Класифікація інфекційних захворювань.

В залежності від механізму передачі збудника інфекційних захворювань і його локалізації в організмі людини всі інфекційні хвороби поділяються на 4 групи:

1. Інфекції дихальних шляхів – грип, ангіна, дифтерія, кір, натуральна віспа, коклюш, туберкульоз;

2. Кишкові інфекції – черевний тиф, дизентерія, холера, інфекційний гепатит, харчові токсикоінфекції та ін.

3. Кров'яні інфекції (трансмісивні) – чума, туляремія, кліщовий енцефаліт, висипний тиф, СНІД.

4. Інфекції зовнішніх покривів – сибірська виразка, правець, короста, бешиха.

При проникненні в організм людини хвороботворних мікроорганізмів – бактерій, вірусів, рикетсій, грибків або простіших можуть виникати різноманітні інфекційні захворювання. Збудники інфекційних захворювань в організмі знаходять сприятливе середовище для свого розвитку, швидко розмножуються і виділяють отруйні речовини (токсини), які руйнують тканини і порушують нормальний процес життєдіяльності.

Захворювання, як правило, виникає через декілька годин або днів з моменту зараження. В цей період, який називається інкубаційний, відбувається розмноження мікробів і накопичення токсичних речовин без видимих ознак захворювання.

Людина в цей період, нічого не підозрюючи, стає носієм тієї чи іншої хвороби, заражає оточуючих людей і середовище проживання.

При різноманітних захворюваннях механізм передачі інфекції не однаковий і знаходиться в прямій залежності від локалізації збудника в живому організмі.

Розрізняють декілька шляхів проникнення збудників інфекційних захворювань в організм людини:

- харчовий шлях передачі збудника з їжею або водою через шлунково-кишковий тракт;

- передача збудника з повітрямчерез органи дихання;

- трансмісійний шляхчерез укуси заражених кровососних комах;

- контактно-побутовий шлях через пошкоджену і непошкоджену шкіру, а також через слизові оболонки рота, носа, очей.

Типовими ознаками інфекційних захворювань є: лихоманка, підвищення температури, головний біль, біль в м’язах та суглобах, нездужання, загальна слабкість, іноді нудота, порушення сну, погіршення або втрата апетиту та ін.

Найбільш багато чисельними та розповсюдженими захворюваннями є:

1. Інфекції дихальних шляхів. Найбільша частина цих захворювань об’єднуються загальною назвою – гострі респіраторні захворювання. Щорічно цими захворюваннями хворіє 15-20 відсотків всього населення, а в період епідемічних спалахів грипу– до 40 відсотків. Збудник цієї хвороби локалізується в верхніх дихальних шляхах і розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом при розмові, чиханні, кашлі хворого. Крім всім відомого грипу, до числа інфекцій дихальних шляхів відносяться також натуральна віспа, дифтерія, які в недалекому минулому були епідемічними захворюваннями, що призводили до смерті тисячі людей.

В наслідок ефективно проведених профілактичних щеплень в Україні знизилась захворюваність на дифтерію. В цю ж групу хвороб входить туберкульоз, який в Україні став дуже розповсюдженою хворобою.

В 1966 р. захворюваність активними формами туберкульозу зросла на 9,9 відсотків. Щоденно ним захворює понад 70 чоловік.

При сихійних лихах, катастрофах, надзвичайних ситуаціях переважно відбувається скупчення людей в незвичних умовах, внаслідок чого порушуються норми і правила середовища проживання, що обумовлює масовість захворювань інфекціями дихальних шляхів ( грипом, дифтерією, менінгітом та ін.).

2.До хвороб кишкової групи відносяться такі інфекційні захворювання, як дизентерія, холера, черевний тиф, вірусний гепатит, ботулізм, сальмонельоз та ін. Для цих видів інфекцій загальним механізмом передачі збудника хвороби через рот з їжею або водою і ураження шлунково-кишкового тракту, хоч для таких інфекцій, як ботулізм, та поліомієліт, найбільш характерною ознакою є ураження центральної нервової системи.

До виникнення епідемічних хвороб шлунково-кишкової групи інфекцій призводять руйнування водопровідних та каналізаційних мереж, низька санітарно-гігієнічна культура, безпечність та необачність в використанні води з відкритих джерел водокористування.

3. До кров’яних інфекцій відносяться такі хвороби, як чума, малярія, туляремія, кліщовий енцефаліт, висипний тиф та ін.

Розпізнавальною рисою цієї групи є механізм передачі збудників інфекції кровосисними комахами ( воші, блохи, кліщі, комарі ). Хворі кров’яною інфекцією стають небезпечними для здоров’я людини лише тоді, коли в середовищі проживання чи перебування є кровосисні комахи, які переносять збудників цих хвороб.

4. До інфекцій зовнішнього покриву відносяться – правець, сибірська виразка, бешихата ін. Інфекції зовнішніх покривів, які іноді називають раневими інфекціями. Вони є гострими інфекційними захворюваннями внаслідок проникнення збудника через ушкоджену шкіру, і значно рідше через пошкоджену слизову оболонку.

3. С Н І Д - чума ХХ століття.

У світі зараз розповсюджена нова заразна хвороба, яка називається синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).
Читайте також:
II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
V. Класифікація і внесення поправок
V. Класифікація рахунків
А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
Банківський кредит та його класифікація.
Банківські ресурси, їх види та класифікація
Будівельна класифікація ґрунтів
Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 2611

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Поняття про інфекційні хвороби. | Таким чином, безладне статеве життя, гомосексуалізм, проституція, наркоманія і алкоголізм – ось фактори, які спричиняють розповсюдження СНІДу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.