Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація обліку інших операційних доходів

До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (виробничих запасів, матеріальних цінностей, оборотних активів тощо). У складі інших операційних доходів відображаються всі інші доходи, непов’язані з реалізацією (товарів, робіт, послуг), до яких, зокрема належать: - дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо);

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційної курсової різниці;

- пеня, штрафи, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення;

- доходи від відшкодування раніше списаних активів;

- дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності;

- одержані гранди, асигнування та субсидії; - інші доходи від операційної діяльності.

Для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємство у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), використовують рахунок 71 «Інший операційний дохід».

Облік інших операційних доходів слід організовувати з врахуванням субрахунків.

Аналітичний облік інших операційних доходів організовується за видами доходів та іншими напрямами, визначеними підприємством.

Первинними документами при накопиченні інформації про інші операційні доходи є рахунки-фактури, договори, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, специфікації, акти інвентаризації, порівняльні відомості, акти оцінки, рішення про надання асигнування, ПКО, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

Віднесення доходів від операційної діяльності на фінансові результати оформляється розрахунком бухгалтерії.

5.5.3. Особливості організації обліку фінансових результатів діяльності

Фінансовий результат – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітній період.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати ) інші матеріальні цінності, і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і витрати, що збільшують або зменшують розмір прибутку від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання

яких здійснені ці витрати.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансового результату від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій, стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо.

Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) – визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 «Фінансові результати».

Аналітичний облік фінансових результатів організовується за їх характером, видами діяльності, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

При складанні фінансових звітів порівнюється обороти по дебету та кредиту рахунку 79 «Фінансові результати», і якщо кредитовий оборот по рахунку 79 буде більший за дебетовий оборот цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 більше кредитового обороту даного рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ, ЗАЙНЯТОГО БУХГАЛТЕРСЬКИМ ОБЛІКОМ

6.1. Принципи, вимоги та елементи організації праці облікового персоналу

На окремому підприємстві (установі, організації або їх структурних одиницях) певна частина працівників спеціалізовано зайнята бухгалтерським обліком. Окрім того, певні працівники можуть мати також відношення до оформлення бухгалтерських документів, при цьому ці працівники не відносяться до облікового персоналу. Такими працівниками можуть виступати начальники відділів (підрозділів, цехів тощо), завідуючі складами, виконроби і т.п. Тому в процесі організації праці облікового персоналу необхідно враховувати зазначений момент.

Тобто, в організаційному плані при проведенні облікових робіт розрізняють два види праці:

· працю осіб, які безпосередньо виконують облікові роботи;

· працю тих, хто вдається до обліку згідно зі своїми посадовими обов’язками.

Отже, в таких умовах виникає суттєва обґрунтована потреба в науковому підґрунті раціональної та ефективної організації праці людей, особливо якщо ця праця пов’язана з прийняттям, переробкою та продукуванням інформації.

Фактично, під обліковимперсоналом розуміють сукупність постійних працівників підприємства (установи, організації), які отримали спеціальну підготовку у сфері фінансового та управлінського обліку, фінансового

аналізу, аудиту, мають відповідний кваліфікаційний рівень та досвід практичної діяльності.

Організаціяпрацілюдей становить комплекс заходів різного спрямування для створення сприятливих умов праці, розвиток творчих здібностей та суспільної активності працівників під час раціонального виконання ними своїх професійних обов’язків з метою максимізації продуктивності їх праці. Комплекс заходів – складових організації праці наведені на рис. 6.1.

Умови функціонування ринкового середовища виставляють певні вимоги до організації роботи облікового персоналу підприємств (установ, організацій). Зокрема, для працівників сфери обліку такими вимогами можуть вважатися:

· комплексність; · планомірність;

· фаховість та спеціалізація робіт;

· поглиблення поділу та кооперації праці;

· відповідне обслуговування та своєчасна підготовка робіт;

· чітке керівництво та визначеність відповідної мотивації праці; · нормування праці;

· науковість;

· сприятливість умов для виявлення здібностей кожного працівника для підвищення продуктивності праці.

§ організаційні;

§ технічні;

§ санітарно-гігєнічні;

§ психофізіологічні;

§ естетичні.

Рис. 6.1 Комплекс складових організації праці

Попередньо обрана організаційна структура бухгалтерії впливає на визначення чисельності облікового персоналу. Вона має бути оптимальною для реалізації визначеного кола завдань (збереження умови оптимальності витрат від утримання облікового персоналу при максимальній ефективності їх праці).

Зазначені вимоги можуть розглядатися і як окремі, і в комплексі – взаємопроникливі. Так, наукова організація праці завжди включає поділ, кооперування праці, її нормування та стимулювання, організацію робочих місць, їх обслуговування, створення сприятливих умов праці.

Як вже було зазначено, що прийняттю на роботу визначеної кількості людей також передує деталізація кількості працівників певного фахового рівня відповідно до посадових інструкцій (кваліфікаційні вимоги, професійні

знання та навички): рахівник, обліковець, старший бухгалтер, старший економіст, керівник групи, керівник сектора, заступник головного бухгалтера, головний бухгалтер, аудитор, внутрішній контролер, ревізор тощо. В табл. 6.1 наведено перелік професійних назв робіт працівників бухгалтерського обліку згідно з Класифікатором професій ДК 003-95

Таблиця 6.1 Професійні назви робіт працівників бухгалтерського обліку

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація обліку доходів від реалізації	\|	Згідно з Класифікатором професій ДК 003-95

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.