастий вузол. Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що іннервують органи голови та шиї. Ці гілки утворюють сплетення на внутрішній і зовнішній сонних артеріях і разом з їхніми гілками досягають слізної залози, слинних залоз, залоз слизової оболонки глотки, гортані, язика та м’яза-розширювача зіниці. Від усіх трьох вузлів відходять серцеві нерви,

вони в грудній порожнині разом з блукаючим нервом утворюють поверхневе та глибоке серцеве сплетення, від яких йдуть нерви до стінки серця.

Грудна частина складається з 10-12 вузлів, від яких відходять гілки до аорти, серця, легень, бронхів, стравоходу. Найбільшими нервами, які йдуть від У-ІХ та Х-ХІ грудних вузлів є великі і малі нутряні нерви. Вони проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (сонячного) сплетення.

Поперекова частина складається з 3-5 вузлів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегетативні нервові сплетення черевної порожнини та таза (рис. 5.53).

Крижова частина складається з чотирьох вузлів, що знаходяться на передній поверхні крижової кістки. Внизу ланцюжки вузлів лівого та правого симпатичних стовбурів з’єднуються в ділянці одного непарного куприкового вузла. Всі ці утвори об’єднуються в тазову частину симпатичних стовбурів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегетативні сплетення таза.

Парасимпатична частина

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи теж має центральний та периферичний відділи.

Центральний відділ представлений парасимпатичними ядрами, які лежать в середньому, задньому і довгастому мозку та крижовихсегментах спинного мозку.

Периферійний відділпредставлений вузлами та волокнами, що входять до складу III, VII, IX, X пар черепних та тазових нервів.

У середньому мозку поряд з руховим ядром III пари нервів лежить парасимпатичне додаткове ядро (Якубовича), відростки клітин якого входять до складу окорухового нерва. Вони переключаються у війковому вузлі, що лежить в очній ямці, і іннервують м'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз.

У ромбоподібній ямці поряд з ядром лицевого нерва лежить верхнє слиновидільне ядро. Відростки його клітин належать до проміжного нерва, який іде в складі лицевого. Разом із гілками лицевого і трійчастого нервів постгангліонарні парасимпатичні волокна входять у слізну залозу, залози слизової оболонки носової та ротової порожнин, піднижньощелепну і під'язикову слинні залози. Ці волокна перериваються у крилопіднебінному, піднижньощелепному та під'язиковому вузлах.

Від нижнього слиновидільного ядра йдуть парасимпатичні волокна в складі IX пари нервів до привушної слинної залози. Ці волокна перериваються у вушному вузлі.

Найбільша кількість парасимпатичних волокон проходить у складі блукаючого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного дорсального ядра й іннервують всі органи шиї, грудної та черевної порожнин до поперечної ободової кишки. У грудній та черевній порожнинах волокна блукаючих нервів підходять до симпатичних сплетень і разом з ними входять в органи. Парасимпатичні волокна блукаючого нерва перериваються в інтрамуральних (розташовані в стінках органів) або біля органних вузлах.

Низхідна та сигмоподібна ободові кишки, а також усі органи малого таза парасимпатичні волокна одержують від тазових нутряних нервів, що відходять від крижового відділу спинного мозку. Вони утворюють вегетативні нервові сплетення таза і перериваються у вузлах сплетень тазових органів.

У грудній, черевній і тазовій порожнинах симпатичні та парасимпатичні волокна утворюють змішані сплетення. Найбільшим сплетенням черевної порожнини є черевне (сонячне) сплетення, яке розташоване на передній поверхні черевної аорти (рис. 5.54 - див. додаток). До його складу входять два черевні нервові вузли і верхній брижовий вузол. Прегангліонарні волокна до них несуть великий і малий нутряні нерви. Постгангліонарні волокна, утворюючи сплетення уздовж судин, розповсюджуються у всі боки до органів. До черевного сплетення підходять і гілки блукаючих нервів, які вже в складі сонячного сплетення прямують до органів.

Уздовж черевної аорти вниз тягнеться досить велике вегетативне нервове сплетення, яке в ділянці мису формує верхнє підчеревне сплетення. Воно опускається у порожнину малого таза, переходить у праве та ліве нижні підчеревні сплетення, до яких приєднуються тазові парасимпатичні нерви. Усі ці гілки, переплітаючись, біля кожного

Вегетативна (автономна) нервова система (systema nervosum autonomicum) — це частина нервової системи, яка здійснює іннервацію органів травлення, дихання, розмноження, виділення, кровообігу, ендокринних залоз — тобто системи органів, які забезпечують обмін речовин, ріст і розмноження організму. Крім цього, симпатичні волокна іннервують скелетні м'язи, органи чуття, центральну нервову систему.

У вегетативній нервовій системі виділяють центральний відділ, який представлений вегетативними ядрами, що розташовані в спинному та головному мозку, і периферійний відділ, який включає вегетативні вузли (ганглії) і вегетативні нервові волокна, які утворюють самостійні вегетативні нерви або входять до складу деяких черепних і спинномозкових нервів.

У будові вегетативної нервової системи є деякі відмінності від соматичної нервової системи:

1) вогнищевість локалізації вегетативних ядер у центральній нервовій системі;

2) двонейронна будова периферійного відділу вегетативної нервової системи: від тіла нейрона, який розташований у центральній нервовій системі, починається аксон, який не доходить до виконавчого органа як еферентне соматичне волокно, а переривається в так званих гангліях вегетативної частини нервової системи, де знаходиться другий нейрон вегетативної частини нервової системи, аксон якого доходить до виконавчого органа. Тому аксони першого нейрона мають назву прегангліонарних, а відростки нейронів вегетативних гангліїв — постгангліонарних;

3) особливістю аферентних (чутливих) шляхів є те, що відростки клітин, які знаходяться в спинномозкових гангліях, спільні для соматичної й вегетативної нервових систем. Друга частина аферентних шляхів представлена відростками клітин, які локалізуються в периферійних вегетативних (екстра- й інтрамуральних) гангліях;

4) для вегетативної частини нервової системи характерна наявність вегетативних сплетень, до складу яких входять не тільки нервові волокна, але й нейрони (вегетативні сплетення розташовані навколо артерій, внутрішніх органів і в їхніх стінках);

5) вегетативні волокна іннервують усі тканини й органи, соматичні — розподіляються суворо сегментарно.

Залежно від топографії нервових ядер (центрів) і вузлів, а також характеру впливу на функції внутрішніх органів, іннервація яких здійснюється вегетативною частиною нервової системи, її поділяють на дві частини: симпатичну та парасимпатичну.

Більшість органів мають як симпатичну, так і парасимпатичну іннервацію, але деякі органи (потові залози, непосмуговані м'язи шкіри, більшість судин, м'язи матки, сечоводи, се лезінка, надниркові залози, гіпофіз, скелетні м'язи) не мають парасимпатичної іннервації.

Вплив цих двох систем на роботу внутрішніх органів має протилежний характер: якщо одна система справляє посилюючу дію, то інша — гальмівну.

Симпатична частина (pars sympathica) вегетативної нервової системи

Центри представлені ядрами, які розташовані в бічних рогах VIII шийного, усіх грудних і II—III верхніх поперекових сегментів спинного мозку.

Периферійний відділ представлений:

• прегангліонарними волокнами — це аксони, нейрони яких знаходяться в бічних рогах спинного мозку і виходять із спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь в утворенні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від них у вигляді білих сполучних гілок, які закінчуються в симпатичних вузлах. Ці волокна зв'язують центри симпатичної частини нервової системи з вузлами;

• симпатичними вузлами, які поділяються на дві групи: прихребтові (паравертебральні) та передхребтові (привертебральні). Паравертебральні вузли розташовані поблизу хребтового стовпа й утворюють симпатичний стовбур. Це парне утворення, яке розміщується вздовж бічної поверхні хребта від основи черепа до куприка, де обидва стовбури закінчуються одним спільним вузлом. Симпатичний стовбур складається з ланцюжка паравертебральних вузлів (трьох шийних, дванадцяти грудних, чотирьох крижових і одного непарного, який є спільним для обох симпатичних стовбурів), утворених тілами нейронів і міжвузлових гілок, представлених нервовими волокнами. Передхребтові вузли розташовані в грудній і черевній порожнинах між симпатичним стовбуром і внутрішніми органами у вегетативних сплетеннях за ходом судин;

• постгангліонарними волокнами, які утворені аксонами симпатичних вузлів. Вони складаються з окремих (спеціальних) симпатичних нервів, які йдуть до внутрішніх органів, симпатичних нервів, які розгалужуються вздовж судин та їхніх гілок, утворюючи сплетення стінок судин і внутрішніх органів, які вони кровопостачають, сірих сполучних гілок, які приєднуються до спинномозкових (соматичних) нервів і йдуть у їхньому складі до скелетних м'язів, шкіри. Постгангліонарні волокна шийних вузлів симпатичного стовбура утворюють нерви, які здійснюють симпатичну іннервацію органів голови, шиї, серця. Постгангліонарні волокна грудних вузлів ідуть до всіх внутрішніх органів грудної порожнини; від V—IX і X—XI грудних вузлів утворюються великий і малий нутрощеві нерви, які проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (сонячного) сплетення.

Постгангліонарні волокна поперекових вузлів формують вегетативні сплетення черевної порожнини (наприклад, сонячне сплетення, яке також утворене великим і малим нутрощевими нервами від грудних вузлів і постгангліонарними волокнами привертебральних вузлів цього сплетення). Із сонячного сплетення вздовж черевного стовбура поширюються гілки, утворюючи шлункове, селезінкове, підшлункове, печінкове сплетення. Постгангліонарні волокна крижових і непарного вузлів утворюють вегетативні сплетення таза: наприклад, міхурове, прямокишкове, матково-піхвове (у жінок), простатичне (у чоловіків) сплетення.

Парасимпатична частина (pars parasympathica) вегетативної нервової системи

Центрипредставлені ядрами, які розміщені в стовбурі головного мозку і в II—IV крижових сегментах спинного мозку.

Периферійний відділ представлений:

• прегангліонарними волокнами — це аксони нейронів парасимпатичних ядер, які йдуть у складі відповідних черепних (III, VII, IX, X пари) і спинномозкових нервів;

• парасимпатичними вузлами, які розміщені поблизу внутрішніх органів або у їхній стінці. Виділяють: війковий, крило-піднебінний, підщелепний і вушний вузли, а також вузли порожнини шиї, грудної, черевної і порожнини малого таза. До кожного з цих вузлів підходить прегангліонарне волокно, де нервовий імпульс передається на тіло нейрона;

• постгангліонарними волокнами — це аксони нейронів парасимпатичних вузлів. Постгангліонарні волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; крилоподібного — сльозову залозу, залози носової порожнини; підщелепного — підщелепну та під'язикову залози; вушного — привушну слинну залозу; вузли порожнин шиї, грудної, черевної, малого таза — внутрішні органи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
VIII пара - присінково-завитковий нерв	\|	Класифікація залежно від походження із різних видів епітелію (Заварзін О.О., Щелкунов С.І.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.