Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Портрет менеджера освіти

Тема. Характеристика менеджерів освіти по стилю управління

Лекція № 5

Мета:ознайомити з портретом менеджера освіти, феноменом лідерства в колективі, самоменеджментом менеджера освіти, моделлю професіограми ідеального менеджера освіти шкільного рівня.

План:

1. Портрет менеджера освіти

2. Феномен лідерства в колективі

3. Самоменеджмент.

4. Модель професіограми ідеального менеджера освіти шкільного рівня

Рекомендована література

1. Демчук В.С. Основи освітнього менеджменту. – К.: Ленвіт, 2007. – 263 с.

2. Крижко В. В. Теорія та практика менеджменту в освіті: Навч. посібник / Василь Васильович Крижко. – 2-е вид., доопрацьоване. – К. : Освіта України, 2005. – 256 с.

3. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника. – Х.: Видав. група «Основа», 2007. – 448 с.

4. Менеджмент. Творчість. Пошук: Навч. посіб. для викладачів ін-тів післядиплом. освіти, керівників загальноосвіт. закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації / Упр. освіти і науки Полт. облдержадміністації, Полт обл. ін-т післядипломної пед.освіти ім. М.В. Остроградського. – Полтава : ПОІППО, 2005. – 116 с.

5. Мороз І.В. Менеджмент і маркетинг освіти: навчально-методичний посібник. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с.

6. Скрипко Т.О., Ланда О.О. Менеджмент. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.

7. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом: навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 365 с.

8. Цехмістрова Г.С., Фоменко Н.А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – 280 с.

Поведінка людини в соціальній групі визначається багатьма факторами: вихованість, повага до закону, до людей, адекватне сприйняття соціальної та управлінської ієрархії, особливість протікання психічних процесів у цієї людини.

Особливості поведінки менеджера освіти мають свою специфіку, яка визначається унікальністю характеристик освітнього середовища та установленою супідрядністю морально-етичних нормативних стосунків всіх членів цього середовища. Питання "Яким би Ви хотіли бачити свого директора школи ?" не є риторичним, від цього багато залежить у житті кожного з працівників школи та учнів. Спробуємо створити модель керівника (за галузями компетенції), який, з нашого погляду, здатний ефективно вирішувати всі питання розвитку освітнього закладу.

Портрет менеджера освіти

1. Здатність до планування та прийняття рішень.

2. Робота з людськими ресурсами.

3. Організованість та доцільне використання часу.

4. Комунікація.

5. Навички спілкування.

6. Забезпечення розвитку членів колективу.

7. Лідерство.

8. Управління змінами.

Звичайно, це той ідеал, до якого треба прагнути. У практиці ми зустрічаємося з менеджерами освіти, які не схожі один на одного. В основі управлінської поведінки кожного директора школи, педагога лежить визначений стереотип, що називають стилем.

Керівників шкіл за рівнем оволодіння елементами менеджменту можна класифікувати так: директор – менеджер; директор – педагог; божевільний директор; директор – завгосп.

За поведінковими проявами серед менеджерів освіти виділяють:

Караючий– керівник прискіпується до помилок, яких педагоги та учні припускаються у процесі викладання і навчання ("Я – батько").

Формаліст – керівник, який у своїх вчинках акцентує увагу на дотриманні процедурних характеристик (за тестом С.Деллінгера – "квадрат").

Вихователь – допомагає кожному члену педагогічного колективу усвідомлювати власний досвід та вчитися на ньому (за С.Деллінгером – "коло").

Відгороджений – керівник уникає проявів інтересу до особистих справ членів педагогічного колективу.

Новатор – керівник заохочує інновації, дослідження, експерименти (за С.Деллінгером – "трикутник").

Директивний – вимагає неухильного виконання встановлених інструкцій (за МакГрегором – "Х").

Безпечний – керівник не звертає уваги на навчання та розвиток своїх підлеглих.

Кожен з цих керівників по - різному ставиться до підлеглих. Найбільш рельєфно це проявляється у відношенні до думок своїх вчителів, учнів, загалом до чужої правди.

Є три варіанти управлінських дій щодо розуміння інших:

1. Зрозуміти;

2. Не прийняти;

3. Подавити.

Ці характеристики ще не визначають стиль управління людьми.

Стиль – це внутрішня парадигма людини.

Стиль управління визначається такими критеріями, як характер централізації влади та форма впливу на підлеглих.

Влада – здатність, а також прагнення зробити власну ціннісну спрямованість ведучим мотивом інших людей.

Умовно можна виокремити три типи причин, за якими влада бажана для людини:

- щоб домінувати над іншими і (або) обмежувати дії інших;

- щоб інші люди над нею не домінували і (або) не втручалися в її справи – іноді ця мета може бути сама по собі кінцевою і більш цінною ніж інші;

- щоб здійснювати досягнення.

Аналіз управлінського досвіду, від доісторичного до сучасного, засвідчує, що одна людина може підкорити іншу:

1) завдяки своєму розумові і знанням;

2) економічним і технічним засобам, що маються в її розпорядженні;

3) завдяки внутрішньому багатству і сформованості своєї особистості;

4) завдяки релігійній вірі, сприйнятої іншими як божа благодать.

Влада завжди полягає в одній з цих форм. Особливий випадок, коли людина спрямована не на одну з цих цінностей, а головним для неї стає власна могутність сама по собі.

Влада буває зовнішньою (інституціональна), внутрішньою (совість, обов’язок, честь) та анонімною (наука, громадська думка).

До цінностей влади відносяться: багатство, свобода, незалежність, безпека, володіння, насолода… Разом з тим, людина при владі губить свободу.

Основні прояви влади в освітніх установах:

1. Влада, в основі якої – вольовий примус (директор, педагог впливає на підлеглих під страхом покарання).

2. Влада, що грунтується на заохоченні (впроваджується система заходів щодо матеріального та морального стимулювання).

3. Експертна влада (колеги, учні високо оцінюють фахову компетентность керівника).

4. Влада прикладу (підлеглі шанують керівника як особистість та спеціаліста, намагаються в усьому бути схожими на нього).

5. Законна влада (високий офіційний статус керівника надає йому право видавати розпорядження).

Типи акцентуації характеру

- циклоїдний – чергування фаз поганого та гарного настрою;

- гіпертимний – постійно піднятий настрій, висока психічна активність з бажанням діяльності;

- лабільний – різка зміна настрою в залежності від ситуації;

- астенічний – швидка стомлюваність, дратівливість, схильність до депресії;

- сензетивний – підвищена вразливість, відчуття власної неповноцінності;

- психоастенічний – висока тривожність, підозрілість, схильність до самоаналізу, сумнівність…;

- шизоїдний – відгородженість, інтроверсія, замкнутість;

- епілептоїдний – злобно-тужливий настрій із накопиченням агресії, що виявляється у вигляді приступів гніву, конфліктність, скрупульозна педантичність;

- застряючій (паранояльний) – підвищена підозрілість та хвороблива вразливість, прагнення до домінування, висока конфліктність, неприйняття думок інших;

- демонстративний (істероїдний) – витискує неприйнянтні для себе факти, схильність до облудності, фантазування та удаваності з метою привернення уваги до себе; "втеча в хворобу" у випадку невизнання;

- дистимний – знижений настрій, схильність до депресії, зосередженість на похмурих і сумних фактах життя;

- нестійкий – піддається впливу оточуючих, шукає нові враження та компанії;

- конформний – підпорядкований та залежний від інших.

Харизма – це влада, побудована не на логіці, не на давній традиції, а на силі особистих якостей або спроможностей лідера. Влада прикладу чи харизматичного впливу визначається ототожненням виконавця з лідером або потяг до нього, а також потребою виконавця в приналежності та повазі.

Прикмети харизматичної особистості:

1) обмін енергією;

2) солідна зовнішність;

3) незалежність характеру;

4) гарні риторичні можливості;

5) сприйняття захоплення своєю особистістю;

6) гідна та впевнена манера поведінки.

Вплив через розумну віру здійснюється в такий спосіб: виконавець (учитель) уявляє, що директор має особливе експертне знання у відношенні даного проекту або проблеми. Вчитель приймає на віру цінність знань керівника.

Ослаблене управління характеризується нейтральністю, невтручанням керівника в роботу підлеглих і його нерішучістю в прийнятті та реалізації управлінських рішень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проведення тестового опитування	\|	Феномен лідерства в колективі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.