Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Бюджетний устрій та бюджетна система.

 

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної систе­ми, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністра­тивно-територіальним поділом України. Бюджетна система сукупність самостійних відокремлених взаємо­пов’язаних між собою ланок, у яких функціонують бюджетні відносини. У Бюджетному кодексі України бюджетна система трактується як сукуп­ність державного та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економіч­них відносин, державного і адміністративно-територіального устроїв і врегу­льована нормами права. Бюджетна система як сукупність окремих ланок, юридично пов’язаних між собою, базується на загальноприйнятих принципах. В унітарних країнах бюджетна система складається з двох ланок: центрально­го і місцевих бюджетів. У федеративних країнах (СПІА, Німеччина, Росія) до цих ланок додаються ще бюджети членів федерації.

У червні 2001 р. Верховна Рада України прийняла Бюджетний кодекс, який визначив основні засади бюджетної системи України, її структуру, принципи та правові аспекти функціонування. У Бюджетному кодексі проголошується, що бюджетна система України будується па засадах справедливого і неупере- дженого розподілу суспільного багатства між громадянами та адміністратив­но-територіальними утвореннями. Бюджетна система України — сукупність державного та місцевих бюджетів (яких в Україні близько 13 тис.), побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-тери­торіального устроїв.

Сукупність всіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи Украї­ни, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет використовується для ре­алізації засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Схематично структура бюджетної системи зображена на рис. 6.2.

 

Рис. 6.2. Склад бюджетної системи України

 



Интернет реклама УБС

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах.

Принцип єдності. Єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку ви­конання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. Акумуляція коштів бюджетів всіх рівнів на єдиному казначейському рахунку свідчить про єдність коштів у межах бюджетної системи України. Загальне визначення бюджетного процесу, його стадій, бюджетної класифікації, що застосовується до всіх ланок бюджетної системи, забезпечують и єдність. Матеріальний зміст цього принципу посилюється і відображається нормою ст. 92 Конституції Укра­їни щодо встановлення державного бюджету, бюджетної системи України виключно законами України.

Принцип збалансованості. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Цей принцип деталізує одне з положень ст. 95 Конституції України, ба­зується на раціональному співвідношенні обсягу доходів і витрат, забезпечення фінансування окремих функцій та завдань за рахунок фактично мобілізованих коштів від податків та інших податкових надходжень. Дотримання цього прин­ципу створює умови для уникнення дефіциту та профіциту бюджету.

Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюдже­ти є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідаль­ності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади та органи місцевого самовря­дування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджет­ні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Само­стійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автоном­ної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення на­прямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати і затверджувати відповідні бюджети.

Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі над­ходження до бюджетів і витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автоном­ної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Цей принцип вима­гає обліку та включення до бюджету всіх без винятку доходів і витрат, які ма­ють акумулюватись на єдиному казначейському рахунку та інших бюджетних рахунках згідно з бюджетною класифікацією. Цей принцип застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу, але не виключає і певної спеціалізації вико­ристання коштів, цільової спрямованості їх використання (згідно зі ст. 13 Бюджетного кодексу України у рамках бюджету існує спеціальний фонд).

Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реалістичних макро- показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затвер­джених методик і правил. Формування бюджетних показників здійснюється на підставі затверджених постановою Верховною Радою України Основних на прямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також затвер­джених постановою Кабінету Міністрів України стратегічних напрямків роз­витку бюджетної системи на середньострокову перспективу, які містять найсуттєвіші обґрунтовані бюджетні показники.

Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учас­ники бюджетного процесу мають прагнути до досягнення запланованих цілей за умови залучення мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату за використання визначеного бюджетом обсягу коштів. Реалізація цього принципу спрямована на досягнення найбільш пов­ної та своєчасної реалізації завдань держави. Його додержання дає змогу пе­рейти до контролю за досягненням кінцевого результату при витрачанні бю­джетних коштів, забезпечити їх ефективне використання, найбільш повне задоволення потреб за рахунок централізованих грошових фондів.

Принцип субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюдже­том та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтува­тись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Цей принцип формує засади найефективнішого на­дання суспільних послуг безпосередньо споживачам. Децентралізація видатків у бюджетах забезпечує найбільш точне закріплення коштів відповідного бюдже­ту за отримувачами бюджетних коштів, ефективніше виконання видаткових повноважень на місцях. Метою розмежування видатків між ланками бюджет­ної системи є підвищення ефективності їх використання. Однаковий рівень бю­джетної забезпеченості на різних рівнях обумовлюється закріпленням відповід­них доходів за ланками бюджетної системи та наданням міжбюджетних трансфертів. Утім посилання на принцип субсидіарності не відповідає на питан­ня, чому видатки розділено між місцевими бюджетами саме на три групи: 1) ви­датки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необ­хідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів; 2) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, га­рантованих державою для всіх громадян України; 3) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціаль­ні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких є в усіх регіонах України. Натомість ефективний розподіл має ґрунтува­тись на законодавчому розмежуванні функціональних повноважень тери­торіальних органів влади, що, на жаль, не відбувається.

Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Тоб­то бюджетні кошти використовуються їх розпорядниками та одержувачами для чітко визначеної мети, на яку спрямовані бюджетні видатки. За нецільове використання бюджетних коштів, бюджетні правопорушення встановлена фі­нансова тп адміністративна відповідальність для розпорядників коштів.

Принцип справедливості та неупередженості. Бюджетна система Укра­їни будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільно­го багатства між громадянами і територіальними громадами. За рахунок бю­джетної системи гарантується та забезпечується однаковий доступ усіх громадян України до соціальних програм, освіти, охорони здоров’я незалежно від місця їх проживання як на стадії формування надходжень доходів відповід­них бюджетів, так і при розподілі трансфертів, збалансуванні бюджетів.

Принцип публічності та прозорості. Інформація про бюджет має бути оприлюднена. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для пуб­лікації:

Ø проекту закону про державний бюджет;

Ø закону про Державний бюджет України на відповідний період з додатка­ми, що є його невід’ємною частиною;

Ø інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками

Ø кварталу та року;

Ø інформації про показники виконання зведеного бюджету України;

Ø іншої інформації про виконання Державного бюджету України.

Проект закону про державний бюджет підлягає обов’язковій публікації в газеті “Урядовий кур’єр” не пізніше ніж через сім днів після його подання Вер­ховній Раді України. Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше ніж через 10 днів з дня його прийняття. Норми бюджетного кодексу гарантують доступність інформації щодо кожної стадії бюджетного процесу, показників проекту бюджету, прийнятого бюджету, звіту про його виконання, проекту щодо основних напрямів бюджетної політики. Відповідними процесу­альними нормами забезпечуються гарантії гласності, оприлюднення закону та рішень про бюджет, етапів підготовки та розгляду звітів про виконання бю­джету тощо.

Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учас­ник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Відповідно до цього закріплюються повно­важення учасників бюджетного процесу щодо дотримання бюджетного зако­нодавства, вводиться поняття бюджетного правопорушення та відповідаль­ності за нього .

Отже, бюджетна система України включає чотири рівні, які відповідають адміністративно-територіальному поділу держави:

Ø загальнодержавний;

Ø Автономної Республіки Крим, обласний та міський міст державного під­порядкування (Києва і Севастополя);

Ø міський міст обласного підпорядкування і районний;

Ø базовий — міський міст районного підпорядкування, сільський і селищ­ний.

Взаємозв’язок між усіма ланками бюджетної системи забезпечується за до­помогою зведених бюджетів.

Склад основних ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок пред­ставлений на рис. 6.3.

 

Рис. 6.3. Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок

Найбільшим за обсягом є Державний бюджет України, за рахунок якого фі­нансується 63,3 % видатків усіх бюджетів (2005 р.), причому спостерігається стабільна тенденція до збільшення цієї частки.

Частка усіх місцевих бюджетів знижується і в 2005 р. становила: за бюдже­том Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва та Сева­стополя) бюджетами — 9,4 %, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного підпорядкування — 14,7, районними — 9,7, міст районного підпорядкування — 0,5, селищними — 0,6, сільськими бюджетами — 1,8 %.

 

 


Читайте також:

  1. Агроценоз як система.
  2. Адміністративний устрій
  3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  6. Адміністративно-політичний устрій Січі
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  12. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Бюджетна політика і бюджетний механізм. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.026 сек.