МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ОРГАН ЗОРУПлан Анатомія органів чуття. Анатомія ока. Лекція№21 1. Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. 2. Анатомія ока: -очне яблуко -внутрішнє ядро ока -додаткові структури ока (повіки, брови, м’язи) 3. Сльозовий апарат 4. Провідний шлях зорового аналізатора Самостійне вивчення теми: Шкіра,залози шкіри,похідні шкіри. Виконайте завдання №3,4 збірника позааудиторної самостійної роботи
Література: Виконайте завдання№19 збірника позааудиторної самостійної роботи ОсновнаЛ – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.252-254, 258-267. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968. Методичні вказівкидля позааудиторної самостійної роботи Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 26, 32-33.
Органи чуття (organa sensuum) - це анатомічні утвори, • які сприймають енергію зовнішнього подразнення, • трансформують її в нервовий імпульс і • передають його в мозок, де цей імпульс аналізується. Процес чуттєвого пізнання у людини відбувається по п’ятьох каналах: дотик, слух, зір, смак, нюх. Відповідно до цього існують органи чуття: око, вухо, шкіра, слизова оболонка носа, язик. Сприйняття подразнень із зовнішнього та внутрішнього середовища відбувається за допомогою рецепторів (спеціалізованих утворів), які трансформують енергію подразнення в нервовий імпульс Розрізняють рецептори: • екстерорецептори - несуть інформацію в центральну нервову систему про зміни зовнішнього середовища; • пропріорецептори - несуть інформацію про положення тіла в просторі; 3) у внутрішніх органах знаходяться інтерорецептори, які уловлюють найтонші зміни внутрішнього середовища організму; • хеморецептори - реагують на зміни хімічного та газового складу крові; • осморецептори - сприймають зміни осмотичного тиску крові; • терморецептори - сприймають зміни температури; • волюмрецептори - сприймають об’єм крові, що протікає до лівого передсердя • механорецептори - реагують на тиск та розтягування органа. Для того, щоб виникало відчуття, потрібні такі ланки одного процесу, Ланки аналізатора: • утвори, що сприймають подразнення, • нерви, по яких передається це подразнення і • мозок, де воно перетворюється у факт свідомості. Увесь цей апарат І.П. Павлов назвав аналізатором. Поняття “органи чуття” і “аналізатори” відмінні. Органи чуття - це око, вухо, шкіра, язик, ніс, у яких знаходиться лише периферична частина відповідного аналізатора, а значить відбувається сприйняття сенсорних подразнень, розрізняють аналізатори - зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, дотиковий. Крім того, виділяють сенсорну систему болю, сприйняття положення тіла і його окремих частин у просторі Робота аналізаторів починається зі сприйняття рецепторами фізичної чи хімічної енергії, які потім трансформуються у нервові імпульси. По чутливих (аферентних) шляхах імпульси проводяться до відповідних сенсорних зон кори головного мозку, де формується специфічне відчуття - зорове, слухове, тактильне тощо.
Орган зору у людини уловлює картини зовнішнього світу, трансформує світлове подразнення у нервовий імпульс, вищий аналіз якого відбувається в корі півкуль головного мозку. Орган зору або око знаходиться в очній ямці . Око ) складається із очного яблука, зорового нерва та додаткових структур. Очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму, розташоване у передній частині очної ямки (орбіти). Очне яблуко складається з ядра та оболонок. Оболонки очного яблука: зовнішню (фіброзну), середню (судинну) внутрішню (сітківку) Зовнішня, фіброзна оболонка, складається з двох частин : • непрозорої білкової оболонки - склери . Склера виконує захисну і опорну функції • прозорої - рогівки, яка вкриває передній полюс очного яблука. Місце переходу склери в рогівку називається лімбом. Завдяки особливій будові та хімічному складу рогівка є прозорою. Вона багата нервовими закінченнями, але не містить кровоносних судин. Місце переходу склери в рогівку називається лімбом. Середня оболонка, судинна, прилягає до склери і поділяється на три частини: • власне судинна оболонка, • війкове тіло • райдужка. Власне судинна оболонка вистеляє більшу частину склери, містить велику кількість кровоносних судин. Війкове (ціліарне) тіло являє собою середній потовщений відділ судинної оболонки, що розташований у вигляді кругового валика в ділянці переходу рогівки у склеру. Епітеліальні клітини, що вкривають ціліарне тіло і його відростки, беруть участь в утворенні водянистої вологи. У товщі війкового тіла знаходиться війковий м’яз, при скороченні якого відбувається акомодація ока. Райдужка - це передня частина судинної оболонки, епітеліальні клітини якої містять пігмент.Залежно від кількості пігменту, райдужка має різне забарвлення. При наявності великої кількості пігменту колір очей темний (карий); якщо пігменту мало, то райдужка буде мати світло- сірий або світло-голубий колір; при відсутності пігменту (альбіноси) райдужка має червонуватий відтінок за рахунок просвічування кровоносних судин. Отвір, що знаходиться в центрі райдужки, має назву зіниці. Діаметр зіниці непостійний, він звужується при сильному освітленні і розширюється в темноті, виконуючи роль діафрагми очного яблука. Зміна діаметра зіниці відбувається завдяки діяльності м'язів, що лежать у товщі райдужки: м'яза-розширювача та м'яза-звужувача зіниці. Внутрішня оболонка - сітківка -це світлочутлива частина ока, яка зсередини покриває судинну оболонку. Вона має досить складну будову і містить фоторецептори (палички та колбочки). У центрі сітківки містяться центральна ямка, у якій є тільки колбочки, та сліпа пляма - місце виходу зорового нерва. Сліпа пляма не має фоторецепторів. Колбочки - рецептори денного кольорового бачення. Вони мають малу світлову чутливість, але більшу роздільну здатність і більшу швидкість відповіді, порівняно з паличками. Палички - рецептори сутінкового зору. У фоторецепторах містяться зорові пігменти: у паличках - родопсин, у колбочках - йодопсин. Це забарвлені білки, які складаються із білкової частини - опсину і речовини, яка поглинає світло - хромофору. Наприклад, у склад паличок входить білок опсин і хромофор ретинол - альдегід вітаміну А.
Ядро очного яблука складається : • кришталика, • склистого тіла • водянистої вологи передньої і задньої камер ока. Разом з рогівкою всі ці утвори є світлозаломлюючим середовищем органа зору. Кришталикмає форму двоопуклої лінзи, що розташована позаду камер очного яблука. Речовина кришталика безбарвна, прозора, щільна, не містить судин і нервів. Склисте тіло ,позаду кришталика знаходиться склисте тіло - прозора драглиста маса, яка розташована в порожнині між кришталиком і сітківкою, не містить судин і нервів. Камери ока(передня і задня) • Порожнина між рогівкою і райдужкою має назву передньої камера ока • Порожнина між райдужкою і кришталиком називається задня камера ока,вони наповнені рідиною - водянистою вологою,яка виробляється війками війкового тіла і відтікає у венозну систему. Передня камера із задньою сполучається за допомогою зіниці. Додатковий апарат органа зорускладається : • Захисні утвори (брови, повіки та вії), • Слізний апрат • Руховий апарат. Брови слугують для захисту очей від поту, що стікає з лоба. Повіки,основу повік становить сполучнотканинна пластинка, що нагадує хрящ. Зовні вона покрита шкірою, а зсередини кон’юнктивою - прозорою слизовою оболонкою, епітеліальні клітини якої секретують слиз. Остання переходить з повік на очне яблуко, утворюючи кон’юнктивальний мішок, який має верхнє та нижнє склепіння. Віїзнаходяться на вільних краях верхньої та нижньої повік і захищають око від пилу, снігу, дощу тощо. Слізний апарат представлений : • слізною залозою • сльозовивідними шляхами Слізна залоза розміщена у латеральному куті на межі верхньої та бічної стінок орбіти. Вона утворюється з кількох груп складних альвеолярно- трубчастих залоз, серозних за типом секреції. Декілька її вивідних проток відкриваються у кон’юнктивальний мішок. Секрет залози - сльоза, слізна рідина - омиває передню частину очного яблука. Потім вона потрапляє у слізне озеро, що знаходиться у медіальному куті ока. Звідси через слізні точки, які розташовані на медіальних кінцях країв повік, сльоза потрапляє спочатку у слізні канальці (верхній та нижній), а потім - у слізний мішок. Останній переходить в носо- слізний канал, по якому сльоза проходить у нижній носовий хід. Напрямок руху слізної рідини: Руховий апарат. Кожне око має шість м’язів, які починаються від сухожилкового кільця орбіти навколо зорового нерва і прикріплюються до очного яблука . Розрізняють : • верхній, нижній, медіальний і латеральний прямі мязи, • верхній і нижній косі м’язи ока • м’яз-підіймач верхньої повіки, від загального сухожилкового кільця починається і прикріпляється до верхньої повіки. Ці м’язи скорочуються довільно і дають можливість розглядати предмети обома очима. Аналізатор зору складається з відділів: • периферійного ,який представлений рецепторним апаратом сітківки, що складається у людини із 120 млн паличок і 6 млн колбочок, • провідникового,провідниковим апаратом органа зору є зоровий тракт. • центрального відділу,підкіркового - верхні горбики чотиригорбикового тіла, бічне колінчасте тіло, подушка згір’я Аналіз зорової інформації відбувається в кірковому центрі (по краях острогової борозни),зорова зона. Читайте також:
|
||||||||
|