Об’єкти та суб’єкти соціально-реабілітаційної діяльності. Завдання установ соціальної реабілітації

Сутність поняття «реабілітація», «соціально-педагогічна реабілітація» та її види. Зміст технологій соціально-педагогічної реабілітації.

Реабілітація(від лат. – rehabilitation –відновлення) – комплекс медичних, соціально-економічних, педагогічних, юридичних заходів, спрямованих на відновлення (чи компенсацію) порушених функцій, дефектів, соціальних відхилень.

Реабілітація – це комплексна, багаторівнева, етапна й динамічна система взаємозалежних дій, спрямованих на відновлення людини в правах, статусі, здоров’ї, дієздатності.

Соціальна реабілітація – вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, соціальних служб для молоді та інших інституцій, спрямованої на здійснення системи організаційних, економічних, правових, культурних, освітніх, лікувальних, оздоровчих та інших соціальних заходів щодо відновлення фізичного стану, честі, гідності, прав і свобод дітей та молоді.

Реабілітація не тільки пов’язана з подоланням сімейних, шкільних проблем і соціальної дискримінації неповнолітніх, а зі зміною уявлень дитини про саму себе, становлення її «Я-концепції».

Принципи реабілітації:

- принцип врахування регіональних особливостей, соціокультурної та економічної ситуації в регіоні;

- принцип партнерства (соціальний педагог, лікар, психолог-дитина);

- принцип різнобічності (комплекс різноманітних заходів з реалізації реабілітаційної програми);

- принцип взаємозв’язку психосоціальних, біологічних і педагогічних методів впливу (різнопланове розуміння особистості дитини, враховуючи її психологічні, фізіологічні та патофізіологічні якості);

- принцип поступовості (поступовий перехід від одного реабілітаційного заходу до іншого у відповідності з основними потребами на даний момент, у відповідності з віком, станом організму і психосоціальними особливостями особистості);

- принцип індивідуально-особистісного, гуманістичного підходу (адресний характер допомоги і передбачає врахування зони актуального й наступного розвитку дитини, орієнтація на загальнолюдські цінності);

- принципи послідовності, комплексності, доступності, диференційованості.

Зміст реабілітації:

- реконструкція соціокультурного оточення різних категорій молоді, допомога у спілкуванні та навчанні, цілеспрямована соціально-психологічна робота з близькими та родичами;

- допомога у професійному самовизначенні;

- організація дозвілля і спілкування;

- охорона прав молоді;

- медичний, психологічний, педагогічний патронаж;

- створення позитивної громадської думки щодо багатоаспектності проблем дітей та молоді.

Рівні реабілітаційної роботи: медичний, соціально-побутовий, соціально-психологічний, соціально-правовий,соціально-рольовий, медико-педагогічний, психолого-педагогічний та соціально-педагогічний.

Педагогічний аспект соціальної реабілітації – має на меті освіту, виховання та всебічний розвиток у першу чергу дітей з розумовими обмеженнями, створення умов для розвитку їх потенційних можливостей, а також різні форми підготовки дитини до життя в суспільстві та сім'ї, окремі напрями її професійної орієнтації та навчання певним видам трудової діяльності.

Медико-педагогічний аспект реабілітації – полягає у зміцненні або відновленні втраченого здоров’я дитини.

Психолого – педагогічна реабілітація – відновлення дитини як суб’єкта ведучої діяльності (гра, навчання) і спілкування в умовах навчання і виховання.

Соціально-педагогічна реабілітація дітей та підлітків (або ресоціалізація) – повернення, включення, реінтеграція дитини в суспільство (сім'ю, школу, клас, колектив однолітків), що допомагає повноцінному її функціонуванню в якості соціального суб’єкта.

Завдання реабілітаційної технології:

- виявлення причин деформацій у розвитку дітей та підлітків і пошук засобів і способів їхнього усунення;

- оптимізація умов життя, виховання і навчання;

- побудова адекватного педагогічного процесу, що сприяє розвитку особистості;

- своєчасне виявлення дітей «групи ризику»;

- подолання психологічної кризи;

- надання різнобічної допомоги через реалізацію спеціальних реабілітаційних, корекційно-розвивальних програм.

Об’єктами реабілітації у соціальній педагогіці є:

1. Соціокультурно й педагогічно занедбані діти й підлітки (основними ознаками занедбаності можна вважати недоліки провідної діяльності (гра, навчання), відхилення у поведінці, труднощі соціальної адаптації.

2. Неповнолітні правопорушники, дезадаптовані підлітки із девіантною поведінкою, діти-сироти (цій «групі ризику» насамперед потрібна допомога в соціальній адаптації, оволодінні соціальними ролями, культурно-моральним нормами і цінностями, соціальна підтримка).

3. Діти з порушенням психосоматичного й нервово-психічного здоров’я і функціональними відхиленнями (хронічні соматичні захворювання, функціональні порушення, нервово-психічні захворювання, розумова відсталість, інвалідність). Діти цієї групи відчувають потребу, насамперед, у медичній і психологічній реабілітації, суб’єктами якої виступають лікарі й психологи, або в комплексній реабілітації в умовах взаємодії лікарів, педагогів, психологів і соціальних працівників.

4. Сім’ї, що опинилися в кризовій ситуації; сім'ї, що виховують дитину-інваліда; жінки та діти, що зазнали різних форм насилля, безробітна молодь, особи, що вийшли з місць позбавлення волі тощо.

Суб’єктами реабілітації є: соціальні педагоги, здатні виконувати перераховані функції і надавати психологічну допомогу дітям і підліткам, а також організації, установи соціально-педагогічної реабілітації, основними завданнями яких є: профілактична робота з попередження дезадаптації дітей, виявлення джерел і причин соціальної дезадаптації неповнолітніх, розробка і забезпечення реалізації індивідуальних програм соціальної реабілітації; підготовка рекомендацій і здійснення взаємодії з сім’ями дезадаптованих дітей; надання психологічної, психокорекційної та іншої допомоги у ліквідації кризової ситуації сім'ї; визначення і здійснення разом з зацікавленими відомствами, оптимальних форм подальшого виховання дітей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація м’язів.	\|	Технологія індивідуальної реабілітації вихованця.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.